Розвиток і кодифікація земельного законодавства України сучасного періоду - Дипломная работа

Виходячи з викладених у дипломному проектуванні теоретичних положень та на основі аналізу досвіду кодифікації земельного законодавства в Україні, я дійшов наступних висновків: Аналіз та узагальнення здобутків вітчизняної наукової думки щодо дослідження і розробки такої важливої форми систематизації законодавства, якою є кодифікація, дає можливість вирішити нагальні проблеми вдосконалення та підвищення ефективності чинного законодавства. До нормативних актів, які справили величезний вплив на становлення і подальший розвиток кодифікації вітчизняного земельного законодавства, прийнятих у період з 1917 до 1928 рр., слід віднести Декрети радянської влади «Про землю» і «Про соціалізацію землі», Основний закон про трудове землекористування. Однак окремі інститути земельного законодавства (такі як трудове користування землею, трудова оренда землі) були кодифіковані з прийняттям Декрету «Про соціалізацію землі» та Основного закону про трудове землекористування. Також були закріплені тимчасове і вторинне землекористування, положення охорони земель, що стосуються нового земельноправового порядку відповідальності, а також принцип безоплатності користування землею. Основи законодавства Союзу РСР і союзних республік про землю проголосили землю народним надбанням, відмовившись від терміна «державна власність на землю».

Виходячи з викладених у дипломному проектуванні теоретичних положень та на основі аналізу досвіду кодифікації земельного законодавства в Україні, я дійшов наступних висновків: Аналіз та узагальнення здобутків вітчизняної наукової думки щодо дослідження і розробки такої важливої форми систематизації законодавства, якою є кодифікація, дає можливість вирішити нагальні проблеми вдосконалення та підвищення ефективності чинного законодавства. Внаслідок кодифікації удосконалюється як форма, так і зміст правової матерії, що завдяки істотним перетворенням набуває ознак єдності і погодженості (як внутрішньої, так і зовнішньої). В процесі кодифікації відбувається якісна переробка діючих юридичних норм, усуваються непогодженості, дублювання, суперечності і прогалини в правовому регулюванні, скасовуються неефективні та застарілі норми. Нормативний матеріал приводиться законодавцем у струнку, внутрішньо узгоджену правову систему. На зміну великому масиву нормативних документів, що діяли раніше, приходить новий, єдиний зведений акт, виданням якого досягається чіткість і ефективність правового регулювання. Тому кодифіковані акти забезпечують довершеність і стабільність стану та розвитку тієї чи іншої галузі законодавства. Найбільш важливими ознаками кодифікаційної діяльності є: 1) зміна змісту правового регулювання; 2) упорядкування діючого законодавства. На відміну від інших форм упорядкування нормативно-правових актів - інкорпорації і консолідації - кодифікаційна діяльність здійснюється на основі оновлення і систематизації правових приписів. Затвердження кодифікованого акта в тій чи іншій сфері державного регулювання фактично означає завершення процесу становлення нової галузі законодавства. Тому кодифіковані акти мають особливе значення для формування галузевої структури законодавства.

У сучасному земельному законодавстві України склалася така ситуація, коли його норми містяться у великому масиві кодифікованих актів, що входять в інші галузі вітчизняного законодавства. Це істотно ускладнює розуміння і застосування земельного законодавства на практиці.

Процес розвитку вітчизняного земельного законодавства поділяється на два етапи: докодифікаційний і кодифікаційний. Докодифікаційний етап брав свій початок з часів становлення та розвитку звичаєвого і писаного права на території України і тривав до моменту прийняття Українською Центральною Радою 18 січня 1918 року Тимчасового земельного закону. Характерними рисами цього етапу є: а) відсутність кодифікованих актів земельного законодавства; б) здійснення регулювання земельних відносин в основному нормами цивільного права. Кодифікаційний етап був започаткований прийняттям Тимчасового земельного закону і триває по сьогоднішній день. Він характеризується наявністю в земельному законодавстві України внутрішньогалузевих і загальногалузевих кодифікованих актів.

Беззупинні зміни характеру земельних відносин, що мали місце в період з 1917 року до 1928 року, обумовили активність ведення кодифікаційних робіт, метою яких було впорядкування і систематизація норм права, що регулювали земельні відносини. Це слід вважати однією з причин формування самостійної галузі земельного права. З прийняттям перших кодифікованих актів закладалися основні принципи формування вітчизняного земельного законодавства, була систематизована значна частина величезного масиву нормативних актів.

Першим кодифікованим актом земельного законодавства України став Тимчасовий земельний закон, прийнятий Українською Центральною Радою 18 січня 1918 року. Цим нормативним актом вперше було кодифіковано інститут користування землею. Першим кодифікованим актом земельного законодавства радянської України був Декрет «Про соціалізацію землі», прийнятий 19 лютого 1918 року. Декрет був комплексним нормативним актом, який впорядкував і систематизував відносини щодо користування землею. Прийняття цих кодифікованих актів стало одним із важливих факторів, які зумовили формування самостійної галузі земельного права.

До нормативних актів, які справили величезний вплив на становлення і подальший розвиток кодифікації вітчизняного земельного законодавства, прийнятих у період з 1917 до 1928 рр., слід віднести Декрети радянської влади «Про землю» і «Про соціалізацію землі», Основний закон про трудове землекористування. Не менш важливою віхою стало прийняття УЦР у 1918 році Тимчасового закону про землю, що, незважаючи на короткий період своєї дії, нарівні з першими декретами радянської влади, став позитивним досвідом у справі кодифікації земельного законодавства України.

Загальногалузева кодифікація земельного законодавства відбулася з прийняттям Земельного кодексу УСРР 1922 року. Однак окремі інститути земельного законодавства (такі як трудове користування землею, трудова оренда землі) були кодифіковані з прийняттям Декрету «Про соціалізацію землі» та Основного закону про трудове землекористування.

Земельний кодекс УСРР 1922 року був фундаментальним нормативним актом. З його прийняттям була створена система супідрядності нормативних актів і, як наслідок, земельне законодавство стало більш ефективно виконувати покладені на нього регулятивні функції, були врегульовані всі земельні відносини, що існували на той час. Основне місце в Кодексі займали положення, які досить повно і докладно врегульовували такі найважливіші інститути, як трудове землекористування, трудова оренда, застосування найманої праці.

З прийняттям Загальних засад землекористування і землевпорядження 1928 року де-юре була закріплена виключна державна власність на землю. Єдиною юридичною підставою використання землі було право землекористування. Подальший розвиток союзного і республіканського законодавства пішов по лінії удосконалювання сформованих у результаті націоналізації землі основних земельно-правових інститутів: права виключної державної власності, права землекористування і його різновидів, правового режиму різних категорій земель, землевпорядження тощо. Загальні засади стали першим загальносоюзним кодифікованим актом земельного законодавства.

Наступний, після Загальних засад 1928 року, фундаментальний кодифікований акт приймається тільки в 1968 році у формі Основ земельного законодавства Союзу РСР і союзних республік. Основи більш чітко закріпили розподіл земель на категорії, який був введений Загальними засадами, підтвердили заборону оренди землі, введену в 1930 р., врегулювали питання ведення земельного кадастру. Також були закріплені тимчасове і вторинне землекористування, положення охорони земель, що стосуються нового земельноправового порядку відповідальності, а також принцип безоплатності користування землею. На базі й у розвиток Основ у 1970 році був прийнятий новий Земельний кодекс УРСР, що практично цілком відтворив їхні положення.

У 1990 році був прийнятий новий кодифікований акт, що у порівнянні з попереднім земельним законодавством заклав діаметрально протилежні принципи і напрямки розвитку земельних відносин. Цей акт був прийнятий у формі Основ і став провісником початку здійснення сучасної земельної реформи. Основи законодавства Союзу РСР і союзних республік про землю проголосили землю народним надбанням, відмовившись від терміна «державна власність на землю». Був введений новий юридичний титул - «володіння», а також відновлене право користування землею на умовах оренди. Це стало причиною більш докладної регламентації гарантій захисту прав і законних інтересів землеволодільців і землекористувачів.

Найсуттєвішим нововведенням Основ слід вважати встановлення платності землекористування. Спеціальний розділ в Основах був відведений регулюванню відносин з охорони земель. Закон виділив нових субєктів земельних правовідносин - громадян, що ведуть селянське господарство. Був закріплений звязок правового положення нерухомості і земельної ділянки, на якій вона розташована, а також інші нововведення. Закладене в Основах розмаїття земельних відносин, їхня принципова відмінність від попереднього земельного законодавства створили передумови для повернення землі в сферу майнового обороту і, як наслідок, дали поштовх розвитку низки норм земельного законодавства, покликаних регулювати майновий обіг земель.

Відсутність нового загальногалузевого кодифікованого акта, який повинен регулювати земельні відносини, є причиною відсутності в Україні стрункої збалансованої системи супідрядності земельно-правових норм, зводить нанівець розробку і прийняття багатьох законодавчих актів, є підґрунтям цілої низки суперечностей, які містяться у вже прийнятих нормативних документах. В кінцевому підсумку таке становище веде до неузгодженості в управлінні земельними ресурсами, різкого зниження економічної ефективності їх використання, а також негативно позначається на охороні земель.

Вітчизняний досвід створення кодифікованих актів земельного законодавства вказує на те, що такі акти повинні містити повну, логічно і юридично виважену систему земельно-процесуальних норм, що мають забезпечити реалізацію земельних норм матеріального права. Саме системи, бо тільки в єдиному узгодженому між собою вигляді земельно-процесуальні норми є тим важелем, який дає можливість якісно реалізовувати норми матеріального права. Прикладом такого нормативного акта був ЗК УСРР 1922 року. Чинний Земельний кодекс України, проект Земельного кодексу України від 24 травня 2000 року та існуючі альтернативні проекти не містять такої системи.

Внутрішньогалузева кодифікація земельного законодавства, тобто кодифікація законодавства за його інститутами, є одним з пріоритетних варіантів кодифікації земельного законодавства України на сучасному етапі його розвитку. В умовах відсутності нового загальногалузевого кодифікованого акта можливим і доцільним є прийняття «пакету законів» - окремих нормативних актів, які б кодифікували земельне законодавство за його інститутами.

Однією з обєктивних умов кодифікації земельного законодавства є наявність системного підходу до формування законодавства. Необхідність системного підходу до формування земельного законодавства логічно «випливає» із критерію наукової обґрунтованості кодифікації і полягає: а) у створенні стрункої як зовні, так і внутрішньо погодженої системи нормативних актів, що кореспондують один одному і ґрунтуються на єдиному (базовому) нормативному акті - кодексі; б) у встановленні пріоритетності законопроектів, визначенні критеріїв, відповідно до яких прийняття того чи іншого нормативного акта буде вважатися пріоритетним у відповідній ситуації; в) у створенні стрункої збалансованої системи супідрядності земельно-правових норм.

Однією з причин гальмування земельної реформи є відсутність в Україні концепції розвитку і кодифікації земельного законодавства. Тому існує необхідність створення і прийняття концептуального нормативного акта у формі Основ законодавства чи Закону про основні напрямки і принципи використання і охорони земель. Головними завданнями такого акта будуть: а) визначення державно-правових, економічних, соціальних та організаційних засад забезпечення належної охорони і використання земель в Україні; б) встановлення єдиних принципів та засад реалізації субєктами земельних відносин своїх законних прав та обовязків.

Сучасне земельне законодавство України не є кодифікованим і характеризується наступними рисами: а) значний масив норм діючого Земельного кодексу України та інших законодавчих та підзаконних актів, що повинні регулювати земельні відносини, фактично втратив силу. Формально дію цих норм не скасовано, але вони суперечать чинній Конституції України а також не відповідають вимогам, які висуваються до них сучасною земельною реформою; б) чинна нормативна база складається загалом з підзаконних актів - постанов Кабінету Міністрів України, указів Президента України, відомчих наказів та інструкцій і характеризується відсутністю певної ієрархії нормативних актів, системи супідрядності норм і системи їхньої взаємодії. Це призводить до таких ситуацій, коли важливі кардинальні питання вирішуються на рівні відомчих інструкцій; в) у співвідношенні актів, які видавалися пізніше, з актами, які видавалися раніше, не спостерігається достатньої наступності, у звязку з чим іде процес утворення багаторівневого із значними нашаруваннями масиву актів земельного законодавства, часто неузгоджених та таких, що суперечать один одному.

1. Конституція України, прийнята на пятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. - 2006. - № 30. - Ст. 141.( Із останніми змінами, від 08.12.2004)

2. Земельний кодекс України в редакції Закону України від 13 березня 1992 року // Відомості Верховної Ради України. - 2007. - № 25. - Ст. 354.

3. Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 року // Відомості Верховної Ради України. - 2002. - № 3 - 4. - Ст. 27. (Із останніми змінами, від 15.01.2009)

4. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 40-44. - Ст. 356. (Із останніми змінами, від 25.12.2008)

5. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 18, № 19-20, № 21-22. - Ст.144. . (Із останніми змінами, від 25.12.2008)

6. Водний кодекс України від 6 червня 1995 року // Відомості Верховної Ради України. - 1995. - № 24. - Ст. 189. (Із останніми змінами, від 03.06.2008)

7. Кодекс законів України про надра від 27 липня 1994 року // Відомості Верховної Ради України. - 2006. - № 36. - Ст. 340. Із останніми змінами, від 03.06.2008)

8. Лісовий кодекс України від 21 січня 1994 року в редакції Закону від 8 лютого 2006 року // Відомості Верховної Ради України. - 2006. - № 21. - Ст. 170. (Із останніми змінами, від 08.02.2006)

9. Закон України «Про економічну самостійність Української РСР» від 3 серпня 1990 року // Відомості Верховної Ради України. - 2005. - № 45. - Ст. 602.

10. Закон «Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві» від 17 жовтня 1990 року // Відомості Верховної Ради УРСР. - 1990. - № 45. - Ст. 602.

11. Закон України «Про власність» від 7 лютого 1991 року // Відомості Верховної Ради УРСР. - 1991. - № 20. - Ст. 249. (Закон втратив чинність від 27.04.2007)

12. Закон України «Про селянське (фермерське) господарство» від 20 грудня 1991 року в редакції Закону від 22 червня 1993 року // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 14. - Ст. 186; 1993. - № 32. - Ст. 341. (Закон втратив чинність від 19.06.2003)

13. Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25 червня 1991 року // Відомості Верховної Ради України. - 2005. - № 41. - Ст. 456. (Із останніми змінами від 15.01.2009 )

14. Закон України «Про державний кордон України» від 4 листопад 1991 року // Відомості Верховної Ради України. - 2006. - № 2. - Ст. 5; 1996. - № 37. - Ст. 167. (Із останніми змінами від 20.05.2008 )

15. Закон України «Про форми власності на землю» від 30 січня 1992 року // Відомості Верховної Ради УРСР. - 1992. - № 18. - Ст. 225. . (Закон втратив чинність від 11.12.2003)

16. Закон України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» від 14 лютого 1992 року // Відомості Верховної Ради України. - 2004. - № 20. - Ст. 272. (Із останніми змінами від 03.03.2005 )

17. Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 4 лютого 1994 року // Відомості Верховної Ради України. - 2004. - № 23. - Ст. 161. (Із останніми змінами від 11.03.2007)

18. Закон України «Про ратифікацію Угоди про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами» від 10 листопада 1994 року // Відомості Верховної Ради України. - 206. - № 46. - Ст. 415.

19. Закон України «Про Конституційний Суд» від 16 жовтня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. - 2006. -№ 49. - Ст. 272. (Із останніми змінами від 26.06.2008)

20. Закон України «Про плату за землю» від 19 вересня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. - 2007. - № 45. - Ст. 238. (Із останніми змінами від 03.06.2008)

21. Закон України «Про місцеве самоврядування» від 21 травня 1997 року // Відомості Верховної Ради України. - 2005. - № 24. - Ст.170. (Із останніми змінами від 25.12.2008)

22. Закон України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17 липня 1997 року // Відомості Верховної Ради України. - 2006. - № 40. - Ст. 263. (Із останніми змінами від 09.02.2006)

23. Закон України «Про оренду землі» від 6 жовтня 1998 року // Відомості Верховної Ради України. - 2007. - № 46-47. - Ст. 280. (Із останніми змінами від 16.09.2008)

24. Закон України «Про місцеві державні адміністрації» від 9 квітня 1999 року // Відомості Верховної Ради України. - 2006. - № 20-21. - Ст. 190. (Із останніми змінами від 15.01.2009)

25. Закон України «Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки» від 21 вересня 2000 року // Офіційний вісник України. - 2000. - № 43. - Ст. 1817.

26. Закон України «Про меліорацію земель» від 14 січня 2000 року // Офіційний вісник України. - 2004. - № 6. - Ст. 200. (Із останніми змінами від 09.02.2006)

27. Закон України «Про планування і забудову територій» від 20 квітня 2000 року // Офіційний вісник України. - 2005. - № 20. - Ст. 813. (Із останніми змінами від 21.12.2008)

28. Закон України «Про громадянство України» від 18 січня 2001 року // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 13. - Ст. 65. (Із останніми змінами від 11.05.2007)

29. Закон України «Про внесення змін до статті 82 Земельного кодексу України» від 10 липня 2003 року // Урядовий курєр. - 2004. - 31 липня.

30. Закон України «Про землеустрій» від 22 травня 2003 року // Офіційний вісник України. - 2006. - № 25. - Ст. 1178.

31. Закон України «Про іпотеку» від 5 червня 2003 року // Голос України. - 2006. - № 129. - 15 липня. (Із останніми змінами від 25.12.2008)

32. Закон України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 5 червня 2003 року // Офіційний вісник України. - 2003. - № 26. - Ст. 1252.

33. Закон України «Про особисте селянське господарство» від 15 травня 2003 року // Офіційний вісник України. - 2003. - № 23. - Ст. 1014. (Із останніми змінами від 21.12.2008)

34. Закон України «Про охорону земель» від 19 червня 2003 року // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 39. - Ст. 349.

35. Закон України «Про державний контроль за використанням і охороною земель» від 19 червня 2003 року // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 39. - Ст. 350. (Із останніми змінами від 16.09.2008)

36. Закон України «Про фермерське господарство» від 19 червня 2003 року // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 45. - Ст. 363. (Із останніми змінами від 08.09.2005)

37. Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 1 липня 2004 року // Голос України. - 2004. - № 143. - 3 серпня. (Із останніми змінами від 15.12.2005)

38. Закон України «Про розмежування земель державної та комунальної власності» від 5 лютого 2004 року // Офіційний вісник України. - 2004. - № 28. - Ст. 1849. (Із останніми змінами від 15.01.2009)

39. Закон України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» від 18 березня 2004 року // Відомості Верховної Ради України. - 2004. - № 29. - Ст. 367.

40. Закон України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність» від 23 грудня 1998 року // Відомості Верховної Ради України. - 1999. - № 5-6. - Ст. 46. (Із останніми змінами від 09.02.2006)

41. Закон України «Про географічні назви» від 31 травня 2005 року // Відомості Верховної Ради України. - 2005. - № 27. - Ст. 360.

42. О земле. Декрет СНК РСФСР от 26 (27) октября 1917 г. // СУ РСФСР. - 1917. - № 1. - Ст. 3.

43. Положение о социалистическом землеустройстве и мерах перехода к социалистическому земледелию. Постановление ВЦИК от 14 февраля 1919 г. // СУ РСФСР. - 1919. - № 14. - Ст. 43.

44. Про розподіл земель у тимчасове зрівняльне користування. Постанова Наркомзема УСРР від 6 березня 1919 р. // ЗУ УСРР. - 1919. - № 25. - Ст.271.

45. Сборник декретов, положений, инструкций, циркуляров по земельному вопросу на Украине. С 1 января 1920 г. по 1 августа 1920 г. - Харьков. - 1920. - №1. - С. 5; № 2. - 278 с.

46. О переделах земли. Декрет СНК РСФСР от 30 апреля 1920 г. // СУ РСФСР. - 1920. - № 35. - Ст. 170.

47. О замене продовольственной и сырьевой разверстки натуральным налогом. Декрет ВЦИК РСФСР от 21 марта 1921 г. // СУ РСФСР. - 1921. - № 26. - Ст. 147.

48. Про скорочення продрозверстки на врожай 1920 р. Постанова ВУЦВК від 27 березня 1921 р. // ЗУ УСРР. - 1921. - № 5. - Ст. 142.

49. Про введення в дію Земельного кодексу. Постанова Президії ВУЦВК від 29 листопада 1922 р. // ЗУ УСРР. - 1922. - № 51. - Ст. 750.

50. О введении в действие Земельного кодекса. Постановление ВЦИК от 30 октября 1922 г. // СУ РСФСР. - 1922. - № 68. - Ст. 901.

51. Про затвердження Земельного кодексу УСРР. Постанова ВУЦВК від 16 жовтня 1922 р. // ЗУ УСРР. - 1922. - № 45. - Ст. 664.

52. Про прийняття Земельного кодексу УСРР. Постанова ВУЦВК від 29 листопада 1922 р. // ЗУ УСРР. - № 51. - Ст. 750.

53. Про порядок розгляду земельних спорів. Постанова ВУЦВК від 6 жовтня 1922 року // ЗУ УСРР. - 1922. - № 42. - Ст. 604.

54. Про зміни та доповнення Земельного кодексу УСРР. Постанова ВУЦВК та РНК УСРР // ЗУ УСРР. - 1925. - №31. - Ст. 496.

55. Про перелік законів, скасованих у звязку з виданням Земельного кодексу. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР від 29 вересня 1926 р. // ЗУ УСРР. - 1926. - № 60. - Ст. 395.

56. О порядке введения в действие Основ земельного законодательства Союза ССР и союзных республик. Указ Президиума Верховного Совета СССР от 4 июня 1969 г. // Ведомости Верховного Совета СССР. - 1969. - №24. - Ст.214.

57. О признании утратившими силу законодательных актов СССР в связи с введением в действие Основ земельного законодательства Союза ССР и союзных республик. Указ Президиума Верховного Совета СССР от 30 мая 1969 г. // Ведомости Верховного Совета СССР. - 1969. - № 23. - Ст.206.

58. Про заборону оренди землі і використання найманої праці в індивідуальних селянських господарствах у районах суцільної колективізації. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР // ЗЗ УСРР. - 1930. - № 11. - Ст. 108.

59. Про затвердження Земельного кодексу Української РСР. Закон УРСР від 8 липня 1970 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. - 1970. - № 29.

60. Про порядок введення в дію Земельного кодексу Української РСР. Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 25 грудня 1970 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. - 1971. - № 1.

61. О введении в действие Основ законодательства Союза ССР и союзных республик о земле. Постановление Верховного Совета СССР от 28 февраля 1990 г. // Ведомости Съезда народных депутатов СССР и Верховного Совета СССР. - 1990. - № 10. - ст. 130.

62. Декларація про державний суверенітет України // Відомості Верховної Ради Української РСР. - 1990. - № 34. - Ст. 499.

63. Про земельну реформу. Постанова Верховної Ради України від 18 грудня 1990 г. // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 10. - Ст. 120.

64. Про форми власності на землю. Закон України від 30 січня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 18. - Ст. 225.

65. Андрейцев В.І. Сучасна правнича наука та освіта: діалектика реформування методології // Вісник Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Юридичні науки. - 2004. - Вип. 60. - С. 5 - 9.

66. Алексеев С.С. Общая теория права. В 2-х т. - М.: Наука, - 2006. - Т.І. - 569 с.

67. Алексеев С.С. Структура советского права. - М.: Наука, 1975. - 429 с.

68. Дембо Л.И. Основные проблемы советского водного законодательства. - Л.: Изд.-во ЛГУ, 1948. - 369 с.

69. Ерофеев Б.В. Земельное право: Учебник для высших юридических учебных заведений. - М.: МЦУПЛ, 1999. - 560 с.

70. Зивс С.Л. Развитие формы права в современных империалистических государствах. - М.: Госюриздат, 2006. - 324 с.

71. Керимов Д.А. Философские проблемы права. - М.: Наука, 2005. - 473 с.

72. Колбасов О.С. Водное законодательство в СССР. - М.: «Юридическая литература», 1972. - 247 с.

73. Кулинич П.Ф. Джерела земельного права // Земельне право: Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів. - К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2001. - 424 с.

74. Кулинич П.Ф. Право землекористування. Оренда землі // Земельне право: Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів. - К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2008. - 424 с.

75. Общая теория советского земельного права / Под ред. Аксененка Г.А., Иконицкой И.А., Краснова Н.И. - М.: Наука, 1983. - 523 с.

76. Погрібний О.О. Земельно-процесуальне забезпечення реалізації права на землю // Земельне право: Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів. - К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2001. - 424 с.

77. Поленина С.В. Теоретические проблемы системы советского законодательства. - М.: Наука, 1979. - 612 с.

78. Российское законодательство Х - ХХ веков. - М.: Наука, 1989. - Т. 7. - 446 с.

79. Семчик В.І. Поняття механізму реалізації права на землю // Земельне право: Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів. - К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2001. - 424 с.

80. Індиченко П.Д. Радянське земельне право. - К.: Вища школа, 1971.- 174 с.

81. Шульга М.В. Актуальные правовые проблемы земельных отношений в современных условиях. - Харьков: Фирма «Консум», 1998. - 224 с.

82. Юридический энциклопедический словарь. - М.: Советская энциклопедия, 2007. - 1312 с.

83. Конституційне право України / За ред. В.Я. Тація, В.Ф. Погорілка, Ю.М. Тодики. - К.: Український центр правничих студій, 1999. - 376 с.

84. Скакун О.Ф., Пушкін О.А. Правова система України: час нових звершень // Правова система України: теорія і практика: Тези доповідей і наукових повідомлень Науково-практ. конфер. (Київ, 7-8 жовтня 1993 р.). - К., 1993. - С. 35 - 37.

85. Кулинич П.Ф. Земля і Конституція: Про деякі положення Основного закону щодо землі та дискусії навколо них // Вісник «Фермер України». - 2001. - № 11(32). - С. 4 - 5.

86. Шевченко Я.М., Венецька М.В., Кучеренко І.М. Проблеми вдосконалення правового регулювання права приватної власності: Монографія. - К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького, 2002. - 104 с.

87. Кузнєцова Н.С. Зміст права власності // Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. /За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. - К.: Юрінком Інтер, 2002. - С. 309 - 312.

88. Кузнєцова Н.С. Способи набуття і припинення права власності // Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. / За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. - К.: Юрінком Інтер, 2007. - С. 309 - 312.

89. Земельне право України: Підручник / За ред. Погрібного О.О., Каракаша І.І. - К.: Істина, 2003. - 448 с.

90. Земельне право: Підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. / За ред. В.І. Семчика і П.Ф. Кулинича. - К.: Видавничий дім «Ін Юре», 2001. - 424 с.

91. Земельне право України.: Підручник / За ред. М.В. Шульги. - К.: Юрінком Інтер, 2004. - 368 с.

92. Земельне право: Підручн. для юрид. інститутів і юрид. факультетів державних університетів / За ред. проф. М.Д. Казанцева. Укр. вид. за ред. канд. юр. наук В.З. Янчука. - К.: Вид-во Київського ун-ту, 1960. - 32 с.

93. Коссак В.М. Здійснення субєктивних прав // Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. Кн.1. / За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. - К.: Юрінком Інтер, 2002. - С. 206 - 210.

94. Костенко Ю. Шукати позиції, які б обєднували... // Урядовий курєр. - 1999. - 20 травня. - № 92 - С. 3.

95. Костенко Ю. Кожна країна, яка поважає себе, повинна мати оформлений державний кордон // Урядовий курєр. - 1999. - 27 жовтня.

96. Костяшкін І.О. Право загального землекористування громадян. Автореф. дис. канд. юрид. наук... 12.00.06 / Київський національний університет ім. Тараса Шевченка. - К., 2005. - 19 с.

97. Коток В.Ф. Конституционно-правовые отношения в социалистических странах // Правоведение. - 1962. - № 1. - С. 41 - 52.

98. Кравченко С.Н. Имущественная ответственность за нарушение природоохранительного законодательства. - Л.: Вища школа, 1979. - 184 с.

99. Краснов Н.И. Правовой режим земель специального назначения. - М.: Госюриздат, 1961. - 215 с.

100. Краснов Н.И. О соотношении земельного и гражданского права при переходе к рыночной экономике // Государство и право. - 1994. - № 7. - С. 53 - 69.

101. Краснов Н.И. Общая характеристика государственного управления земельным фондом в СССР // Общая теория советского земельного права. - М.: Наука, 1983. - С. 209 - 227.

102. Краснов Н.И. Юридический анализ права землепользования в СССР // Право землепользования в СССР и его виды. - М.: Юрид. лит., 1964. - С. 125 - 126.

103. Краснов Н.И. Понятие и особенности правового режима государственного земельного фонда и отдельных категорий земель // Общая теория советского земельного права. - М.: Наука, 1983. - С. 345 - 349.

104. Краснова М.В. Правові аспекти гарантій прав на землю // Вісник Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Юридичні науки. - 2004. - Вип. 58. - С. 99 - 107; Вип. 59. - С. 144 - 148.

105. Краснова М.В. Захист прав на землю // Земельний кодекс України: Науково-практичний коментар / За ред. В.І. Семчика. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: Концерн «Видавничий дім «Ін Юре», 2004. - С. 479 - 480.

106. Кривенко Л.Т. Законодавча влада України // Проблеми реалізації Конституції України: теорія і практика / Відп. ред. В.Ф. Погорілко: Монографія. - К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України: А.С.К., 2003. - С. 233 - 303.

107. Кулинич П.Ф. Тенденції розвитку права власності на землю в сільському господарстві // Проблеми права власності та господарювання у сільському господарстві. Монографія / під ред. В.І. Семчика. - К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2004. - С. 59 - 101.

108. Кучерук К.І. Договір купівлі-продажу земельної ділянки. Автореф. дис. канд. юрид. наук... 12.00.03 / Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. - К., 2002. - 19 с.

109. Лебідь В.І. Правове становище особистих селянських господарств в Україні. Автореф. дис. канд. юр. наук... 12.00.06 / Київський національний університет ім. Тараса Шевченка. - К., 2003. - 20 с.

110. Лейба Л.В. Правове регулювання вирішення земельних спорів. Автореф. дис. канд. юрид. наук... 12.00.06 / Національна юридична академія ім. Ярослава Мудрого. - Х., 2005. - 19 с.

111. Лилак Д.Д., Носік Ю.В. Правові форми участі держави, АР Крим, територіальних громад у цивільних відносинах. Органи та представники, через яких дію держава, АР Крим, територіальні громади у цивільних відносинах // Науково-практичний коментар ЦК України: У 2-х т. / За відповід. ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової, В.В. Луця. - К.: Юрінком Інтер, 2005. - Т. 1. - С. 272 - 298.

112. Лісова Т.В. Правове забезпечення землеустрою в Україні: Монографія. - Х.: ЗАТ «Харківська друкарня №16», 2005. - 168 с.

113. Логуш Л.В. Фермерство в США: правові аспекти (досвід для України). Автореф. дис. канд. юрид. наук... 12.00.06 / Львівський національний університет ім. І.Франка. - Львів, 1997. - 19 с.

114. Луняченко А.В. Правовий режим земель сільськогосподарського призначення, які належать громадянам на праві власності. Автореф. дис. канд. юрид. наук... 12.00.06 / Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. - К., 2002. - 16 с.

115. Луняченко А.В. Землі сільськогосподарського призначення: правовий режим використання громадянами на праві власності. - Одеса: Латстра, 2006. - 180 с.

116. Луняченко А.В. Правовий режим земель сільськогосподарського призначення // Земельне право України: Підручник / За ред. Погрібного О.О., Каракаша І.І. - К.: Істина, 2007. - С. 215 - 229.

117. Луць В.В. До врегулювання відносин власності у новому Цивільному кодексі України // Тези доп. і наук. повід. наук.-практ. конф. «Проблеми підготовки нового Цивільного кодексу України». - К., 1993. - С. 53 - 58.

118. Майданик Р.А. Проблеми довірчих відносин в цивільному праві. - К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2008. - 502 с.

119. Майданик Р.А. Траст: собственнсть и управление капиталами (природа прав, рецепция в право Украины). - К.: Наукова думка, 1995. - 176 с.

120. Малишева Н.Р. Землі рекреаційного призначення. Землі історико-культурного призначення. Контроль за використанням і охороною земель. Моніторинг земель // Земельний кодекс України: Науково-практичний коментар / За заг. ред. В.І. Семчика. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: Видавничий дім «Ін Юре». - С. 163 - 178; 635 - 656.

121. Ушаков А.А. О кодификации советского законодательства // Ученые записки Пермского ун-та. - 2006 - Т.14. - Кн.4, ч.І. - С. 74-82.

122. Пиголкин А.С. Организация и методика объединения нормативных актов // Ученые записки ВНИИСЗ. Вып. 15. - М., 2005 - С. 17-21.

123. Сперанский М.М. Обозрение исторических сведений о Своде законов. - Спб., 1833. - 479 с.

124. Сидорчук И.П. Кодификация в советском правотворческом процессе: Дис… канд. юр. наук: 12.00.01. - Минск, 2005. - 182 с.

125. Нелин А.И. Собрание Малороссийских прав 1807 года, его содержание и значение: Дис… канд. юр. наук: 12.00.01. - К., 2005. - 195 с.

126. Дембо Л.И. Проблема кодификации советского права // Вестник Ленинградского ун-та. - 2008. - № 4. - С. 69-77.

127. Лях Т.В. Проблема кодификации советского социалистического права: Автореф. дис… канд. юр. наук.: 12.00.01 / Ленингр. Гос. ун-т. - Л., 2006. - 35 с.

128. Шебанов А.Ф. Некоторые вопросы теории нормативных актов в связи с систематизацией советского законодательства // Сов. гос. и право. -2006. - № 7. - С. 139 -147.

129. Ткач А.П. Кодифікація, памятники та основні риси права України другої половини XVIII - першої половини ХІХ ст.: Дис…д-ра. юр. наук: 12.00.01. - К., 1969. - 734 с.

130. Будзилович І., Юрченко А. Перший Земельний кодекс України та проблеми сучасного земельного законодавства // Право України. -1998. - № 2. - С. 93 - 98.

131. Полянская Г.Н. Теоретические вопросы систематизации советского земельного законодательства // Теоретические вопросы систематизации советского законодательства. - М.: Госюриздат, 1962. - С. 418 - 448.

132. Королев А.И. Опыт кодификации земельного законодательства в СССР // Вопросы кодификации советского права. Вып. 1. - Л.: Изд-во ЛГУ, 1957. - С. 77-89.

133. Казанцев Н.Д. Система курса земельного права // Земельное право. - М.: Госюриздат, 1958. - 528 с.

134. Материалы к вопросам, подлежащим обсуждению на 3 сессии ВЦИК IX созыва. - М., 1922. - 45 с.

135. Інструкція про застосування розділу ІІІ частини IV земельного кодексу про порядок розгляду земельних спорів // Бюлетень Народного Комісаріату Землеробства УСРР. - 1922. - № 28 - 29. - С. 20, 21.

136. Будзилович І., Юрченко А. Оренда землі в Україні (історико-правовий нарис) // Право України. - 1994. - № 10. - С. 63-67.

137. Збірник статистично-економічних відомостей про сільське господарство України. Рік перший. - Х., 1929. - 216 с.

138. Аксененок Г.А. Вопросы правового обеспечения наиболее правильного и производительного использования земли // Советское государство и право. - 1955. - № 4. - С. 8-15.

139. Аксененок Г.А. Компетенция Союза ССР и союзных республик в области регулирования земельных отношений // Вопросы кодификации: Сборник научных статей. - М.: Государственное издательство юридической литературы, 1957. - С. 173-201.

140. Будзилович І., Юрченко А. Конституція України і деякі проблеми земельного законодавства // Право України. - 1997. - № 11. - С. 17-23.

141. Основы законодательства Союза ССР и союзных республик о земле. Закон СССР от 28 февраля 1990 г. // Ведомости Съезда народных депутатов СССР и Верховного Совета СССР. - 1990. - №10. - ст. 129.

142. Иконицкая И. Основы законодательства о земле. // Хозяйство и право. - 1990. - № 6. - С. 5.

143. Основы законодательства Союза ССР и союзных республик об аренде. Закон СССР от 23 ноября 1989 г. // Ведомости Съезда народных депутатов СССР и Верховного Совета СССР. - 1989. - № 25. - Ст. 481.

144. Клюкин Б. Основы законодательства о земле. // Хозяйство и право. - 1990. - № 7. - С. 13, 14.

145. Гайдамака Е. Основы законодательства о земле. // Хозяйство и право. - 1990. - № 9. - С. 8.

146. О государственном контроле за использованием земель. Положение, утвержденное постановлением Совета Министров СССР от 14 мая 1970 г. // СП СССР. - 1970. - № 9. - ст. 71.

147. О собственности в СССР. Закон СССР от 6 марта 1990 г. // Ведомости Съезда народных депутатов СССР и Верховного Совета СССР. - 1990. - № 11. - ст. 164.

148. Авилина И., Козырь О. Основы законодательства о земле. // Хозяйство и право. - 1990. - № 10. - С. 3.

149. Новаковський Л., Будзілович І., Леонець В., Юрченко А. Земельна реформа в Україні продовжується (до 10-ї річниці) // Право України. - 2001. - № 1. - С. 37.

150. Кулинич П.Ф. Ефективність правового забезпечення земельної реформи в Україні // Аграрне законодавство України: проблеми ефективності. - К.: Наукова думка, 1998. - С. 66-107.

151. Титова Н. До концепції нового основного земельного закону України. // Право України. - 2008. - № 4. - С. 68-73.

152. Андрейцев В.І. Правові засади земельної реформи і приватизації земель в Україні: Навч.-практ. посіб. - К.: Істина, 1999. - 320 с

153. Пузанова Г.Й. Деякі проблеми правового регулювання концесійної діяльності в Україні // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. - Одеса. - 2007. - №3. - С. 28-37.

154. Голиченков А.К. Экологический кодекс Российской Федерации: Концепция проекта ХХІ века (основные подходы и положения) // Государство и право на рубеже веков (материалы всероссийской конференции). - М.: Институт государства и права РАН, 2001. - Т.1: Экологическое и природоресурсовое право, трудовое право, предпринимательское право. - С. 13 - 22.

155. Суханов Е.А. Современная кодификация гражданского законодательства в России // Вестник Московского университета. Серия 11. Право. - 1995. - № 3. - С. 3.

156. Новаковський Л.Я. Концептуальні основи земельної реформи і проблеми її здійснення // Землевпорядний вісник. - 2009. - № 1. - С. 3 - 5.

157. Голиченков А.К. Юридические критерии возможности кодификации земельного законодательства в форме кодекса. Варианты решения проблемы. // Экологическое право России: Сборник материалов научно-практических конференций 1995- 1998 гг. - М.: Зерцало, 2005. - С. 138-146.

158. Будзилович І., Юрченко А. Фактори негативного впливу на правове забезпечення земельної реформи в Україні // Право України. - 2008. - № 7. - С. 24-29.

159. Святоцький О., Семчик В. Про концепцію аграрної і земельної реформи в Україні // Право України. - 2008. - № 11. - С. 22-29.

Размещено на .ru