Розвиток ідеї професійної спрямованості навчання старшокласників у вітчизняній педагогічній думці (50–80 рр. ХХ ст.) - Автореферат

Молодь після закінчення школи не здобуває широких можливостей вибору професії, якість отриманих знань не відповідає вимогам ВНЗ, через брак первинної професійної підготовки молодь не може знайти роботу. Таким чином, актуальність вивчення питань професійної спрямованості навчання старшокласників, наявність суперечностей і відсутність цілісного педагогічного дослідження, яке синтезовано відображало б розвязання проблеми професійної спрямованості навчання старшокласників, зумовлюють потребу розробки питання: „Розвиток ідеї професійної спрямованості навчання старшокласників у вітчизняній педагогічній думці (50 - 80 рр. На основі аналізу широкого спектру науково-педагогічної літератури, архівних джерел розкрито витоки ідеї професійної спрямованості навчання, розглянуто сутність професійної спрямованості, виявлено основні передумови та етапи розвитку ідеї професійної спрямованості навчання у вітчизняній педагогічній думці (50 - 80 рр. Виявлено, що вони робили акцент на тому, що учні мали оволодівати професією, наголошували на відкритті навчальних закладів, які б надавали учням можливість отримувати професійну підготовку. соціальні - залучення до суспільно корисної праці на підприємствах та в колгоспах усіх без винятку дітей у 50-60-ті роки ХХ століття обумовило створення нормальних умов для успішного вибору майбутньої професії; створено мережу навчальних закладів: середні загальноосвітні школи робітничої та сільської молоді - вечірні, у яких термін навчання становив 3 роки, середні загальноосвітні трудові політехнічні школи з виробничим навчанням, теж з терміном навчання 3 роки, а також технікуми та інші спеціальні заклади; у 70-ті роки формуванню трудової моралі перешкоджало абстрактне теоретизування з приводу реальних умов виховання готовності до праці та суспільного життя; мали місце абсолютизація класового підходу до виховання, ігнорування загальнолюдської цінності праці; у 80-ті роки людина стала господарем країни, мала право на працю та винагороду, суспільство турбувалось про людину від її народження до глибокої старості.На підставі аналізу історико-педагогічної літератури виводимо власне визначення професійної спрямованості навчання і визначаємо її як ту спрямованість навчання, що приводить до формування в учнів старших класів здатності, яка характеризується наявністю інформації про професію; виявленням інтересу до професійної діяльності; узгодженням особливостей професії з власними мотивами, прагненнями, переконаннями; позитивним ставленням до майбутнього вибору фаху; сформованістю мотивів вибору професії, та визначається впевненістю учня здійснити остаточний вибір професії та готовністю до постійного професійного самовдосконалення. Визначено основні передумови розвитку ідеї професійної спрямованості навчання старшокласників: - політичні - загострення цієї проблеми відбувалося в 70-ті роки, коли демократичні процеси у суспільстві проголошувались тільки на словах, а на практиці були волюнтаризм та субєктивізм, однак 80-ті роки, ознаменовані проникненням демократизації в усі сфери життя та появою гласності, створили сприятливі умови для професійної підготовки учнів старших класів; соціальні - залучення до суспільно корисної праці у 50 - 60-ті роки всіх без винятку дітей обумовило створення нормальних умов для успішного вибору професії; абстрактне теоретизування у 70-ті роки з приводу реальних умов виховання готовності до праці та суспільного життя, ігнорування загальнолюдської цінності праці тільки загострило цю проблему, але все ж у 80-ті роки відбулася переоцінка системи цінностей, людина стала господарем країни, мала право на винагороду, доступ до досягнень духовної культури, розширювалась участь трудящих в управлінні, значно покращився процес професійної підготовки учнів старших класів; історичні - початок науково-технічної революції на початку 60-х років потребував великої кількості висококваліфікованих спеціалістів; робота міжшкільних навчально-виробничих комбінатів забезпечила більш якісну професійну підготовку, завдяки виданню свідоцтв про присвоєння початкового кваліфікаційного розряду надало можливість учням після закінчення школи влаштовуватись на роботу або продовжувати навчання; відкриття на початку 80-х років центрів професійної орієнтації, відкриття спеціальних професійно-технічних училищ, забезпечили підготовку молоді до свідомого вибору майбутньої професії. У дисертації виявлено напрямки реалізації професійної спрямованості навчання учнів старших класів у вітчизняній школі 50 - 80 рр.