Розслідування злочинів в умовах протидії, яка чиниться з використанням соціальної напруженості - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ в УМОВАХ ПРОТИДІЇ, ЯКА ЧИНИТЬСЯ З ВИКОРИСТАННЯМ СОЦІАЛЬНОЇ НАПРУЖЕНОСТІПри цьому з метою протидії розслідуванню злочинів зацікавлені особи нерідко використовують фактори соціальної напруженості, повязані з міжнаціональними та міжрелігійними відносинами, з проблемами у ставленні населення до правоохоронних органів, у економічній та політичній сфері тощо. Значну роль при використанні соціальної напруженості з метою протидії розслідуванню злочинів відіграють засоби масової інформації, які використовуються субєктами протидії для створення підвищеного суспільного резонансу навколо злочину з метою привернути увагу громадськості та ініціювати й керувати відповідною реакцією. Використання факторів соціальної напруженості не тільки значно полегшує субєктам протидії розслідуванню злочинів здійснення їхньої протиправної діяльності, але й служить каталізатором соціальної напруженості, загострюючи її, подеколи доводячи до критичної позначки, що значно ускладнює політичну, соціально-економічну, міжнаціональну і, врешті-решт, криміногенну обстановку як в окремому регіоні, так і в країні в цілому. Таким чином, враховуючи складну політичну і соціально-економічну ситуацію у нашій країні, триваючі процеси реформування багатьох соціальних інститутів, багатонаціональний склад населення, співіснування різних релігійних конфесій та інші соціальні фактори, наочною є потреба розробки наукових засад подолання протидії розслідуванню злочинів, що чиниться з використанням факторів соціальної напруженості. Протидія розслідуванню злочинів, яка чиниться з використанням факторів соціальної напруженості, та можливі шляхи й засоби її подолання на рівні комплексного спеціального монографічного дослідження дотепер не вивчалися, що зумовлює практичну та теоретичну значущість і актуальність теми даного дослідження.Розділ 1 «Протидія розслідуванню злочинів та соціальна напруженість» складається з трьох підрозділів, присвячених характеристиці протидії як елемента злочинної діяльності, аналізу її основних рис у сучасних умовах боротьби зі злочинністю. У підрозділі 1.1 «Поняття та форми протидії розслідуванню злочинів» визначено сутність та поняття протидії розслідуванню, розглянуто співвідношення між поняттями «протидія розслідуванню» та «приховування злочинів», фактори, які детермінують протидію, сучасні види і форми протидії, представлено їх авторську класифікацію. Залежно від субєкта: внутрішня (зі сторони учасників (субєктів) кримінального судочинства) і зовнішня (з боку інших субєктів) протидія; за кількістю субєктів: індивідуальна і групова; за механізмом реалізації: пасивна (бездіяльність) і активна (дії); за впливом на сліди злочинної діяльності: що здійснює безпосередній та опосередкований вплив; за змістом протидії: інформаційна (інтелектуальна) і фізична (силова); за спрямованістю: 1) спрямована на знищення, утаювання, маскування або фальсифікацію інформації (її носіїв) як джерел доказів; 2) на створення несприятливих зовнішніх умов розслідування; 3) на створення несприятливих внутрішніх умов розслідування; 4) безпосередньо на слідчого (членів слідчо-оперативної групи). Визначено, що найчастіше способи протидії включають наступні дії: вплив на правоохоронний орган, у проваджені якого знаходиться кримінальна справа, з боку інших державних органів, створення ними умов, що ускладнюють його нормальну діяльність; обвинувачення у каральних методах роботи та різного роду дискримінації; використання ЗМІ для створення «потрібної» суспільної думки щодо певних подій, діянь окремих осіб тощо; використання ЗМІ для створення негативної суспільної думки з метою дискредитації правоохоронного органу (окремих працівників); організація і проведення акцій «протестів», у тому числі з метою перешкоджання проведенню оперативно-слідчих заходів з боку окремих громадян, представників громадських, релігійних організацій, політичних партій тощо; надання органам слідства недостовірної інформації про характер і обставини злочину; лжесвідчення. Встановлено, що з метою протидії розслідуванню зацікавленими субєктами використовуються наступні фактори соціальної напруженості: напруження у міжнаціональних відносинах (61,5 %); напруження у відносинах «правоохоронні органи - населення» (30,8 %); напруження у економічній сфері (27 %); напруження у міжрелігійних стосунках (27 %); напруження у політичній сфері (23,1 %) та напруження у відносинах «влада - населення» (15,4 %).У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, яке виявляється в розробці системи наукових положень і рекомендацій щодо подолання протидії розслідуванню злочинів, яка чиниться з використанням факторів соціальної напруженості. Протидія розслідуванню злочинів - це умисні, протиправні дії або бездіяльність зацікавлених осіб, спрямовані на перешкоджання реалізації завдань кримінального судочинства особами, які розслідують злочини.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ