Розроблення технології високозцукреної патоки із пшениці - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙНауковий керівник: кандидат технічних наук, доцент Лагода Володимир Андрійович, Національний університет харчових технологій, доцент кафедри технології цукристих речовин. Офіційні опоненти: доктор технічних наук, професор Маринченко Віктор Опанасович, Національний університет харчових технологій, професор кафедри біотехнології продуктів бродіння, екстрактів і напоїв; Захист відбудеться “24 ”квітня 2007 р. о 13 00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.058.04 Національного університету харчових технологій за адресою: 01033, м. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного університету харчових технологій за адресою:01033, м.Виходячи з викладеного актуальним є розроблення технології високозцукреної патоки із пшениці з використанням сучасних ферментних препаратів без проміжного видалення чистого крохмалю. Наукові дослідження виконувались згідно з пріоритетною науковою тематикою НУХТ „Дослідження структур, технологічних середовищ, кінетики, механічних реакцій, стереобудови, біологічної активності сполук з метою створення принципово нових харчових технологій на основі використання фізичних впливів” (наказ Міністерства освіти і науки України №37 від 13.02.1997 р.), а також планом кафедральної держбюджетної науково-дослідної роботи "Розроблення, удосконалення, інтенсифікація та оптимізація технологічних процесів і апаратурного оформлення у цукровому та крохмале-патоковому виробництвах". Мета роботи полягає у розробленні технології високозцукреної патоки із фуражного зерна пшениці шляхом ферментативного гідролізу крохмалю та з використанням високоефективних комбінованих способів очищення гідролізату і сиропу від домішок. на основі вивчення фізико-хімічних та фільтрувальних властивостей гідролізатів пшениці розробити способи їх очищення від завислих домішок; вперше вивчено основні фізико-хімічні характеристики (хімічний склад рідкої і твердої фаз, розмір, форма, густина та ступінь агрегації частинок, електрокінетичний потенціал поверхні твердої фази та ін.) та фільтрувальні властивості (пористість, питомий опір, модуль стисливості, коефіцієнт консолідації осаду) гідролізату, одержаного із пшениці, встановлено основні закономірності процесу очищення гідролізату від нерозчинних домішок шляхом його механічного фільтрування;Це потребує проведення комплексних досліджень з метою удосконалення відомих способів одержання гідролізатів та їх очищення від домішок з використанням сучасних ферментних препаратів, фізичних, хімічних та комбінованих методів. У третьому розділі “Дослідження основних закономірностей та розроблення способу ферментативного розріджування пшеничної суспензії” наведено результати досліджень попереднього гідротермічного оброблення зерна пшениці, способів його подрібнення, основних закономірностей та оптимальних параметрів процесу розріджування пшеничної суспензії, визначення місця розділення твердої та рідкої фаз гідролізату в технологічній схемі, впливу оброблення гідролізату насиченою парою на процес фільтрування, кінетику подальшого зцукрювання та якість кінцевого продукту. Порівняльними дослідженнями гідротермічного оброблення зерна пшениці за різної тривалості зволоження, а також його подрібнення на лабораторних установках різних типів з попереднім зволоженням і без нього встановлено, що при обробленні зерна у дві стадії (зволоження до 16 % і дозволоження безпосередньо перед подрібненням на 0,5 % на протязі відповідно 8 годин і 20 хв) та подрібненні на вальцевому станку досягається більш повне руйнування ендосперму та відділення висівок (оболонки, алейроновий шар, зародок), зниження вмісту крохмалю та підвищення вмісту білка у висівках, що в свою чергу забезпечує підвищення ефективності процесу гідролізу крохмалю, вихід і якість готової продукції Механічне фільтрування гідролізату після розріджування дозволяє знизити вміст білка в гідролізаті (з 3,32 до 1,58 % до маси СР гідролізату) і забарвленість фільтрату (з 59,18 до 36,17 од. опт. густ.), досягти більш високого значення ГЕ за один і той же час зцукрювання. В четвертому розділі “Вивчення фізико-хімічних і фільтрувальних властивостей гідролізату та розроблення способів інтенсифікації процесу його очищення від завислих домішок” наведено результати досліджень фізико-хімічних і фільтрувальних властивостей гідролізату, використання вітчизняних фільтрувальних тканин та різних видів фільтрувальних порошків для розділення суспензії гідролізату, застосування коагулянта, флокулянтів і природних сорбентів для інтенсифікації процесу видалення з гідролізату завислих домішок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ