Розробка живої культуральної вакцини проти вірусної діареї великої рогатої худоби - Автореферат

Вірусна діарея (ВД) має значне поширення серед великої рогатої худоби майже в усіх країнах світу. На підставі вищезазначеного було заплановано здійснити дослідження з розробки технології виготовлення живої вакцини проти діареї великої рогатої худоби та відпрацювати схему її застосування в неблагополучних господарствах. Дисертаційна робота є складовою частиною наукових досліджень, виконаних згідно з державними програмами і тематичними планами ННЦ «Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини», зокрема, завдання 05 «Розробити ефективну систему діагностики, терапії та профілактики хвороб великої рогатої худоби» (№ державної реєстрації 01974000758, 2000 р.); 05 «Розробити та впровадити комплексну систему діагностики, терапії та профілактики інфекційних і незаразних хвороб жуйних тварин» (№ державної реєстрації 0101U001610, 2001-2005 рр.); завдання 37.02-003 «Вивчити біологію герпес-і пестивірусів - збудників інфекційного ринотрахеїту та вірусної діареї великої рогатої худоби, розробити сучасні засоби їх діагностики й специфічної профілактики» (№ державної реєстрації 0106U000340, 2006-2010 рр.). Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що для використання пропонуються жива культуральна вакцина проти вірусної діареї та імуностимулятор - ліпополісахарид з культури Bacillus alvei, а також спосіб їх одночасного застосування з метою специфічної профілактики вірусної діареї великої рогатої худоби в неблагополучних господарствах. За результатами здійснених досліджень розроблено й подано на експертизу в Державний науково-контрольний інститут біотехнології і штамів мікроорганізмів та узгодження в Державному комітеті ветеринарної медицини України нормативну документацію (інструкція з виготовлення та контролю за показниками якості вакцини живої культуральної проти вірусної діареї великої рогатої худоби, ТУУ на вакцину та листівка-вкладка щодо застосування цього біопрепарату), яку розглянуто та схвалено на засіданні методичної комісії ІЕКВМ УААН (протокол № 16 від 8 грудня 2004 року).У дисертації подано експериментальне й практичне вирішення проблеми специфічної профілактики вірусної діареї великої рогатої худоби, а саме: створено живу культуральну вакцину та розроблено технологію її виготовлення. За результатами досліджень щодо вивчення тест-обєкту для культивування вірусу діареї, його інфекційності, антигенних та імуногенних властивостей обрано клітинну систему і виробничий штам вірусу для напрацювання вихідної сировини з метою виготовлення вакцини. Створено препаративну форму вакцини живої культуральної проти вірусної діареї, обґрунтовано формування й корекцію післявакцинального імунітету, запропоновано комплексне застосування вакцини та імуномодулятора з бактеріального ліпополісахариду. Розроблено живу культуральну вакцину проти вірусної діареї великої рогатої худоби з модифікованого штаму ВК-1М вірусу діареї, репродукованого в ролерній моношаровій культурі перещеплюваних клітин КСТ, з інфекційністю 5,45 lg ТЦД50/см3, яку стабілізовано в процесі ліофілізації за допомогою 5,6 %-ї сахарози і 2,8 %-го желатину (кінцеві концентрації). Щеплення вакцини живої культуральної проти вірусної діареї в обємах 2 і 5 см3, що вміщують відповідно 2Ч105,45 ТЦД50 і 5Ч105,45 ТЦД50 вакцинного вірусу, забезпечує в імунізованих телят індукцію вірусонейтралізуючих антитіл, які виявляються на 7 добу після введення препарату в титрах 5,0 і 6,0 log2 відповідно, рівень яких зростає на 28 добу після повторного введення з інтервалом у 14 діб до 6,0 і 7,7 log2, відповідно, та утримуються на цьому рівні до 60 доби, після чого на 180 добі дещо знижуються до 5,9 і 6,75 log2.

1. У дисертації подано експериментальне й практичне вирішення проблеми специфічної профілактики вірусної діареї великої рогатої худоби, а саме: створено живу культуральну вакцину та розроблено технологію її виготовлення. За результатами досліджень щодо вивчення тест-обєкту для культивування вірусу діареї, його інфекційності, антигенних та імуногенних властивостей обрано клітинну систему і виробничий штам вірусу для напрацювання вихідної сировини з метою виготовлення вакцини. Створено препаративну форму вакцини живої культуральної проти вірусної діареї, обґрунтовано формування й корекцію післявакцинального імунітету, запропоновано комплексне застосування вакцини та імуномодулятора з бактеріального ліпополісахариду.

2. Розроблено живу культуральну вакцину проти вірусної діареї великої рогатої худоби з модифікованого штаму ВК-1М вірусу діареї, репродукованого в ролерній моношаровій культурі перещеплюваних клітин КСТ, з інфекційністю 5,45 lg ТЦД50/см3, яку стабілізовано в процесі ліофілізації за допомогою 5,6 %-ї сахарози і 2,8 %-го желатину (кінцеві концентрації). Вакцина не контамінована сторонніми мікроорганізмами, нешкідлива для тварин, слабореактогенна, призначена для щеплення великої рогатої худоби в неблагополучних господарствах.

3. Перещеплювані культури клітин ТРТ, ВНК-21/13 та КСТ мають високу проліферативну активність у процесі вирощування в суміші з рівних обємів поживних середовищ 199 та Ігла і 10 % нормальної сироватки крові великої рогатої худоби. Посівна концентрація з розрахунку 300 тисяч клітин/см3 поживного середовища забезпечує відповідно в 2,6; 4,8 і 4,9 рази вищий їх приріст за ролерного способу культивування, який скорочує на 20-48 годин термін накопичення біомаси клітин для напрацювання вихідної для виготовлення вакцини вірусної сировини порівняно зі стаціонарним у матрасах.

4. Виробничий штам ВК-1М вірусу діареї, адаптований до розмноження в культурі перещеплюваних клітин у ролерних бутлях, зберігає активну репродуктивну здатність і має високу інфекційність. Оптимальний час репродукції та титр його інфекційності становить у культурі перещеплюваних клітин ТРТ відповідно 46 годин і 7,05 lg ТЦД50/см3, ВНК-21/13 - 64 години і 7,0 lg ТЦД50/см3. Більш придатною для репродукції та накопичення біомаси штаму ВК-1М є перещеплювана культура КСТ, яка забезпечує його репродукцію впродовж 40 годин з інфекційністю 7,6 lg ТЦД50/см3.

5. Щеплення вакцини живої культуральної проти вірусної діареї в обємах 2 і 5 см3, що вміщують відповідно 2Ч105,45 ТЦД50 і 5Ч105,45 ТЦД50 вакцинного вірусу, забезпечує в імунізованих телят індукцію вірусонейтралізуючих антитіл, які виявляються на 7 добу після введення препарату в титрах 5,0 і 6,0 log2 відповідно, рівень яких зростає на 28 добу після повторного введення з інтервалом у 14 діб до 6,0 і 7,7 log2, відповідно, та утримуються на цьому рівні до 60 доби, після чого на 180 добі дещо знижуються до 5,9 і 6,75 log2.

6. Обґрунтовано та практично підтверджено в експерименті залежність імуногенності виробничого штаму ВК-1М від його інфекційності в щепному обємі та кратності введення. Установлено, що з підвищенням дози вірусу в щепному обємі від 0,5Ч105,45 ТЦД50 до 1Ч105,45 ТЦД50 для морських свинок і від 2Ч105,45 ТЦД50 до 5Ч105,45ТЦД50 для телят за дворазового введення зростає індукція вірусонейтралізуючих антитіл у 1,5 рази в порівнянні з одноразовим і становить 7,3 і 8,0 log2 відповідно.

7. Вакцинний вірус (штам ВК-1М), у дозі 5Ч105,45 ТЦД50 в щепному обємі виявляє імуносупресивні властивості, про що свідчить підвищення в 3,5 рази серомукоїдів у організмі щеплених проти вірусної діареї телят. Застосування бактеріального ліпополісахариду ЛПС-1, виготовленого з культури Bacillus alvei (штам 413), із розрахунку 7 мкг/кг маси тіла телят одночасно із щепленням вакцини живої культуральної проти вірусної діареї активізує як специфічні, так і неспецифічні фактори резистентності у тварин, чинить імунореабілітуючу дію на імунну систему, згладжує імуносупресивність і підвищує імунну відповідь на виробничий штам вірусу діареї з продукцією вірусонейтралізуючих антитіл на 2 log2 вище порівняно з щепленням однієї вакцини в дозі 2Ч105,45 ТЦД50/гол.

8. Запропоновано спосіб імунізації телят проти вірусної діареї в неблагополучних щодо цієї хвороби господарствах із застосуванням дворазового введення з інтервалом 14 діб внутрішньомязово 2 см3 вакцини живої культуральної, що вміщує 2Ч105,45 ТЦД50 виробничого штаму ВК-1М вірусу діареї, одночасно з ЛПС-1 з розрахунку 7 мкг/кг маси тіла тварини, що забезпечує формування гуморального імунітету, починаючи з 7-ї доби після щеплення, і захищає тварин від захворювання впродовж 180 діб (термін спостереження).

1. Вакцина жива культуральна проти вірусної діареї великої рогатої худоби та нормативна документація (інструкція з виготовлення та контролю за показниками якості вакцини живої культуральної проти вірусної діареї великої рогатої худоби, ТУУ на вакцину живу культуральну проти вірусної діареї великої рогатої худоби та листівка-вкладка із застосування вакцини живої культуральної проти вірусної діареї великої рогатої худоби), що розглянута й схвалена на засіданні методичної комісії ІЕКВМ УААН (протокол № 16 від 8 грудня 2004 р.). Досьє на вакцину подано на експертизу до ДНКІБШМ та узгодження до Державного комітету ветеринарної медицини України.

2. Спосіб профілактики вірусної діареї великої рогатої худоби, що передбачає одночасне застосування вакцини живої культуральної проти вірусної діареї та імуностимулюючого ліпополісахариду ЛПС-1, виготовленого з Bacillus alvei.

1. Стеценко, В.І. Антигенна спорідненість та відмінність різних штамів вірусу діареї великої рогатої худоби [Текст] / В. І. Стеценко, О. В. Годовський, Л. І. Кучерявенко, Л.П. Тризна, Ю. С. Голуб, І.В. Чебанюк // Вет. медицина : міжвід. темат. наук. зб. - Х, 2002. - Вип. 80. - С. 589-594. (Дисертанткою проведено накопичення клітинної біомаси перещеплюваних клітин ПТ, ТРТ, КСТ, 9-разові пасажі трьох штамів вірусу діареї в цих культурах клітин, визначення їх інфекційності та антигенної спорідненості).

2. Стеценко, В. І. Вивчення реактогенних та антигенних властивостей різних штамів вірусу діареї великої рогатої худоби [Текст] / В. І. Стеценко, Л. П. Тризна, І.В. Чебанюк, Л. Н. Покусай // Вет. медицина : міжвід. темат. наук. зб. - Х., 2003. - Вип. 81. - С. 351-356. (Дисертанткою проведено накопичення вірусовміщуючої культуральної суспензії трьох штамів ВД і вивчено в біопробі на кроликах їх реактогенність з оцінкою стану клітинного імунітету).

3. Чебанюк, І.В. Корекція імунітету ліпополісахаридом Bacillus alvei при застосуванні живої вакцини проти вірусної діареї великої рогатої худоби [Текст] / І.В. Чебанюк, В.І. Стеценко, Л.П. Тризна // Вет. медицина : міжвід. темат. наук. зб. - Х., 2004. - Вип. 83. - С. 258-262. (Дисертанткою вивчались властивості ліпополісахаридного імуностимулятора та дослідних зразків вакцини проти ВД ВРХ).

4. Коваленко, Л. В. Динамика гуморального иммунитета телят, привитых живой вакциной против вирусной диареи крупного рогатого скота [Текст] / Л. В. Коваленко, И. В. Чебанюк, С. А. Михайлова, М. Е. Романько, В. С. Бойко // Вет. медицина : міжвід. темат. наук. зб. - Х., 2004. - Вип. 84. - С. 341-345. (Дисертанткою проведено щеплення тварин та дослідження сироваток крові в реакції нейтралізації на наявність антитіл до вірусу діареї, здійснено аналіз стану гуморального імунітету).

5. Чебанюк, І. В. Випробування вакцини живої проти вірусної діареї великої рогатої худоби [Текст] / І. В. Чебанюк // Вет. медицина : міжвід. темат. наук. зб. - Х., 2005. - Вип. 85. - Т. 2. - С. 1110-1113.

6. Деклараційний патент на корисну модель № 5153 Україна мпк7 А61К39/12. Спосіб профілактики вірусної діареї великої рогатої худоби [Текст] / Стеценко В. І., Кучерявенко Л. І., Чебанюк І. В., Тризна Л. П. ; заявник і патентовласник Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини. - № 20040705657 ; заявл. 12.07.04 ; опубл. 15.02.05, Бюл. № 2. - 4 с.