Розроблення пристрою та дослідження способу електропунктурної терапії маститу корів - Автореферат

Національний університет “Львівська політехніка”Робота виконана у Національному університеті “Львівська політехніка” Міністерства освіти і науки України. Науковий керівник: доктор технічних наук, професор Смердов Андрій Андрійович, Національний університет “Львівська політехніка”, професор кафедри електронних засобів інформаційно - компютерних технологій Офіційні опоненти: доктор технічних наук, старший науковий співробітник Сігал Валерій Львович, Інститут нейрохірургії АМН України, м. Захист відбудеться “21 ”травня 2002р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.052.10 у Національному університеті “Львівська політехніка” за адресою: 79013, м. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного університету “Львівська політехніка” за адресою: 79013, м.Статистичні дані про рівень захворювання маститом свідчать, що незважаючи на наявність достатньо ефективних лікувальних засобів, а також сучасних систем профілактики захворювання тримається на високому рівні і досягає 30% корів у стаді. До ефективних немедикаментозних методів лікування різних акушерсько - гінекологічних захворювань тварин відносять методи з застосуванням лазерного випромінювання, електромагнітного впливу УВЧ, КВЧ, НВЧ, електропунктури і магнітотерапії. Прилади для електропунктурної рефлексотерапії поділяють за функціональним призначенням: для пошуку БАТ; для вимірювання біофізичних параметрів БАТ з діагностичною метою; для впливу на БАТ різними фізичними факторами з лікувальною метою; комплексні пристрої, що обєднують функції пошуку, вимірювання біофізичних параметрів і терапевтичної стимуляції. Виходячи з цього актуальність дисертаційної роботи визначається: по-перше, подальшою потребою пошуку нових способів електропунктурної терапії; по-друге, розвитком сучасного технічного забезпечення, яке б задовольняло особливості його застосування в практичній ветеринарії; по-третє, потребою вдосконалення методик електропунктури з врахуванням специфіки технічного оснащення, яке використовується в діагностично - лікувальному процесі. Тема дисертаційної роботи повязана з тематикою кафедри електронних засобів інформаційно - компютерних технологій Національного університету “Львівська політехніка”, яка виконувалась згідно з координаційними планами НДР за фаховим напрямком “Радіотехніка та електроніка” державної програми “Перспективні технології, прилади комплексної автоматизації, системи звязку” Міністерства освіти і науки України, а також договором про науково - технічне співробітництво між Національним університетом “Львівська політехніка” та Тернопільським відділом Інституту ветеринарної медицини за програмою Української академії аграрних наук з напрямку 03.01 “Удосконалити засоби діагностики, терапії і профілактики маститу та порушення відтворювальної функції у корів”.Проведений аналіз показав, що електричні (великі струми при пошуку, діагностиці стану та стимуляції біологічно активних точок) і конструктивні (неможливість забезпечення тривалого і надійного контакту рознесених електродів, значні габарити, велика кількість органів управління) параметри існуючих приладів не забезпечують просту і надійну їх експлуатацію. Спосіб здійснюють наступним чином: визначають місцеположення БАТ хворих чвертей вимені корови; на знайдені точки наносять лікувальний препарат, підключають електроди і проводять локальне електрофоретичне введення препарату в БАТ “ян-мін”. Проведений аналіз запропонованої моделі показав, що заміна фізіологічної залежності сила - тривалість (гіперболічної на гіперболічно - експоненціальну) не впливає на структуру моделі, а змінює тільки параметри амплітудно - частотної характеристики (АЧХ) фільтра. Аналіз модернізованої частотно - вибірної моделі, яка характеризуються двома параметрами, показав, що:-зміна характеру фізіологічної залежності сила - тривалість не впливає на структуру моделі, а змінює тільки параметри АЧХ фільтра; Особливості пристрою полягають у наступному: по-перше, застосування диференціального способу пошуку БАТ в локальній зоні їх місцеположення; по-друге, забезпечення стабільної роботи приладу незалежно від стану поверхні шкіри і сили притискання електродів в процесі пошуку БАТ; по-третє, стимуляція БАТ здійснюється чітко дозованою і постійною величиною енергії незалежно від значення параметрів точок.Всього на мастит було обстежено 520 корів і відібрано для проведення випробувань 10 корів у віці від 4 до 6 років, котрі знаходились на 2 - 4 місяці лактації. Кожна із цих корів хворіла субклінічним маститом, що було встановлено за допомогою стійлової мастидинової проби, клінічного огляду і зібраними анамнестичними даними.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ