Методичні та прикладні аспекти розвитку агропромислової інтеграції на мікрорівні з метою поліпшення взаємовідносин між підприємствами всіх сфер агропромислового комплексу. Алгоритм створення агропромислового формування на рівні адміністративного району.
Київський національний економічний університетРобота виконана на кафедрі економіки агропромислових формувань Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана Міністерства освіти і науки України, м. Хорунжий Микола Йосипович, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, професор кафедри економіки агропромислових формувань Губенко Василь Іванович, Білоцерківський державний аграрний університет, професор кафедри організації і зовнішньоекономічної діяльності підприємств АПК кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Захист відбудеться “18 ”січня 2007 року о 14-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.04 у Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана за адресою: 03680, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана за адресою: 03113, м.Особливо значного розвитку набули дослідження з даної тематики в кінці 80-х років минулого століття, коли наукові розробки часто реалізовувалися на практиці. Однак, враховуючи особливості та тенденції агропромислової інтеграції, запропоновані авторами підходи потребують поглиблення та адаптації до конкретних умов функціонування агропромислових формувань. Необхідність створення інтегрованого виробництва на рівні регіону обумовлена певними обєктивними причинами, до них слід віднести: незбалансованість відносин в агропромисловому комплексі; засилля посередників у відносинах сільського господарства з іншими сферами АПК та його виробничою інфраструктурою; відсутність чіткої державної політики щодо підтримки розвитку підприємств АПК; економічний монополізм переробних і сервісних підприємств та неможливість участі аграрного сектору в процесах ціноутворення, порушення елементарних вимог еквівалентного обміну; слабку наповненість місцевого ринку продукцією власного регіонального виробництва. Досягнення поставленої мети забезпечило вирішення таких важливих питань теоретичного і практичного характеру: узагальнено підходи щодо визначення й уточнення економічних категорій “координаційний центр”, “виробничий цикл”, “агропромислова інтеграція”; визначено сутність і запропоновано практичні підходи щодо побудови специфічного органу управління - координаційного центру агропромислового формування та системи управління інтегрованим виробництвом.У розділі 1 - “Теоретичні основи агропромислової інтеграції” на підставі узагальнених наукових публікацій викладено теоретичні аспекти агропромислової інтеграції, визначено її різні види, уточнено сутнісну характеристику понять “координаційний центр”, “агропромисловий цикл”, “агропромислова інтеграція”, розглянуто сучасні форми взаємодії сільськогосподарських підприємств з підприємствами інших галузей АПК, обґрунтовано необхідність створення інтегрованого виробництва, особливо на рівні адміністративних районів. Крім загальних причин, які впливали на спосіб взаємодії аграрних і переробних підприємств, існують фактори з безпосереднім впливом на вибір форми інтегрованого виробництва, а саме: інтереси учасників інтеграції; рівень технологічної повязаності підприємств; конкурентоспроможність ринку; спеціалізація підприємства; кількість технологічних субєктів; організаційно-правові принципи взаємодії. У розділі 2 - “Обґрунтування алгоритму створення агропромислового формування” досліджено основні підходи щодо створення агропромислового формування, запропоновано методику оцінки вибору варіанту інтеграційного процесу, а також алгоритм моделі агропромислового формування на рівні адміністративного регіону. Такий підхід поставив питання про створення у Володарському районі агропромислового формування, яке б на засадах взаємовигідних договірних відносин, обєднало спільним інтересом як виробництво, так і управлінські структури. У розділі 3 - “Організаційно - економічне забезпечення діяльності інтегрованого формування” розроблено механізм створення та функціонування координаційного центру як стрижневого елементу інтегрованого виробництва, розраховано вигоду від інтеграції та наведено методику цього розрахунку, обґрунтовано доцільність входження особистих селянських господарств в інтеграційний процес, запропоновано прикладну компютерну програму “Координатор” та методику зниження трансакційних витрат в інтегрованому виробництві.У дисертації наведене теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукового завдання щодо формування та функціонування агропромислової інтеграції на регіональному рівні. Основним напрямком такого розширення є інтеграція з підприємствами, які функціонують в АПК. Конструктивний аналіз існуючих підходів до визначення сутності понять “координаційний центр ”, “агропромисловий цикл”, “агропромислова інтеграція” дозволяє запропонувати класифікацію та уточнення змісту агропромислової інтеграції, який включає в себе повну і неповну стадії. Неповна інтеграція характеризується звязками з підприємствами І сферою АПК, науково-технічним прогресом, усуспільненням.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ роботи
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
