Розроблення алгоритмів та програмно-апаратних засобів систем розпізнавання мовних образів - Автореферат

Національна академія наук України Розроблення алгоритмів та програмно-апаратних засобів систем розпізнавання мовних образівНауковий керівник доктор фізико-математичних наук, професор ШЕЛЕПОВ Владислав Юрійович керівник відділу фундаментальних проблем розпізнавання мовних образів Інституту проблем штучного інтелекту МОН і НАН України Глушкова НАН України кандидат технічних наук ЖИЛІН Олександр Вікторович, кафедра програмного забезпечення інтелектуальних систем Донецького державного інституту штучного інтелекту МОН України Захист дисертації відбудеться “19” вересня 2003 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К11.243.01 Інституту проблем штучного інтелекту за адресою: 83050, м. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Донецького державного інституту штучного інтелекту за адресою: 83050, м.Постійно діючі міжнародні семінари й конференції та відповідні наукові школи створили ряд визначень штучного інтелекту, позначивши ознаки систем штучного інтелекту, теоретичний апарат, методологію створення. Один з них повязаний із задачами інтелектуального керування роботами й робототехнічними комплексами, інший визначається взаємодією інтелектуальних систем керування у виконавчій частині з робототехнічними комплексами. Автор брав участь у виконанні робіт з теми як виконавець за розділами “Формалізація семантики мови”, “Розробка алгоритмів і моделей перетворення мовлення”, “Розробка алгоритмів і програм системи розпізнавання мовлення”. синтезувати алгоритми системи розпізнавання, що функціонують на принципах відображення характеристик перетвореного мовлення, на відповідні конструкції еталонів мовлення; Практичне значення отриманих результатів дисертаційного дослідження полягає в наступному: 1.Здійснено синтез структури апаратно-програмної частини підсистеми перетворення мовлення, для якої сформовані уніфіковані алгоритми параметричної ідентифікації мовлення, що дозволить конструювати аналогічні підсистеми як вхідну частину будь-якої інтелектуальної системи.Існуючі загальнометодологічні аспекти синтезу цих систем засновані на логіко-формальному апараті опису, алгебрі предикатів мовлення при високому рівні класифікації й групування граматик, але мають недостатній рівень конструктивізму. На основі проведеного аналізу сформульовані задачі й визначена структура дисертаційної роботи, що методологічно складається з трьох частин: формалізація мовлення на основі теорії множин і функціональному аналізі; розробка алгоритмів і математичних моделей перетворення мовлення, що базується на положеннях електроніки, радіотехніці та теорії керування; синтез алгоритмів системи розпізнавання мовлення, заснований на методах ідентифікації й теорії керування. Вони містять у собі правила: множинного представлення характеристик мовлення; Структура виділення особливостей мовлення представлена блоком, вхідними змінними якого є звуковий сигнал x(n), що має довжину N і межі частотного діапазону ?1 і ?2, а як вихідні змінні - вектор ознак y цього сигналу, що містить довжину періоду основного тону , нормовану енергію низькочастотних складових сигналу АН, нормовану енергію високочастотних складових сигналу АВ, енергетичний спектр сигналу WHB(k). Створені математичні моделі перетворення мовного сигналу дають можливість обчислювати значення показників мовлення, що в сукупності з чисельним представленням особливостей мови дозволяє ставити й вирішувати задачі взаємного відображення мови та мовлення.У дисертаційній роботі наведено теоретичне обґрунтування та нове вирішення наукової задачі, що полягає в створенні алгоритмів та програмно-апаратних засобів розпізнавання мовлення, які орієнтовані на застосування в різноманітних системах штучного інтелекту. Проведений аналіз сучасних методів формалізації і розпізнавання мовлення визначив актуальність створення компютерних інтерфейсів спілкування “людина - компютер”, дозволив виділити особливості мовлення, визначити необхідність створення теоретичних засад опису цих особливостей, здійснити постановку задачі дослідження. Створено математичні моделі та алгоритми компютерного перетворення мовлення у вигляді параметричних структур, для яких передбачається існування адаптивних алгоритмів ідентифікації, що дозволяє використовувати ці алгоритми в будь-яких системах спілкування “людина - компютер” вголос. 4.Дістала подальшого розвитку методологія синтезу алгоритмів систем розпізнавання мовлення як параметричних структур для використання в апаратно-програмних комплексах інтелектуальних систем різноманітного призначення, які розглядаються як системи з ідентифікатором в контурі керування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ