Розвиток архівної справи в СРСР - Реферат

Розвиток архівної справи в СРСРАрхівна справа - галузь діяльності, що охоплюють питання зберігання й використання архівних документів. Завдання даної роботи наступні: вивчити нормативно-правові дослідження; показати значення документів у житті суспільства; пояснити працівникам діловодства їхню відповідальність перед суспільством і державою за схоронність документальної бази для наукових досліджень; дати загальні відомості про організації архівної справи в СРСР; визначити роль відомчого архіву в організації роботи з документами в установах, на підприємствах і показати наступність у роботі державних і відомчих архівів. Обєктом вивчення - склад і зміст документів історичного архіву, а також документи, що перебувають у структурних підрозділах і в архіві установи, питання організації цих документів, забезпечення їхньої схоронності й використання в інтересах суспільства. Архів - організація або її структурний підрозділ, що здійснюють прийом і зберігання документів з метою використання ретроспективної документної інформації.2 квітня 1918 р. був створений Центральний комітет з керуванню архівами. Крім тимчасового керування архівами, перед Комітетом було поставлене завдання розробити положення про реорганізації архівної справи в країні. Перед Главархівом стояли величезні завдання: забезпечення схоронності документів, що перебувають у націоналізованих архівосховищах (колишні історичні відомчі архіви й архіви скасованих центральних установ - таких, як Сенат, Синод, міністерства й ін.); облік документів, що підлягають концентрації в ЕГАФ, забезпечення їхньої схоронності й організація перевезення в державні архіви (у тому числі в провінції); організація використання документів (у перший період переважно публікація окремих документів у газетах, добірок у журналах); контроль за схоронністю документів в установах; організація обробки документів, що надходять в архіви (первинна систематизація, первинна експертиза цінності, складання описів, найчастіше сумарних). Рада Народних Комісарів прийняв Декрет про архіви й справи розформованої колишньої армії, відповідно до якого всі архіви й справи розформованих частин, штабів і керувань колишньої армії, що ставляться до періоду війни 1914 - 1918 р., повинні були бути негайно прийняті на місцях військовими комісарами під свою охорону. "Про порядок ліквідації не підмета зберіганню архівного матеріалу" кардинально змінило порядок відбору документів для знищення в установах і на підприємствах: тепер ця робота повинна була проводитися в установах і на підприємствах спеціальними комісіями, куди включалися представники Центрархіву або місцевого архівного органа, в архівні органи випливало передавати по описі тільки ті справи, які за вказівкою представників Центра-архіву підлягають зберіганню в державних архівах; після одержання матеріалів архівні органи зобовязані були проводити додаткову їхню перевірку й відбір.Відзначалася необхідність розробки наукових принципів і методів комплектування ГАФ; першочерговим завданням була визнана розробка принципів класифікації документів у поточному діловодстві установ, організацій і підприємств і встановлення єдиної системи організації матеріалів у поточному діловодстві й в архіві . До складу ГАФ СРСР включалися нові категорії матеріалів і підкреслювалося, що документи ГАФ зберігаються не тільки в державних архівах, але й в архівах установ, організацій, підприємств, кооперативних обєднань, громадських організацій. Положення встановило юридичні основи діяльності відомчих архівів, їхні взаємини з органами керування архівною справою, відповідальність керівників установ за схоронність, упорядкування й використання документів і зафіксувало строки відомчого зберігання документів (строки зберігання в архівах установ), поставило завдання розширення використання архівних документів в інтересах розвитку народного господарства, науки й культури. У Положенні були чітко визначені функції ГАУ МВС СРСР в організації експертизи цінності документів і комплектуванні Державного архівного фонду СРСР, в організації всебічного використання документів, а також його права стосовно інших відомств, установам і організаціям. Йому було доручено здійснювати наукове й організаційно-методичне керівництво державними й відомчими архівами й контроль за забезпеченням схоронності документів, що перебувають в архівах міністерств і відомств.Основні завдання й функції архівної справи в СРСР залишилися незмінними: комплектування ДАФ СРСР, забезпечення схоронності документів і організація їхнього використання, яка була здійснена належним чином. Забезпеченню схоронності документів увага приділялася з першого років радянської влади. Надалі при головкомі була організована Центральна науково-дослідна лабораторія (ЦНИЛ), що в 50-х роках вела розробку проблем забезпечення схоронності документів на різних основах (паперу, плівці), у тому числі по їхній реставрації й консервації. Стояло завдання - знайти спосіб збереження документів першого років радянської влади, виконаних на неякісному па

Зміст

Вступ

1. Становлення й розвиток архівної справи після Жовтневої революції

2. Архівна справа в роки Великої Вітчизняної війни, у післявоєнні роки й наступний період

3. Архівна справа в 70-80-і роки

Висновки

Список використаної літератури