Історія поняття архівознавства. Розроблення теоретико-методологічних і практичних проблем, пов"язаних з осмисленням історичного досвіду, удосконаленням підходів до відбору, експертизи цінності документів, їхньої класифікації, зберігання та використання.
Відомо, що за умов тоталітаризму архівознавство залежало від ідеологічних настанов, опинившись на узбіччі гуманітарних наук, було детерміноване діловодством, а самі архіви набули статусу другорядних, підлеглих канцеляріям установ закритого типу. Знання про архіви, як і самі архіви, зародилися давно, але наукового характеру вони набули в країнах Західної Європи у XVIII ст., в Росії та Україні - в середині XIX ст. державної незалежності України, нова хвиля національно-культурного відродження, демократизація країни, її входження у світове співтовариство започаткували пятий етап розвитку архівознавства, повязаний з потребою суспільства і держави в новому осмисленні ролі архівів, значення історико-архівознавчих, джерелознавчих та археографічних досліджень, прийняттям Закону України «Про національний архівний фонд і архівні установи» (1993, нова редакція - 2001), з реформуванням архівної системи України, її демократизацією. Помітними подіями в науковому житті архівів були наукові конференції «Українське архівознавство: історія, сучасний стан та перспективи» (1996), «Архівна та бібліотечна справа в Україні доби визвольних змагань (1917-1921 рр.)» (1997), архівознавчі читання в Національному університеті імені Тараса Шевченка, заснування нових часописів: «Студії з архівної справи та документознавства», «Архівіст», «Константи», «Памятки» та інші. Знання про архіви, як і самі архіви, зародилися давно, але наукового характеру вони набули в країнах Західної Європи у 18 ст., в Росії та в Україні в 19 ст.Отже, розглянувши поняття архівознавства, можна зробити узагальнюючі висновки: Архівознавство - це комплексна система знань, що вивчає історію, теорію і практику архівної справи, її правові та економічні засади. Предметом архівознавства як наукової системи є тенденції та закономірності становлення й розвитку архівної справи, наукові засади експертизи цінності документів, організації документів Національного архівного фонду, архівного описування, створення довідкового апарату, зберігання та використання відомостей, що містяться в архівних документах. Другу групу складають твори, промови, виступи державних і громадських діячів з питань архівної політики, діяльності архівних установ та праці відповідальних працівників архівної галузі всіх рівнів, які містять інформацію про реалізацію архівної політики, діяльність відповідних установ. До четвертої групи джерел належать інструктивні та довідково-інформаційні матеріали, підготовлені архівними установами - службові інструкції, правила, путівники, довідники та інші, які дають цінну інформацію щодо технології архівної роботи. Як окрему, шосту, групу виділяють мемуари, спогади, щоденники і листування істориків, архівознавців, архівістів.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
