ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наукРоботу виконано на кафедрі криміналістики, судової медицини та психіатрії Харківського національного університету внутрішніх справ, МВС України. Науковий керівник: кандидат юридичних наук, доцент Щербаковський Михайло Григорович, Харківський національний університет внутрішніх справ, начальник кафедри криміналістики, судової медицини та психіатрії. кандидат юридичних наук, доцент, Саінчин Олександр Сергійович, Міжнародний гуманітарний університет, завідувач кафедри кримінально-правових дисциплін та криміналістики. Захист відбудеться 10 травня 2007 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.700.01 Харківського національного університету внутрішніх справ за адресою: 61080, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського національного університету внутрішніх справ за адресою: 61080, м.Особливе занепокоєння викликає ситуація зі вчиненням неповнолітніми злочинів проти життя та здоровя особи, зокрема умисних убивств. Проблема розслідування вбивств, вчинених неповнолітніми, є актуальною і вимагає цілеспрямованих зусиль в напрямку поліпшення ситуації. Адже існує чимала кількість проблемних моментів, зумовлених нерівномірною поширеністю вбивств регіонами держави; труднощами із виявленням даних злочинів та встановленням їх ознак, а також подальшим розкриттям та розслідуванням; відсутністю науково обґрунтованих методичних рекомендацій з цього приводу. Тема дисертації відповідає програмним положенням Концепції Комплексної програми профілактики правопорушень на 2006-2008 рр., схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України №116-р. від 01.03.2006; пріоритетним напрямкам наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004-2009 рр., затвердженим наказом МВС України № 755 від 05.07.2004; пріоритетним напрямкам розвитку правової науки на 2005-2010 рр., рекомендованим Академією правових наук України (постанова АПРНУ № 2/04-2 від 18.06.2004) та пріоритетним напрямам наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2006-2010 рр., затвердженим Вченою радою ХНУВС (протокол № 13 від 23.12.2005). Методологічною основою дисертації є діалектичний метод пізнання суспільно-правових явищ, який обумовив застосування кола спеціальних наукових методів дослідження, а саме: порівняльно-правового (аналіз думок науковців і практиків щодо розглядуваної проблематики, норм матеріального і процесуального права, наукових категорій, визначень та підходів), логіко-юридичного (формулювання висновків з позицій законів формальної логіки), аналізу та синтезу (розробка структури криміналістичної характеристики, виявлення типових ознак окремих її елементів, кореляційних звязків між ними), індукції та дедукції (формулювання понять та категоріального апарату дослідження, виділення типових слідчих ситуацій та завдань розслідування), аналогії (встановлення подібностей в ознаках та властивостях технологій злочинної діяльності та її механізмі, а також методів і прийомів розслідування), статистичного (аналіз та використання даних Верховного Суду України, Міністерства юстиції України, Міністерства внутрішніх справ України, Генеральної прокуратури України), моделювання (удосконалення криміналістичної характеристики, розробка програм розслідування, оптимізація технологій розкриття та розслідування вбивств), соціологічних методів (анкетування, опитування - для вивчення думки практичних працівників з різних проблемних питань, повязаних з їх фаховою діяльністю) тощо.Показано взаємозвязок розслідування злочинів як кримінально-процесуального інституту і методики розслідування злочинів як криміналістичної категорії. З урахуванням того, що до змісту криміналістичної характеристики злочинів, як практичного інструмента розслідування, повинні бути віднесені тільки ті елементи, які відрізняються чіткою пошуково-розшуковою спрямованістю, автор вважає, що система криміналістичної характеристики вбивств, вчинених неповнолітніми, повинна включати наступні елементи: 1) способи вчинення вбивств; 2) типові сліди вбивств; 3) обстановку вчинення вбивств; 4) особу потерпілого; 5) особу злочинця (включаючи мотиви і цілі злочину). Щербаковський), пропонує загальну класифікацію, яка диференціює сліди, виходячи з їхньої сутності, механізму утворення й результатів взаємодії на таких підставах: 1) за формою відображення події злочину; 2) за видом змін, що сталися в результаті дій злочинця; 3) за відображенням окремих властивостей злочинця; 4) за агрегатним станом матеріальних слідів; 5) за розміром слідів злочину. Класифіковано свідків як носіїв ідеальних слідів злочину згідно зі стадіями вчинення вбивства: а) особи, обізнані про обставини, що передують вчиненню вбивств; б) очевидців вбивства; в) особи, які володіють даними про дії злочинця після вчинення злочину.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
