Розроблення експертної системи оцінки вірогідності банкрутства торговельного підприємства - Дипломная работа

ДИПЛОМНА РОБОТА на тему: «Розроблення експертної системи оцінки вірогідності банкрутства торговельного підприємства» ЗМІСТ ВСТУП 1 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ РОЗРОБЛЕННЯ ЕКСПЕРТНОЇ СИСТЕМИ ОЦІНКИ ВІРОГІДНОСТІ БАНКРУТСТВА ТОРГОВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА 1.1 Сутність, види, причини та ознаки банкрутства підприємства 1.2 Методи та моделі експертної системи оцінки вірогідності банкрутства підприємства 2 ЕКСПЕРТНА ОЦІНКА ВІРОГІДНОСТІ БАНКРУТСТВА СП «ВІННИЦЯ-ОБЛТОРГ» 2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства 2.2 Оцінка фінансового стану та вірогідності банкрутства торговельного підприємства 3 ВДОСКОНАЛЕННЯ ЕКСПЕРТНОЇ СИСТЕМИ ОЦІНКИ ВІРОГІДНОСТІ БАНКРУТСТВА СП «ВІННИЦЯ-ОБЛТОРГ» ЗА ДОПОМОГОЮ ПЕОМ 3.1 Автоматизація системи оцінки вірогідності банкрутства підприємства, що досліджується 3.2 Формування аналітичних висновків про оцінку вірогідності банкрутства підприємства шляхом застосування програми Excel Висновки та пропозиції СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВСТУП Нестабільність економіки, політичної та податкової системи, невизначеність фінансових відносин між контрагентами стає повсякденним явищем в діяльності суб’єктів господарювання. Це перш за все пов’язано із дисфункціями та втратою важливих фінансових та економічних взаємозв’язків зовнішнього і внутрішнього характеру, що в свою чергу пов’язано зі спадом виробництва, зниженням обсягів інвестицій та поглибленням кризових явищ в Україні. Експертна система оцінки вірогідності банкрутства набуває в сучасних умовах безперечно великого значення, оскільки підприємства є повністю самостійними субєктами але водночас вони не існують ізольовано та в процесі господарювання взаємодіють з іншими субєктами економічних відносин - банком та кредиторами, робітниками, власниками, постачальниками - і несуть повну відповідальність за результати власної виробничо-господарської діяльності перед цими суб’ктами. Основними завданнями роботи є: теоретичний аналіз літературних джерел; ознайомлення з об’єктом дослідження; дослідження на його основі методик та моделей системи експерної оцінки вірогідності банкрутства підприємства розроблення практичних рекомендацій на основі формування експертних висновків тощо. Проблема експертної оцінки вірогідності банкрутства знаходиться у центрі уваги досліджень і знайшла відображення у працях багатьох зарубіжних і вітчизняних науковців, серед яких Л. Гапенскі, І.О. Бланк, Л.А. Бернстайл, І.Т. Балабанов, Л.О. Лігоненко, А.В. Чупіс, Р. Холт, В.Т. Савчук, Г.В. Савицька, О.Н. Волкова та інші. Варто відзначити, що чим більш стійкий фінансовий стан підприємства, тим меншою є загроза банкрутства такому підприємству. Специфіка статистичних моделей діагностики банкрутства полягає в обчисленні дискримінанти функції (границі), у якості аргументів якої застосовуються фінансові коефіцієнти-індикатори, які найбільшим чином характеризують розвиток кризи, а значення (Z-рахунок) - дозволяє встановити ймовірність загрози банкрутства. Експертна оцінка вірогідності банкрутства українських підприємств на основі закордонних статистичних методик не завжди є коректною, оскільки мають місце порушення найважливіших умов застосування статистичних моделей: відповідність обєкта діагностування, часова відповідність, відповідність методики визначення параметрів моделі. Рейтингові моделі діагностики загрози банкрутства являють собою іншу форму створення простої для застосування системи узагальнюючої оцінки низки характеристик обєкта оцінювання, які мають чимале значення для визначення наявності та глибини кризи його розвитку [75, с. Так, наприклад, в процесі дослідження фінансового стану 19 підприємств американський економіст Едуард Альтман відслідкував, що певні комбінації відносних показників мають високу здатність характеризувати вірогідність швидкого банкрутства того або іншого підприємства. 580]: Z68 = 1,2 К1 1,4 К2 3,3 К3 0,6 К4 К5, де К1 - відношення власного оборотного капіталу до суми всіх активів підприємства; К2 - відношення нерозподіленого прибутку до суми всіх активів; К3 - рівень доходності активів, тобто відношення загального прибутку до суми активів; К4 - відношення власного капіталу до суми залученого капіталу; К5 - коефіцієнт оборотності активів, тобто відношення виручки від реалізації до середньої суми активів. Досвід застосування даної моделі у Канаді, США, Бразилії, Австрії, Японії показав, що спрогнозувати вірогідність банкрутства за її допомогою за один рік можливо з точністю 90%, за два роки - 70%, за три - 50%. Нерідко у сукупності з іншими моделями використовують модель Тафлера і модель Спрінгейта: Перша має вигляд: ZТ = 0,03 К1 0,13 К2 0,18 К3 0,16 К4, де К1 - відношення прибутку від реалізації до короткострокових зобов’язань; К2 - відношення оборотних активів до суми зобов’язань; К3 - відношення короткострокових зобов’язань до суми всіх активів; К4 - відношення виручки від реалізації до суми всіх активів. Фінансовий ліверидж, який визначає перевагу власного капіталу над позиковим посилюється в 2009 році більш як вполовину.