Розслідування вбивств із корисних мотивів - Реферат

Важливу роль у боротьбі зі злочинністю відіграє практика використання і застосування кримінального законодавства, його норм і інститутів. Дії, спрямовані на затримання злочинця, є суспільно-корисними, оскільки запобігають вчиненню нових злочинів і разом з тим забезпечують здійснення у відношенні його правосуддя. В сучасних умовах, коли нове кримінальне законодавство України потребує подальшого розвитку, актуальною є проблема дослідження і законодавчої регламентації кожної окремої обставини, зокрема, кваліфікації вбивств із корисних мотивів, підвищення ефективності розслідування і розкриття вбивств, зокрема із корисних мотивів. Головна мета дослідження контрольної роботи - на основі аналізу вітчизняної судово-слідчої та експертної практики розглянути основні методики розслідування вбивств із корисних мотивів і показати їх особливості. Для досягнення цієї мети були поставлені слідуючі завдання: - визначити взаємозвязок між метою, яку переслідують злочинці, вчиняючи вбивство, і способом його вчинення; визначити слідову картину вбивства із корисних мотивів;На початковому етапі методика розслідування кримінальної справи за фактом вбивств на замовлення, а також обрання конкретних слідчих дій, які б були найбільш характерними для обставин, що виникли залежать від двох особливо важливих факторів: По-перше - від початкової інформаційної бази, яку складають результати огляду місця події, проведення експертиз при огляді речових доказів, показання свідків-очевидців, а також добуті оперативними шляхами матеріали та отримані іншими шляхами фактичні данні, які відображають особливості конкретного злочину. Фундаментальну базу складають відомості про злочинця (замовника, виконавця), життєдіяльність потерпілого, мотиви його вчинків, відомості про його звязки з оточуючими (родичами, друзями, колегами по роботі тощо), мотиви, які виникають у зацікавлених у смерті потерпілого осіб[3]. Підставою для висунення версії вбивства з корисливих мотивів на замовлення особою з кола близького оточення потерпілого, є високе соціальне становище потерпілого, обіймання ним високої посади, наприклад, керівник акціонерного товариства закритого типу, його бездоганна репутація, а також те, що вони працюють в некримінальному середовищі, тобто таких “небажаних” осіб не можна усунути за допомогою інших способів таких, як компромат, шантаж тощо. Ознакою такого вбивства може бути те, що постріл вчинено з неякісної зброї, з близької відстані, низької підготовки злочинця (не всї постріли були влучні, не було контрольного пострілу в голову, зброю на місці не було залишено). Версію вбивства з корисливих мотивів на замовлення особами-конкурентами по бізнесу або особами на грунті конфліктних ситуацій, повязаних з веденням підприєминицької діяльності можна висувати у випадку, коли жертвою злочину є законослухняні особи, з чистою репутацією, але працюючі у більш відкритих підприємствах з великими прибутками, чия діяльність знаходиться в зоні уваги зі сторони конкуруючих організацій та злочинних угрупувань.Розслідування вбивств має особливості, що відрізняються від техніки і тактики розслідування інших видів злочинів. При розслідуванні вбивства із корисних мотивів необхідно встановити і довести всі обставини, без яких неможливо здійснити юридичну кваліфікацію скоєного і визначити справедливу міру покарання. При оцінці доказів, встановлених при першому слідчому огляді місця випадку робляться передбачувані дедуктивні висновки що підлягають перевірці. Причому припущення і версії інколи будуються виключно на основі сукупності огляду всієї обєктивної речової обстановки місця злочину і окремих обєктів.

План

Вступ 3

1. Особливості методики розслідування вбивств із корисних мотивів 5

2. Заключний етап розслідування 10

Висновки 14

Список використаної літератури 16

Розслідування вбивств має особливості, що відрізняються від техніки і тактики розслідування інших видів злочинів. Центральним обєктом, на якому зосереджена увага органів розслідування в початковий момент слідства у справах про вбивство є виявлений труп або зведення про зникнення людини при неясних обставинах.

При розслідуванні вбивства із корисних мотивів необхідно встановити і довести всі обставини, без яких неможливо здійснити юридичну кваліфікацію скоєного і визначити справедливу міру покарання. При оцінці доказів, встановлених при першому слідчому огляді місця випадку робляться передбачувані дедуктивні висновки що підлягають перевірці. Причому припущення і версії інколи будуються виключно на основі сукупності огляду всієї обєктивної речової обстановки місця злочину і окремих обєктів. Перевірка тієї або іншої версії, дослідження речових доказів вимагають досліджень із застосуванням спеціальних науково-технічних методів і прийомів.

До найважливіших завдань розслідування належить одержання відповіді на питання: чи мала місце подія злочину. Перед слідчими органами виникає безліч питань, які підлягають вирішенню. При цьому органи розслідування вдаються до розшукових заходів, своєрідних тактичних прийомів, поєднуючи свої слідчі заходи з роботою органів міліції, яким слідчий дає доручення.

Велику роль в розкритті вбивств має оперативність і професіоналізм органів дізнання, довідково-інформаційна система підрозділів ОВС, ГУВС, робота з населенням. Заставою успішного розслідування і розкриття вбивств є погоджена робота учасників слідчої і оперативної роботи по наступній схемі: від вивчення особи способу життя потерпілого (за умови, що він буде встановлений) і осіб його оточення, зясування подій і обставин в останні дні, тижні перед зникненням, вивчення особи і способу життя осіб, що знаходилися з ним останнім часом; робота зі свідками. При цьому особливе важливе значення має чітка взаємодія слідчого і працівників кримінального розшуку, аналіз вихідної інформації, розробка версій, планування і здійснення комплексу слідчих дій і оперативно-розшукових заходів.

1. Закон України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 р. // ВВР України. - 1991. - № 4. - Ст. 20.

2. Закон України "Про оперативно-розшукову діяльність" від 18 лютого 1992 р. // ВВР України. - 1992. - № 22. - Ст. 303.

3. Бандурка О. М. Оперативно-розшукова діяльність: Підручник. - Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ МВС України, 2003. - ч. 1. 576 с.

4. Кримінально-процесуальний кодекс України: За станом на 1 січня 2008 р.- Х.: Одіссей, 2008.- 264 с.

5. Маркусь В. Криміналістика. Курс лекцій.: Навч. посібник.- К.: Кондор, 2007.- 558 с

6. Кримінальний процес України. Процесуальні документи: навч. посібник / В.В. Молдован, Р.С. Кацавець.- К.: Алерта: ЦУЛ, 2008.- 376 с.

7. Селецька С.І. Кримінальне право України. Загальна частина: Посібник для студентів юридичних вузів і юридичних факультетів.- К.: ЦУЛ, 2008.- 248 с.

8. Селецька С.І. Кримінальне право України. Особлива частина: Посібник для студентів юридичних вузів і юридичних факультетів.- К.: ЦУЛ, 2008.- 496 с.