Розвиток державного устрою Ольвії у VI–I сторіччя до н.е. - Дипломная работа

Багато полісів було засновано еллінами в Причорноморї протягом VII - VI ст. ст. до н. е., але далеко не всі вони досягли такого високого політичного й культурного розвитку, як Ольвія. У вітчизняній антикознавчій науці накопичено значну кількість джерел, що дають змогу по-новому висвітлити ряд моментів, уточнити й іноді переглянути положення щодо державного ладу Ольвії. На наукову основу розкопки Ольвії були покладенні у 1896р, коли ними почав системно займатися Б.В. Фармаковський. В результаті було виявлено динаміку зміни кордонів міста, відкрито захисні споруди і римську цитадель, розпочато вивчення міського устрою, розкопано біля 2000 могил ольвійського некрополя. Латишева на базі наявних тоді джерел розглядалися питання державно-політичного розвитку Ольвії в античну епоху.Діон Хрисостом (XXXVI) [4, с.99], який також побував у Ольвії, малює становище і вигляд міста, відновленого після гетського розгрому, а наведені ним зіставлення з містом попереднього періоду, дозволяють судити про Ольвію догетської епохи [4, с.99]. Про Ольвію як апойкію Мілета однозначно свідчать античні автори, починаючи з Геродота (VII.78.3) [2, с.225]. Леві схилитися до думки, що Ольвія була заснована не пізніше другої чверті VI ст. до н. е. Копєйкіна приходить до висновку що Ольвія була заснована на рубежі VII - VI ст. до н. е., а можливо і в кінці VII ст. до н. е. існування лише Ольвії і Тіри, що переживали кризу; на поселеннях Бузького Лівобережжя життя продовжується до початку II ст.;Тому, слід інтерпретувати події в Ольвії після ліквідації тиранії та довести відсутність Аристократидів в Ольвії у першій половині IV ст. до н. е. Вона полягає в тому, що в нижньобузькому полісі у V ст. до н. е. була встановлена тиранія, яка проіснувала тут майже вісімдесят років завдяки могутності скіфських царів, які її підтримували, бо Ольвія буцімто перебувала під їх протекторатом. Латишев, який зазначав, що починаючи з цього часу і закінчуючи найпізнішими рубежами, до яких доходять датовані епіграфічні документи Ольвії, ми постійно зустрічаємо в них вказівки на цю ж форму правління, так що маємо повне право сказати, що не зважаючи на всі знегоди і всі перипетії своєї політичної історії ольвіополіти міцно тримались демократії і проводили в своїй конституції лише такі реформи, які стосувались окремих факторів державного правління, залишаючи незмінними його головні основи [30, с.214]. Наведені дані разом з розглядом зовнішньоісторичних подій у Елладі дають змогу вважати, що вперше демократія, можливо, досить короткочасна, була встановлена в Ольвії ще у 30-ті роки V ст. до н. е., коли вона входила до Афінського морського союзу, одночасно (або ж трохи пізніше) з Сінопою і західнопонтійськими містами [40, с.49]. Щодо першої, де за свідченням Плутарха відомо, що звідти було вигнано тиранів і демократичне правління ввійшло в силу з часів Перікла [6, с.308], було висловлено здогад про синхронність політичного ладу і введення нової полісної емблеми на монетах (голова Сінопи і орел на дельфіні) [20, с.100].Поступове виникнення елітарно-демократичного ладу яскраво відображено в ольвійській епіграфіці: простежується неодноразове збільшення щорічного терміну для виконання повноважень архонта чи стратега; до того ж часто ці посади займають одні і ті ж громадяни, які належали до відомих сімейств в Ольвії, змінювалося також прийняття декретів на народних зборах, де виступали лише архонти, перед якими стояла така особа, як ейсегет. Як це видно з усієї суми почесних декретів, тут нерідко знаходився той чи інший лідер, діяльність і здібності якого сприяли кращому розвиткові держави, а її демос перебував під його впливом. Заключна формула почесного декрету виражає її основну суть і свідчить про надзвичайну щедрість ольвіополітів, - до того ж невдовзі після македонської облоги: "Щоб і інші ревніше радили і робили (найкраще), знаючи, що кожен отримає від народу шану і нагороду, достойну їх благодіянь, хай постановить народ: звеличити Каллініка, сина Євксена, за його доблесть і благодіяння для народу і хай він буде нагороджений тисячею золотих і статуєю, а про нагородження сповістити на Діонісії в театрі. Судячи зі змісту декрету Каллініка ольвійську демократію його часу можна віднести до пятого арістотелівського виду, бо навряд чи хоч в одному демократичному полісі було встановлено закон, за яким можна було давати таку щедру нагороду одному громадянину. Найперший з них винесено на честь невідомого по імені ольвійського діяча, головною заслугою якого було вигнання з острова Левки піратів, за що народ вшанував його і при житті якимось дарунком, а після смерті він був похований на громадські кошти, а його кінна статуя встановлена на острові Ахілла [40, с.50].Законодавчі функції належали народним зборам і раді, від імені яких видавалися декрети й постанови. У період існування демократичного ладу в Ольвії, як і в інших грецьких демократичних полісах, вищим джерелом влади, сувереном права визнавався весь народ, тобто вільне повноправне населення держави. Політичним орг

Зміст

Вступ

Розділ 1. Розвиток державної влади в Ольвії: від влади ойкіста до тиранії

1.1 Поява полісу у Нижньому Побужжі

1.2 Трансформація політичного устрою протягом VI - середини V ст. до н.е.

Розділ 2. Ольвійська демократія

2.1 Становлення демократичного устрою

2.2 Характер і сутність Ольвійської демократії

2.3 Законодавча і виконавча влада

Висновки

Список використаних джерел

Додаток