Розвідувальна діяльність періодів Нової Запорозької Січі та Української революції: історичний аспект - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наукСлід зазначити, що і сьогодні однією з невідємних сторінок героїчної боротьби українського народу у роки становлення державності залишається розвідувальна діяльність українських військових формувань в період Нової Запорозької Січі (1734-1775 рр.) та Української революції (1917-1921 рр.). Виходячи з того, що досліджувані в дисертаційній роботі питання ще й дотепер часто викликають суперечності серед науковців та в українському суспільстві, дисертант намагався обєктивно розглянути недостатньо висвітлені вітчизняною та іноземною історичною наукою сторони розвідувальної діяльності військових формувань Нової Січі (1734-1775 рр.), Центральної Ради, Гетьманату та Директорії (1917-1921 рр.), не вдаючись при цьому до політичних оцінок тих чи інших явищ і процесів, які відбувались на той час. При виборі теми дослідження, дисертантом були враховані сучасні вимоги до теорії і практики застосування Збройних Сил України, в тому числі в системі воєнної розвідки України. Все це визначає важливість питання вивчення історії української воєнної розвідки з метою розставлення вірних акцентів у історичному осмисленні тогочасних подій і постатей, а також використання існуючого історичного досвіду для розвитку і вдосконалення воєнного мистецтва, пошуку нових форм і способів застосування сил та засобів розвідувальних органів України в інтересах інформаційного забезпечення політичних та військових рішень державного керівництва України та командування її Збройних Сил. Виходячи з вище викладеного дисертантом сформульоване наукове завдання роботи - надати оцінку розвідувальній діяльності військових формувань періодів Нової Запорозької Січі та Української революції, а також визначити напрямки застосування історичного досвіду для сучасних Збройних Сил України.Слід зазначити, що саме на підставі міркувань В.Каховського щодо історичних звязків (нащадків) запорозької піхоти з чорноморськими пластунами (насамперед, з точки зору форм та завдань їх діяльності), дисертант зробив припущення щодо наявності у Запорозькому війську спеціального підрозділу для виконання завдань розвідки. Кузьмін у своїй праці розкриває організаційно-штатну структуру Запорозького війська, способи ведення розвідки козаками та ступінь їх підготовки до виконання завдань розвідки: "… казак мог узнать который час, определить, в каком направлении лежит та или другая сторона света … казак выл по-волчьему, шипел позмеиному …". Автор одним із перших серед дослідників того часу розкрив основи організації розвідувальної діяльності запорозьких козаків (насамперед організації збору розвідувальних відомостей на кордонах Запорожжя), надав загальну характеристику діяльності розвідувальних органів та способів ведення розвідки. В той же час автором було проведено чітке розмежування між сторожовою та прикордонною службами і розвідкою, а також визначені завдання та необхідні органи розвідки для добування інформації. Була визначена структура розвідки Запорозького війська, головні завдання розвідувального забезпечення та шляхи їх вирішення відповідними органами добування інформації; підходи до організації розвідувального забезпечення в інтересах забезпечення безпеки Запорожжя та його війська; форми та способи підготовки козаків до виконання розвідувальних завдань, а також здійснена оцінка дієвості козацької розвідки в плані виявлення обєктів противника та своєчасного інформування керівництва Січі про рівень воєнної загрози.

. Основний зміст дисертації