Розслідування умисних вбивств: теорія та практика - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук Спеціальність 12.00.09 - Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльністьНауковий консультант - доктор юридичних наук, професор, Заслужений юрист України Лукашевич Віталій Григорович, Класичний приватний університет, проректор. Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор Волобуєв Анатолій Федотович, Полтавський інститут економіки і права Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна», завідувач кафедри правознавства; доктор юридичних наук, професор Лукянчиков Євген Дмитрович, Національний технічний університет «КПІ», професор кафедри інформаційного та підприємницького права; доктор юридичних наук, доцент Слінько Сергій Вікторович, Харківський національний університет внутрішніх справ, начальник кафедри кримінального процесу. Захист відбудеться «20» червня 2011 р. о 9.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 17.127.07 Класичного приватного університету за адресою: 69002, Запоріжжя, вул.З них вбивства на замовлення зросли майже вдвічі, у 4 рази зросли вбивства, вчинені з особливою жорстокістю, і в 3 рази збільшилися умисні вбивства, повязані зі зґвалтуванням. Так, для виконання задуманого вбивства дедалі частіше складається план його підготовки, здійснення й приховання, залучаються люди зі злочинним досвідом або особи, які пройшли спеціальну підготовку, що робить його розкриття та розслідування ще більш складним. Також потребують подальшого опрацювання рекомендації щодо організаційно-тактичних особливостей конкретних методик розкриття окремих видів умисних вбивств: таких, що вчиняються на сексуальному ґрунті; дітовбивств; вбивств при інсценуванні іншого злочину; вбивств за допомогою зброї та вибухових пристроїв; поєднаних із розчленуванням трупа; вбивств, скоєних на замовлення, - на основі узагальнення типових слідчих ситуацій, типових версій, організаційно-тактичних алгоритмів діяльності на початковому етапі розслідування зазначених видів вбивств. На базі узагальнення слідчої практики визначити особливості криміналістичної характеристики, типових слідчих ситуацій, системи загальних і окремих версій, упорядкувати організаційно-тактичні програми (алгоритми) початкового етапу розслідування окремих видів умисних вбивств: 2.1 Вбивств, повязаних із розчленуванням трупа. Під час дослідження застосовувалися також методи формальної логіки (аналіз, синтез, індукція, дедукція) - для дослідження нормативних актів, матеріалів кримінальних справ, аналітичних матеріалів, концепцій, точок зору авторів з окремих питань, класифікацій тощо, що входять до предмета дослідження (розділ 1, глави 1, 2, 3, 4); історичний метод - при дослідженні появи та розвитку окремих теорій, концепцій, поглядів учених-криміналістів із проблем методики розслідування вбивств (криміналістичної характеристики злочинів, етапів розслідування, структури методики розслідування тощо) (розділ 1, глави 1, 2, 3, 4); порівняльно-правовий метод - при дослідженні окремих норм кримінального, кримінально-процесуального права України, Росії та деяких інших країн (розділ 1, глави 1, 4); системно-структурний метод було використано при дослідженні механізму вчинення умисних вбивств і побудови типових тактичних операцій (розділ 2); статистичні методи - в ході узагальнення кримінальних справ, збору та обробки даних, отриманих із статистичної звітності, анкетування та інтервювання практичних працівників тощо (розділ 2).Базуючись на дослідженнях поняття діяльності у вітчизняній філософії та психології, а також у кримінології й криміналістиці проводиться аналіз понять «злочин», «злочинна діяльність», «розкриття та розслідування злочинів» і робиться висновок про те, що кожний умисний злочин (вбивство) може розглядатися як діяльність, що складається з її підготовки, вчинення й приховування. Основними критеріями, за якими проводилася криміналістична класифікація умисних вбивств, були елементи предметної злочинної діяльності - предмет посягання, обстановка вчинення злочину (просторово-часові та інші умови дійсності), механізм (спосіб) учинення, наслідки й результат злочину, а також особливості субєкта (особи злочинця), мотиви та цілі його вчинків, особливості особи потерпілого.

Основний зміст роботи