Розвиток архітектури прибуткових будинків Львова 1772–1918 рр. - Автореферат

Національний університет “Львівська політехніка”Спеціальність 18.00.01 - Теорія архітектури, реставрація памяток архітектури (Національний університет “Львівська політехніка”, Міністерство освіти і науки України) Офіційні опоненти: Шубович Світлана Олександрівна, доктор архітектури, професор завідувач кафедри архітектурного моніторингу міського середовища (Харківська національна академія міського господарства, Міністерство освіти і науки України) Лінда Світлана Миколаївна, кандидат архітектури, доцент кафедри архітектурного проектування (Національний університет “Львівська політехніка”, Міністерство освіти і науки України) Захист відбудеться “21” березня 2008 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.052.11 у Національному університеті “Львівська політехніка” (79013, м.Дослідження особливостей формування та розвитку архітектури прибуткових будинків набули сьогодні важливого наукового і практичного значення. Залежно від їхнього достатку і суспільного становища, розташування земельної ділянки в структурі міста, економічних можливостей власника прибуткові будинки відрізнялись загальними розмірами, складом і розплануванням приміщень, благоустроєм і оздобленням, поділяючись на декілька типів. Адже сьогодні неврахування особливостей формування цієї архітектури призводить до втрати автентичності, негативно відбивається на її збереженні; архітектура прибуткового житла достатньо вивчена в Європі; велика кількість вітчизняних досліджень, присвячених архітектурі періоду 1772 - 1918 рр., значна та добре збережена архівна база дають змогу всебічно дослідити процес формування цієї архітектури заповнивши прогалини у сучасній історії та теорії архітектури; у звязку із внесенням центральної частини Львова до списку світової спадщини ЮНЕСКО актуальним питанням як для Львова, так і для України загалом є розроблення програми щодо створення правових, організаційних та матеріально-технічних ресурсів збереження архітектури прибуткового житла, тому що саме воно формує фонову забудову центральної частини міста.Для визначення стану дослідження архітектури прибуткових будинків, збудованих у 1772 - 1918 рр., було проаналізовано літературні джерела і науково-дослідні роботи. Для цього було виявлено основні історичні події досліджуваного періоду, проаналізовано політичну, економічну та демографічну ситуацію в місті. Для висвітлення архітектурних передумов були опрацьовані роботи стосовно загальних тенденцій містобудівництва і містобудівного розвитку Львова. Також проаналізовано праці щодо розвитку архітектури Львова, встановлення і розвитку львівської архітектурної школи, нормативно-правової бази. Опрацювання літератури та науково-дослідних робіт, присвячених архітектурі Львова, дало можливість створити цілісну картину розвитку будівництва та містобудівної ситуації для подальшого аналізу прибуткових будинків.У розділі проаналізовано матеріали по досвіду будівництва житлових будинків Львова до 1772 р. Виявлено, що прибуткові будинки деякою мірою ведуть свій родовід ще від середньовічних камяниць (частину будинку здавали в оренду, частина житла була відведена для проживання власників). У розділі було висвітлено стан архітектурної освіти Львова досліджуваного періоду, а також виявлено значення для формування архітектури прибуткових будинків. Виявлено, що у прибуткових будинків були поверхи, що мали додаткові функції, партери були призначені для використання приватними підприємствами: магазини, кавярні, майстерні ательє, юридичні контори тощо). Аналіз планувальної структури чиншових камяниць засвідчив, що основними типами розпланувальних вирішень були галерейно-секційні, секційні планувальні структури будинків поступово покращувались, що було повязаним із вдосконаленням системи водогону та каналізації та новими вимогами до функціональної організації помешкань. Помешкання прибуткових будинків поділяються на малі (1 - 2 житлові кімнати, кухня, санвузол), площа яких становила в середньому 38 м , середні (2 - 4 житлові кімнати, кухня, санвузли, комора), площа в яких становила в середньому 85 м ; великі (більше 4-х житлових кімнат, кухня, комори, санвузли, передпокій) площею від 120 м і більше.Визначено такі етапи розвитку районів прибуткового житла: - І етап - 1772 - 1875 рр., розширення території міста за рахунок приміських дільниць, коли забудова прилягає до головних магістралей та вулиць; На основі аналізу архітектурно-планувальних вирішень виявлено такі типи планувальних вирішень будинків: галерейно-секційні та секційні. Визначено, що квартири у прибуткових будинках поділялися на малі (Sж=22м , Sз=38м ) з мінімальним набором житлових кімнат та нежитлових приміщень, середні (Sж=51м , Sз=85м ) з оптимальним набором кімнат та приміщень, великі (Sж=72м , Sз=120м ) з розширеним набором кімнат.

Основний Зміст дисертаційної роботи