Розслідування злочинів слідчою та слідчо-оперативною групою: правові та організаційні засади - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИРобота виконана в Національній академії внутрішніх справ України. Науковий керівник - кандидат юридичних наук, доцент, Письменний Дмитро Петрович, Національна академія внутрішніх справ України, професор кафедри теорії кримінального процесу та судоустрою. кандидат юридичних наук, доцент Бояров Віктор Іванович, Академія адвокатури України, доцент кафедри кримінального процесу і криміналістики. Захист відбудеться “18” березня 2005 року о “14” годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.007.01 в Національній академії внутрішніх справ України (03035, м.Розслідування у таких справах є складним, великим за обсягом і вимагає від правоохоронних органів багато зусиль, тому провадження досудового слідства, як правило, доручається (декільком слідчим) слідчій або слідчо-оперативній групі. Значний внесок у питання щодо розслідування справ слідчою та слідчо-оперативною групою зробили вчені-правознавці колишнього СРСР і країн СНД: Т.В. з урахуванням специфіки групового розслідування, проаналізувати: а) відомчий контроль за діяльністю слідчої (слідчо-оперативної) групи; б) здійснення прокурорського нагляду за законністю розслідування кримінальних справ слідчою та слідчо-оперативною групою; в) забезпечення судового контролю за дотриманням конституційних прав і свобод громадян під час такого розслідування; г) оскарження процесуальних рішень і дій під час розслідування злочинів слідчою (слідчо-оперативною) групою; Із спеціальних методів дослідження в роботі застосовані: метод системного аналізу, який дав можливість проаналізувати положення Конституції України, кримінально-процесуальне законодавство України та окремих іноземних країн, відомчі нормативні акти різних правоохоронних органів, постанови Пленуму Верховного Суду України, статистичні дані, наукові публікації; структурний метод дозволив вивчити види, структуру і зміст постанов про створення слідчої, слідчо-оперативної групи, внесення змін до її складу, обґрунтувати підстави їх винесення, мету і значення прийняття цих рішень, а також необхідність процесуальної регламентації прийняття рішень про припинення та закінчення діяльності слідчої, слідчо-оперативної групи; історико-правовий - застосовувався для розкриття генезису в законодавстві і науці кримінального процесу положень про слідчу та слідчо-оперативну групу; порівняльно-правовий - для аналізу й порівняння зарубіжного і вітчизняного досвіду в питаннях групового проведення розслідування у справах та здійснення судового, прокурорського нагляду і відомчого контролю за розслідуванням слідчою та слідчо-оперативною групою; формально-логічний - для визначення понять “слідча група”, “слідчо-оперативна група” з метою удосконалення підстав створення та діяльності таких груп; соціологічні методи (анкетування, інтервювання) використовувались під час вивчення й узагальнення правозастосовної практики провадження розслідування працівниками слідчих підрозділів, які мають досвід роботи у складі слідчих груп, слідчо-оперативних груп. При цьому особливо значущими, такими, що мають і теоретичне, і безпосередньо практичне значення, видаються такі положення дисертації, зокрема: вперше: визначено правові засади розслідування злочинів слідчою та слідчо-оперативною групою, які автор поділяє на три взаємоповязані між собою групи: 1) законність створення і припинення діяльності слідчої та слідчо-оперативної групи; 2) процесуальні повноваження під час групового провадження; 2) поєднання колегіальності розслідування з особистою відповідальністю;Розділ перший “Розвиток у законодавстві і науці кримінального процесу положень про слідчу та слідчо-оперативну групу ”складається із двох підрозділів і присвячений концептуальному дослідженню питань формування нормативно-правової основи про розслідування злочинів слідчою (слідчо-оперативною) групою та стану наукової розробки поняття слідчої та слідчо-оперативної групи в кримінальному процесі. У підрозділі 1.1 “Формування нормативно-правової основи про розслідування злочинів слідчою та слідчо-оперативною групою” досліджується процес розвитку положень кримінально-процесуального законодавства і підзаконних нормативних актів щодо розслідування злочинів слідчою та слідчо-оперативною групою на території України. Для слідчо-оперативної групи (СОГ) 1) необхідність проведення інтенсивних та тривалих оперативно-розшукових заходів співробітниками оперативного апарату органу дізнання у ході розкриття та розслідування слідчим складної справи з великим обсягом роботи; 2) необхідність у вказаних оперативно-розшукових заходах під час розкриття та розслідування слідчим злочину “по гарячих слідах”; 3) необхідність проведення оперативно-розшукових заходів за матеріалами попередньої перевірки інформації про завуальовані злочинні діяння, оскільки даних, що містяться у цих матеріалах, які перебувають на розгляді у слідчого, не достатньо для прийняття ним рішення про порушення кримінальної справи.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ