Розслідування злочинів організованих злочинних груп (тактико-психологічні основи) - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО ВАРЦАБА ВАСИЛЬ МИКОЛАЙОВИЧРобота виконана на кафедрі криміналістики Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, Міністерство освіти і науки України. Науковий керівник: Заслужений діяч науки і техніки України, доктор юридичних наук, професор Шепітько Валерій Юрійович, Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, завідувач кафедри криміналістики, член-кореспондент Академії правових наук України. Офіційні опоненти: Заслужений діяч науки і техніки України, доктор юридичних наук, професор Грошевой Юрій Михайлович, Академія правових наук України, віце-президент, академік Академії правових наук України. Захист відбудеться “16” січня 2004 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.086.01 в Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого (61024, м.Особливістю даної роботи є дослідження важливих проблем розслідування злочинів, що вчиняються організованими групами, розгляд тактико-психологічних основ у розслідуванні зазначеної категорії злочинів. Особливу небезпеку становлять злочини, що вчиняються організованими злочинними групами (ОЗГ). Проблеми розслідування злочинів організованих злочинних груп у певній мірі досліджувалися в криміналістичній науці. Відповідно до вказаної мети були поставлені і вирішені наступні взаємно повязані завдання: 1) виявити особливості вчинення злочину в групі, у тому числі в організованій злочинній групі; У процесі дисертаційного дослідження були застосовані: формально-логічний метод (розроблена класифікація злочинних груп; запропонована типізація тактичних операцій та ін.); функціональний метод (здійснено виявлення ознак вчинення злочину організованою групою; проведено аналіз ефективності окремих слідчих дій (огляду місця події, допиту, обшуку та ін.)); системно-структурний метод (розроблена система типових версій при розслідуванні даної категорії злочинів; систематизовано тактику окремих слідчих дій та їх комплексів); соціологічний метод (визначені особливості функціонування організованих злочинних груп, механізму вчинення злочину в групі); статистичний метод (здійснено узагальнення кримінальних справ про злочини, які вчинені організованими злочинними угрупованнями, проведено анкетування та інтервювання слідчих прокуратури та МВС України, використані статистичні дані Верховного Суду України та МВС України тощо).Розділ перший “Соціально-психологічна характеристика організованої злочинної діяльності” складається із двох підрозділів, присвячених психологічним особливостям вчинення злочину в групі та своєрідному механізму функціонування організованих злочинних угруповань. Результати узагальнення кримінальних справ про злочини, що вчиняються організованими групами, свідчать про те, що в структурі організованих груп були виявлені особи, які здійснюють функції: лідера або лідерів (різного роду організатори і координатори злочинної діяльності); ідеологічного забезпечення (ідеолог); охорони лідерів (тілоохоронці); бойовиків; забезпечення і підтримання дисципліни; переслідування і розправи з особами, які намагаються припинити злочинну діяльність; реалізації та збуту викраденого майна; підтримання звязків з корумпованими представниками владних структур; втягнення посадових осіб у злочинну діяльність. Ця діяльність може здійснюватися не стільки “від злочину до групи”, скільки від “групи до злочинів”. До цієї системи можуть бути віднесені припущення: 1) про специфічний субєкт злочину - вчинення злочину організованою злочинною групою (або злочинною організацією); 2) про взаємодію організованої злочинної групи з іншими злочинними формуваннями, про конфліктність їхніх стосунків, сутички, входження до злочинної організації, співробітництво з міжнародними злочинними організаціями та ін.; 3) про організаторів (лідерів) злочинного угруповання; 4) про базову спрямованість і причетність до різного роду злочинів; 5) про корупційні звязки злочинної групи або їхню відсутність; 6) про тривалість існування злочинної групи; 7) про територіальну поширеність діянь злочинного формування; 8) про наявність або відсутність жорсткої дисципліни всередині організованої злочинної групи; 9) про наявність злочинного “почерку”, використання типових способів учинення злочинів; 10) про мотиви вчинення злочинів даною групою; 11) про розподіл рольових обовязків у групі, чітку ієрархію тощо. До типових обставин, що мають надзвичайно важливе значення стосовно злочинів ОЗГ, можуть бути віднесені: 1) організований характер злочину: механізм злочинної події; яким чином вчинялися злочини, їхня тривалість, поширеність; наявність злочинної діяльності постійного характеру; плановий характер злочинної діяльності; прагнення до розширення сфер діяльності; використання вогнепальної зброї і засобів звязку; наявність контактів із співробітниками правоохоронних та інших державних органів та ін.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ