Розвиток бібліотечної професії в Україні: сучасні концепції та напрями - Автореферат

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВРобота виконана у Київському національному університеті культури і мистецтв, Міністерство культури і мистецтв України, м.Київ Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор ЧАЧКО АДА СЕМЕНІВНА, Київський національний університет культури і мистецтв, професор кафедри педагогіки і психології. Захист відбудеться “_____”_______________”2002 року о ______ годині на засіданні спеціалізованої ради К 26.807.01 у Київському національному університеті культури і мистецтв (01133. м.Київ, вул.Щорса,36).Розкриттю й висвітленню багатоаспектної проблематики бібліотечної професії, яка відповідає універсальності призначення бібліотеки, сприяло залучення підходів сучасних українських філософів, соціологів, психологів, педагогів, культурологів Ю.Афанасьєва, С.Безклубенка, С.Білоконя, Н.Джинчарадзе, В.Кірсанова, М.Кодака, І.Надольного, О.Олексюк, О.Онищенка, М.Поплавського, А.Ручки, О.Скнаря, О.Сухомлинської, Н.Чепелєвої, В.Шейка. Аналіз матеріалів досліджень останніх років, порівняння їх з проблемним полем розвитку бібліотечної професії, її майбутнього і перспектив засвідчили: тема дисертації є актуальною, оскільки на її основі розвязується проблемна ситуація невідповідності між нагромадженням великого за обсягом, але фрагментарного матеріалу, і відсутністю узагальнень щодо специфіки розвитку бібліотечної професії в сучасних умовах інформатизації бібліотечної справи та демократизації українського суспільства; Розгортання потенційних можливостей професії бібліотекаря в умовах демократизації суспільства та інформатизації бібліотечної справи відстежено на фоні збагачення сучасного професійного простору в його реальному втіленні (нові соціальні ролі бібліотекарів) та в „ідеалі” (осягнення змісту сучасних змін і перетворень у професійній свідомості). Починаючи з 1991 року, оприлюднені концепції: бібліотечна професіологія як наука і навчальна дисципліна (1992-1996, А.Чачко); еволюція структури і функцій наукової бібліотеки у процесі освоєння нових інформаційних технологій (1995, М.Слободяник); документальні джерела наукової інформації (1995, С.Кулешов); нова парадигма розвитку бібліотечної освіти (1996, В.Ільганаєва); виникнення та розвиток національних бібліотечних асоціацій (1997, В.Пашкова); субєкт-субєктна взаємодія між бібліотекарем і читачем у процесі бібліотечно-інформаційного обслуговування (1997, О.Грозовська); функціонування та організація системи підвищення кваліфікації бібліотечних кадрів (1999, І.Шевченко); Центр безперервної інформаційно-бібліотечної освіти як модель і база підготовки кадрів в Україні (1999, В.Скнар); „користувацький” підхід до пошуку інформації в автоматизованих бібліографічних базах даних (1999, Л.Філіпова); позитивні і негативні наслідки комп”ютерно-інформаційної революції (1999-2001, М.Сенченко); бібліотекознавство у людському вимірі (2000, А.Чачко). Багатофункціональність бібліотечно-інформаційної діяльності потребує поліаспектного аналізу з використанням загальнотеоретичних методів пізнання; соціологічних методів оцінки суспільних впливів на зовнішнє і внутрішнє середовище бібліотеки; соціально-психологічних методів зясування змісту і діалогічного характеру взаємодії бібліотекарів і читачів; теоретико-бібліотекознавчих методів змістовного аналізу і узагальнення концепцій і перспективних напрямів діяльності бібліотеки.У першому розділі „Сучасні концепції розвитку бібліотечної професії в контексті вільного і рівного доступу до культури та інформації” - розглядається стан теоретичного висвітлення бібліотечної діяльності як професії класу „людина-людина”; ролі бібліотечної професії у демократизації та гуманізації суспільства; розширення компетенції бібліотечної професії як субєкта інформатизації. Аналіз засвідчує, що ця проблематика є однією з постійно досліджуваних з середини 70-х років ХХ століття, коли актуальними визначалися: підвищення якості обслуговування читачів на основі зростання кадрового потенціалу бібліотек; оптимізація інформаційного забезпечення науково-технічного прогресу, де бібліотекарі розглядалися як трудовий ресурс; профвідбір, професійно-особистісні риси бібліотечних фахівців, раціональне використання кадрів з позицій наукової організації праці. В українському бібліотекознавстві утверджується значення міжособистісної взаємодії бібліотекаря і читача як рівних партнерів у процесі обслуговування. В цьому контексті слушною є думка: „Ті, хто переорієнтовує суспільство на виключно електронну інформатизацію, не усвідомлюють, що таке бібліотека, яку додаткову цінність бібліотеці надає кваліфікований, відданий читачам бібліотекар”. В ідеях гуманізму, де людина є центром буття, метою, пріоритетом і мірою всього, в ідеалах просвітництва, у вихованні й навчанні народу, мас і кожного, у родинній і у народній традиції українців знаходимо витоки і передумови поважного ставлення до книги і читання, бібліотеки і бібліотекарів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ