Розвиток архівної справи на Черкащині (1919-2000 рр.) - Автореферат

ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ АРХІВІВ УКРАЇНИ УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ АРХІВНОЇ СПРАВИ ТА ДОКУМЕНТОЗНАВСТВАНа підставі комплексного аналізу історичних джерел та наукової літератури у дисертації досліджено особливості формування мережі архівних установ на території нинішньої Черкаської області та основні напрями їх діяльності. Проаналізовано роботу державних архівів області щодо забезпечення збереженості архівних документів, повноцінного комплектування державних архівів, обліку та створення довідкового апарату, використання архівної інформації, організації роботи з відомствами та архівної освіти. Впервые в украинской историографии определены основные этапы развития архивного дела в регионе (1919-1938 гг. создание сети архивных учреждений, формирование основ организации архивного дела; 1939-1941 гг. -демократизация архивного дела, разработка и внедрение новых подходов к использованию архивной информации, активизация научно-методической работы архивов), всесторонне раскрыты пути и особенности комплектования государственных архивов региона, изучены пути решения проблем физического и интеллектуального доступа к архивной информации. Проанализирована работа государственных архивов области по обеспечению сохранности архивных документов, показан вклад архивных корреспондентов в спасение архивов в 1920-х гг., исследована нормативная база работы архивных учреждений, освещены пути и методы комплектования архивов, показаны принципы и методы экспертизы ценности, учета архивных документов и создания научно-справочного аппарата, организации роботы с ведомствами и архивного образования.Перша спроба узагальнення інформації про генезу та розвій української архівістики в “Нарисах історії архівної справи в Україні” (К., 2002) висвітлила низку малорозроблених питань. Розвиток архівної справи на Черкащині залишається невивченим у багатьох аспектах, тому актуалізується потреба всебічно дослідити історію архівної справи на Черкащині й дати обєктивну оцінку діяльності архівних установ, які в складних умовах тоталітарної системи проводили значну роботу з вивчення й популяризації місцевої історії, закладаючи основи для розвитку архівної справи в умовах незалежної України. Однак поза увагою цих дослідників залишилися регіональні особливості розвитку архівної справи в Україні та діяльність архівів Черкащини. Деякі аспекти діяльності архівних установ на Черкащині висвітлено в упорядкованому дисертанткою довіднику “Архівна справа на Черкащині” (Черкаси, 2003) та її працях, присвячених діяльності архівів, утворених у різні періоди на території нинішньої Черкаської області, а також складу і змісту фондів Державного архіву Черкаської області на сучасному етапі розвитку архівної справи. Конкретну інформацію про функціонування мережі архівних установ, діяльність архівних кореспондентів на Черкащині, склад і зміст фондів місцевих архівів містить архівна періодика (“Бюлетень ЦАУ”, “Науково-інформаційний бюлетень”, “Архівна справа”, “Архіви України”, “Советские архивы”, “Исторический архив” та ін.), центральна (“Правда України”, “Известия”, “Власть Советов”) та місцева (“Молодь Черкащини”, “Черкаський край”, “Черкаська правда” та ін.) преса.З утворенням у 1923 р. округів на Черкащині було створено окружні комітети охорони памяток старовини, мистецтва і природи, які функціонували до січня 1925 р. Разом із основними завданнями - обстеженням стану памяток старовини, мистецтва і природи, будинків, палаців, церков, синагог, могил, городищ і фортець, взяття їх на облік і під охорону ВУАК, комітети проводили значну роботу з комплектування місцевих музеїв цінними експонатами та документами, що передавалися до створюваних архівів. Якименка було прийнято до архіву документи 48 окупаційних установ - 732 од. зб. та 80 кг розсипу, а також листи, що надходили з німецької неволі. В період масової концентрації документів перед архівними установами постало важливе питання проведення експертизи їх цінності, мета якої полягала, насамперед, у забезпеченні зберігання цінних документів, поліпшенні фондового складу архівів, звільненні сховищ від непотрібних документів. Держархів області встановив жорсткий контроль за порядком відбору документів, які не підлягали подальшому зберіганню в міських і районних державних архівах, архівах установ та організував систематичну допомогу з проведення експертизи цінності документів в процесі їх науково-технічного опрацювання. Виконання головної функції архівів як скарбниці памяті прямо залежало від вирішення проблеми фізичного доступу до документів, що передбачало організацію зберігання документів та надання користувачам первинної документої інформаціїю.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО У ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Некрополістичні матеріали у Державному архіві Черкаської області // Наукові записки. Зб. праць молодих вчених та аспірантів. - К., 2002. - Т. 9. - С. 191- 194.

2. Документи держархіву Черкаської області як джерельна база краєзнавчих досліджень // Студії з архівної справи та документознавства. - 2003. - Т. 9. - С. 129 - 133.

3. Мошногородищенський маєток графині Катерини Андріївни Балашевої// Памятки. Археографічний щорічник. - Т. 4. - 2003. - С. 244 - 251.

4. З історії розвитку архівної справи на Черкащині // Студії з архівної справи та документознавства. - 2003. - Т. 10. - С. 8 - 12.

5. Охорона памяток історії та культури Чигиринщини в 20-х роках ХХ стаза документами Державного архіву Черкаської області // Архівознавство. Археографія. Джерелознавство. Міжвідомчий зб. наук. праць.- Вип. 6. - К., 2003. - С. 91 - 111.

6. Дендропарк “Софіївка” в дослідженнях Григорія Храбана//Г. Ю. Храбан. До 100 річчя з дня народження. Зб. статей та матеріалів. - Черкаси, 2002. - С. 31 - 42.

7. Архівна справа на Черкащині: історія та сучасність: Довідник / Упоряд.: Т.А. Клименко, І.А. Барильченко та ін. - Вип. 7. - Черкаси, 2003. - 131 с.

8. Комплектование фонда документов из личного, семейного и фамильного архивов Б.А. Вакка // Гербовед. - М., 2002. - № 6. - С. 79- 101 (у співавт.).

Размещено на .ru