Розвиток благодійності на середньому Подніпров’ї (кінець XVIII – поч. XX ст.) - Автореферат

ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наукРобота виконана у відділі історії України ХІХ - початку ХХ століття Інституту історії України Національної Академії Наук України Науковий керівник: доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України РЕЄНТ ОЛЕКСАНДР ПЕТРОВИЧ, Інститут історії України НАН України, завідувач відділу історії України ХІХ - початку ХХ ст., заступник директора. Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор ПАВКО АНАТОЛІЙ ІВАНОВИЧ, Академія муніципального управління, професор кафедри політології; кандидат історичних наук, доцент МЕЛЬНИЧЕНКО ВАСИЛЬ МИКОЛАЙОВИЧ, Черкаська філія Національної банківської академії, декан економічного факультету. Захист відбудеться 18 червня 2004 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 73.053.01 при Черкаському національному університеті ім.Особливої актуальності набула проблема вивчення такого важливого соціального та психологічного явища громадського життя як благодійність. Вивчення діяльності православної Церкви, монастирів у сфері благодійності у досліджуваний період допоможе зясувати весь спектр її впливу на суспільно-духовне життя в цьому регіоні України, визначити механізми, які сприятимуть фінансовій самостійності церкви та реалізації нею різних соціальних програм в умовах сьогодення. Багато в чому тут може допомогти уважне вивчення досвіду втілення в життя на історичному центрі українства - Подніпровя - норм християнської етики, яка з усією повнотою виявила себе в благодійництві. Вплив давніх і міцних традицій благодійності на Середньому Подніпровї був настільки значним, що навіть такі чужі українству можновладці краю як князі Воронцови та їх спадкоємці графи Балашови, Бобринські сповна мусили рахуватися з ними та розвивати їх. Вивчення історії добродійності та меценатства допоможе в сучасних умовах уникнути типових помилок та перейти до втілення найбільш перспективних програм благодійної підтримки науки, освіти, культури, медицини, пенсійного забезпечення і, нарешті, усвідомити її значення як витоків і шляхів формування національно-державної свідомості, громадянської відповідальності українців на шляху до єдності суспільства.У вступі обґрунтовано вибір теми дисертації, її актуальність, обєкт і предмет, мета і завдання, хронологічні та географічні межі, сформульовано наукову новизну, розкрито практичне і теоретичне значення дисертації, вказано заходи по апробації результатів дослідження, визначено його структуру. У підрозділі 1.1 -,,Огляд літератури” - вказано, що перші цінні відомості щодо розробки історії благодійності, спрямованої на розвиток освіти і духовності в Середньому Подніпровї, були зібрані визначним істориком Л. Похілевичем. Він систематизував численні статистичні матеріали щодо духовно-культурного життя краю, докладно подав дані про сутність благодійної діяльності церков та монастирів Черкаського повіту, а також вказав на розміри приватної благодійності в краї. Южакова було подано не тільки докладний опис духовних закладів Російської імперії, у тому числі й на території України - академій, семінарій, училищ та їх генезис з кінця XVIII до початку ХХ ст., а й достатньо широко показано місце та роль благодійництва церкви в розвитку освіти. Історичні дані про родовід, діяльність, доброчинні традиції родини графів Бобринських, Балашових, князів Воронцових у сфері освіти, науки, охорони здоровя як зазначеного регіону, так і України, знайшли яскраве висвітлення в праці В.Водночас у Російській державі, в складі якої перебувало Середнє Подніпровя, існували й прагматичні чинники благодійності: можливість отримати суспільне визнання, державні чини, нагороди, станові привілеї та ін. Наприкінці XVIII - у першій половині ХІХ ст. на Середньому Подніпровї сформувалась досить чітка система надання традиційної доброчинної допомоги монастирями, православним духовенством, окремими благодійниками. Встановлено, що у вказаний час на ниві благодійництва з метою розвитку освіти в регіоні постійно працювали православні монастирі: Канівський, Трахтемирівський, Мошногірський, Вознесенський та Петропавлівський, Свято-Покровський Красногірський, Свято-Троїцький Мотронинський та окремі храми. У лавах “будівничих освітянського і наукового храму” Середнього Подніпровя важливе місце займали освічені верстви населення: представники духовної еліти, вихідці з давніх українських православних шляхетських родів, члени родин князів Воронцових, Балашових, графів Бобринських, відомі чиновники, культурні діячі, промисловці та унікальна родина підприємців, учених-меценатів Яхненків-Симиренків. Учням та студентам допомога надавалася у вигляді стипендій, інколи з метою їх повного утримання, безкоштовного забезпечення підручниками, навчальними посібниками, одягом, харчами, житлом, безкоштовного лікування.Благодійницька діяльність на Черкащині в період Першої світової війни // Проблеми історії України ХІХ - початку ХХ ст. К.: Інститут історії України НАНУ, 2004. К.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА: