Розвиток і будова тимуса в представників різних таксономічних груп хребетних тварин - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наукНаукові консультанти: доктор біологічних наук, професор Кононський Олексій Іванович, Білоцерківський державний аграрний університет, завідувач кафедри органічної та біологічної хімії; доктор ветеринарних наук, професор Хомич Володимир Тимофійович, Національний аграрний університет, завідувач кафедри гістології, цитології та ембріології Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, старший науковий співробітник Квітницька-Рижова Тетяна Юріївна, Інститут геронтології АМН України, завідувач лабораторії морфології і цитології; доктор біологічних наук, професор Ковтун Михайло Фотієвич, Інститут зоології НАН України ім. Захист дисертації відбудеться “28” травня 2003 р. о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.38 при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка (м.Чеботарьова (1979) морфологічні та функціональні зміни у тимусі знаходять своє відображення в метаболізмі практично всіх ендокринних органів. Функціональні та морфологічні зміни у тимусі знаходять своє відображення в метаболізмі практично всіх ендокринних органів (Гриневич Ю.А., і співавт., 1989; Дранник Г.Н. і співавт., 1994). Окремим питанням, що до цього часу не було повністю розкрите, є питання про взаємозвязок структури тимуса та станом гормонального фону, що зумовлений інкрецією тимічних гормонів в організмі людини і тварин (Хавинсон В.Х. і співавт., 1990; Демидов С.В. і співавт., 1991; Касич Ю.А. і співавт., 1991). Робота виконана в рамках наукових досліджень лабораторії іхтіопатології та біотехнології Інституту епізоотології УААН і включена до Державних програм Української академії аграрних наук "Вивчити морфофункціональні зміни в імунній системі організму та розробити заходи корекції імунітету", № держреєстрації 0196 U 024149 - 01 "Вивчити морфофункціональні зміни в імунній системі організму тварин під впливом екзогенних факторів". дослідити адаптивні процеси в тимусі окремих видів ссавців, що зумовлені впливом пролонгованої дії радіонуклідів. визначити вплив імуномодуляторів тимічного походження та імуносупресорів на показники морфометрії центральних (тимус) і периферичних (селезінка) імунних органів окремих видів хребетних тварин;Прісноводними рибами, у яких після вилову відібрали тимус для дослідження, були рамчастий і лускатий короп, карась, плітка. Тимус земноводних вивчали в зеленої жаби звичайної віком 1-3 роки у кількості 15 екземплярів. Курей для отримання тимуса відбирали віком від 21 доби до 720 діб, качок від 60 діб до 180 діб і гусей віком 180 діб. Тимус ссавців відібрали від 371 голів великої рогатої худоби (віком від 1 до 7 років), 30 свиней (віком 1 рік), 50 овець (віком 1-1,5 років), 90 кролів (віком від 40 діб до 6 місяців), 20 північних оленів (віком 2 роки) і 30 північних морських котиків (віком 2 роки). В третій серії дослідів для вивчення впливу гідрокортизону та вілозену на стан морфологічних показників тимуса і селезінки методом аналогів були сформовані дослідні та контрольна групи в кількості 7 екземплярів риб в кожній.У дисертаційній роботі обґрунтовані закономірності будови тимуса риб, земноводних, плазунів, птахів і ссавців; визначені кореляції між мікроструктурами цього органу та його хімічним складом; зясована залежність розвитку окремих структур тимуса від гістохімічної архітектоніки щитоподібної та надниркових залоз у бика свійського. Сполучнотканинна строма у земноводних представлена тільки капсулою, а у представників інших класів ще і септами, які поділяють паренхіму на часточки. Серед часточок тимуса птахів і ссавців виділяють часточки І і ІІ порядків. У хребетних тварин з настанням статевої зрілості площа, яку займає в тимусі паренхіма значно перевищує площу, яка припадає на сполучнотканинну строму. Із зростанням положення хребетних тварин у філогенетичному ряду в них відбувається збільшення площі кортикальної зони паренхіми і зменшення площі медулярної зони.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ