Поняття "імпресіоністичний український авангард", історія його введення у вжиток, сутність досліджень мистецтвознавця А. Наковима. Традиційні тенденції в українській літературі. Творче надбання Г. Чупринки. Розвиток нової (модернової) української драми.
Різні літературні течії продукують власне розуміння людини, наприклад, неоромантизм активізує ідеї "цілої" людини, неонатуралізм - "природної" людини, неореалізм - соціально-культурний ідеал "реалізованої" особистості, модернізм - "синтезованої" або "інтегрованої" людини. І це змусило згадати про відомих у всьому світі майстрів, за походженням, вихованням, самосвідомістю і національними традиціями повязаних з Києвом, Харковом, Львовом, Одесою, таких як «найвірніший син України» Давид Бурлюк; поляк, котрий мав себе за українця, Казимир Малевич; професор Київського худінституту бандурист Володимир Татлін; засновниця української школи конструктивістської сценографії Олександра Екстер. Леся Українка чи не першою робить спробу осмислити людську суть, художню реальність як міф (у цьому вона не мала попередників не тільки в українській, а й світовій літературі), намагається розвязати «вічні» проблеми любові («Одержима»), свободи або несвободи («Кассандра»), людини й надлюдини («Камінний господар»), зради («На полі крові»), творчої особистості, її духовного зростання, самовдосконалення («Кассандра», «Камінний господар», «Лісова пісня»), національної свободи («Бояриня»). Леся Українка реалізує свідомо поставлену мету - вивести українську літературу з обмеженого кола провінційних, «хатніх» тем на обрії загальнолюдські, світові, орієнтуючись на творчість Г. Його новаторство виявилося у створенні експериментально-психологічної драми («Щаблі життя», «Дисгармонія», «Memento», «Базар», «Великий Молох», «Чорна Пантера і Білий Медвідь», «Брехня» та ін.), у якій виражені ідеї, популярні на той час у суспільстві (наприклад, ідея первісного «біологізму людини»).
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
