Розвиток державної інвестиційної політики в Україні - Автореферат

міністерство регіонального розвитку та будівництва УкраїниАВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління Науковий керівник - доктор наук з державного управління, професор, заслужений діяч науки і техніки України Корецький Микола Христофорович, Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, завідуючий відділом інвестиційної політики та розвитку місцевого самоврядування. Офіційні опоненти: доктор наук з державного управління, професор Дєгтяр Андрій Олегович, Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, завідувач кафедри економічної теорії та фінансів;Для України необхідне удосконалення державної інвестиційної політики у напрямі інвестиційно-інноваційного шляху розвитку, згідно з яким відбувається поетапне оновлення техніки і технологій випуску продукції з істотно покращеними споживчими властивостями. Разом з тим, глибоке дослідження теоретичних питань інвестиційної та інноваційної діяльності не завжди дозволяє оцінити взаємозвязок цих двох процесів і розробити рекомендації щодо їх реалізації з урахуванням впливу державної інвестиційної політики на соціально - економічний розвиток України. Мета дисертаційного дослідження полягає в удосконаленні теоретико-методичної бази регулювання державної інвестиційної політики в Україні та у розробці практичних рекомендацій щодо активізації інвестиційного процесу в Україні. Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає у наступному: уперше: - розроблено засади створення системи державної інвестиційної політики з урахуванням специфіки конкретних регіонів і галузей (через різний рівень їхнього розвитку, різні інвестиційні потреби і можливості залучення інвестицій), що дає змогу більш детально і глибоко досліджувати і формувати структуру й основні напрямки інвестиційної політики регіону й інвестиційної політики галузі, а також визначити їхню роль у структурі багаторівневої інвестиційної політики з позиції формування ефективної системи державного управління; дістали подальший розвиток: - категоріальний апарат, враховуючи останні нові досягнення в науці “Державне управління”, державної інвестиційної політики шляхом уточнення змісту інвестицій як механізму забезпечення економічної стабільності в Україні та системо утворюючого елементу фінансового ринку у взаємозвязку з факторами соціально-політичної стабільності;У першому розділі «Теоретико-методологічні засади дослідження державної інвестиційної політики» розглянуто сутність інвестицій як обєкта державного регулювання економічної стабільності в Україні, розкрито основи державної інвестиційної політики у системі факторів економічного розвитку України та світовий досвід державної інвестиційної політики та можливості його використання в Україні. В.Я Шевчук розрізняє інвестиції за фінансовим та за економічним визначенням: за фінансовим визначенням - це всі види активів, що вкладаються в господарчу діяльність з метою отримання доходу; за економічним визначенням, інвестиції - це видатки на створення, розширення, реконструкцію та технічне переозброєння основного капіталу, а також повязані з ним зміни оборотного капіталу. Так, інвестиції у макроекономіці - це частина сукупних витрат, що складається з витрат на нові засоби виробництва (виробничі, або фіксовані інвестиції), інвестицій у нове житло й приросту товарних запасів. Принципова відмінність даних категорій, з погляду розробки механізмів їхнього регулювання, полягає в тому, що капітальні вкладення, з одного боку, є інерційною і найменш динамічною формою інвестицій, що пояснюється специфікою обєкта вкладень, а з іншого боку результат даної форми інвестування містить основні параметри рівня розвитку продуктивних сил економіки і, відповідно, визначає тенденції її зростання. Виділено засади використання світового досвіду, зокрема країн Західної Європи і Японії, для України: відновлення системи держзамовлення; оптимальне рішення проблеми прямого централізованого державного фінансування й інвестицій; надання пільгових кредитів пріоритетним галузям і виробництвам; посилення ролі інвестиційного податкового кредиту; проведення протекціоністської політики уряду на внутрішньому і зовнішньому ринках по відношенню до вітчизняного товаровиробника; гарантії уряду під інвестиції вітчизняних й іноземних інвесторів; відновлення законних заощаджень громадян, обмеживши їх використання на час кризи тільки цілями інвестування або придбанням товарів тривалого користування вітчизняного виробництва.У дисертації розвязано важливе наукове питання розвитку державної інвестиційної політики України шляхом теоретичного обґрунтування і розробки практичних рекомендацій у напрямі активізації державної інвестиційної політики та наближення її до ринкових умов.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ