Розв’язання аналітичних задач в дискретних середовищах методами виведення за аналогією - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук Науковий керівник: доктор технічних наук, професор, Гладун Віктор Полікарпович, Інститут кібернетики ім. Глушкова НАН України, провідний науковий співробітник. Офіційні опоненти:доктор технічних наук, професор, Зайченко Юрій Петрович, Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут” МОН України, декан факультету другої вищої та післядипломної освіти, кандидат технічних наук, Рачковський Димитрій Андрійович, Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій та систем НАН України і МОН України, старший науковий співробітник. Захист відбудеться “13” жовтня 2004 р. о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.194.03 при Інституті кібернетики ім.Людина в своїй життєдіяльності широко використовує методи правдоподібного виведення, перш за все індуктивне виведення та виведення за аналогією. При виконанні цих робіт автором розроблено: модель предметної області та методи виведення за аналогією; алгоритм розвязання задачі прогнозування властивостей для структурно-атрибутивної моделі знань; елементи програмного комплексу для вирішення задач класифікації, діагностики і прогнозування шляхом виведення за аналогією. Автором отримані такі нові результати: структурно-атрибутивну модель знань запропоновано доповнити обмеженнями на сумісність первинних обєктів у складених обєктах та використанням вторинних ознак складених обєктів, у результаті чого зявилась можливість розвязувати задачу проектування складу та підвищувати точність отриманих результатів на 3%; У друкованих працях, опублікованих у співавторстві, особистий внесок здобувача такий: [1], [3], [13] - доповнення структурно-атрибутивної моделі знань обмеженнями на сумісність первинних обєктів у складених обєктах; [2] - опис дослідження подібності складених обєктів; [3] - процедура розвязання задачі проектування складу; [4] - дослідження та оцінка відношення подібності між моделлю та прототипом; [5] - критерій покомпонентної структурної аналогії, оцінка відношення подібності між моделлю та прототипом; [6] - опис розвязання задач прогнозування властивостей на основі виведення за аналогією; [7] - опис блоку аналізу бази знань; [8] - опис блоку керування процесами розвязання задач; [10] - опис процедури вирішення задачі прогнозування властивостей, розробка різних способів обчислення інтегральної оцінки подібності моделі до деякої множини прототипів, ітераційної процедури уточнення сформованої гіпотези для моделей, що потрапили до області невизначеності та невпевнених відповідей; [11] - архітектура програмного комплексу розвязання задач методами правдоподібного виведення, розробка схеми використання програм комплексу при розвязанні аналітичних задач, використання коефіцієнтів значимості первинних властивостей, методи виведення за аналогією на основі структурно-атрибутивних моделей; [12] - опис програми “Аналогія”. Окремі положення та наукові результати дисертаційної роботи доповідались на семінарах та конференціях: VI Міжнародна конференція “Knowledge-Dialogue-Solution” KDS-97 (Ялта, 15-20 вересня, 1997); I Міжнародна науково-практична конференція з програмування УКРПРОГ"98 (Київ, 2-4 вересня, 1998); I Міжнародна науково-методична конференція “Інтернет-освіта-наука” (Вінниця, 17-19 листопада, 1998); VIII Міжнародна конференція “Knowledge-Dialogue-Solution” KDS-99 (Кацивелі, 13-19 вересня, 1999); III Міжнародна наукова конференція “Інтелектуалізація обробки інформації” ИОИ-2000 (Алушта, 12-16 червня, 2000); II Міжнародна науково-практична конференція з програмування УКРПРОГ"2000 (Київ, 23-26 травня, 2000); російсько-український науковий семінар Інтелектуальний аналіз інформації, ИАИ-2001 (Київ, 16-18 травня, 2001); X Міжнародна конференція “Knowledge-Dialogue-Solution” KDS-2001 (Санкт-Петербург, 19-22 червня, 2001); III Міжнародна науково-практична конференція з програмування УКРПРОГ"2002 (Київ, 21-23 травня, 2002); IV Міжнародна наукова конференція “Інтелектуалізація обробки інформації” ИОИ-2002 (Алушта, 17-21 червня, 2002);Елементи множини P будемо називати первинними властивостями, елементи множини А - первинними обєктами, елементи множини S - складеними обєктами, елементи множини V - властивостями складених обєктів. Для двох складених обєктів та виконується необхідна умова існування подібності, якщо вони мають спільні релевантні первинні властивості, тобто .Чисельну оцінку, яка характеризує наскільки первинна властивість релевантна до обєктів множини прототипів будемо називати вагою первинної властивості.