Розробка Євгеном Слуцьким проблем економічної теорії - Автореферат

Розробка Євгеном Слуцьким проблем економічної теоріїПід дією ідеологізації науки розвиток вітчизняних наукових шкіл в економіці було практично зруйновано, а натомість наукові дослідження перетворилися в стохастичний процес підготовки звітів. Але стаття «До теорії збалансованого бюджету споживача» (1915 р.), яка саме й започаткувала якісно новий етап у розвитку теорії попиту, так і залишилася поза увагою науковців аж поки проблеми, що були в ній підняті, не «перевідкрив» у праці «Вартість і капітал» (1938 р.) відомий західний вчений Дж.Хікс, який і зробив вагомий внесок у дослідження теорії споживача, підкресливши, що викладена ним теорія «належить, по суті, Слуцькому» (Дж.Хікс). Згодом в світ вийшла і спеціалізована збірка «Статистичне вивчення попиту й пропозиції» (1966 р.), де теоретичні питання цін та споживання, розвинуті Слуцьким, було подано з позицій трудової теорії вартості. розкрити процес дослідження теорії поведінки споживачів, повязаний з імям Євгена Слуцького, в економічних розробках, починаючи з виходу в світ праці вченого «До теорії збалансованого бюджету споживача» і оцінити реальну теоретичну і практичну значимість спадщини українського вченого; Предметом дисертаційного дослідження стала наукова спадщина українського економіста Євгена Слуцького (головна увага приділена таким працям вченого, як: «До теорії збалансованого бюджету споживача», «Етюд до проблеми будування формально-праксеологічних засад економіки», «Складання випадкових причин, як джерело циклічних процесів») та спеціалізована економічна література 50-х-90-х років, в тому числі й українська, яка торкалася проблематики попиту, який формується на основі рішень, що приймають індивіди, покладаючись на свої потреби й обмежений бюджет, а, отже, й теорія раціональної поведінки споживачів, основою якої є максимізація корисності споживчого кошику.У першому розділі дисертаційної роботи представлені основні напрямки наукових досліджень відомого українського економіста, статистика, всесвітньо визнаного представника Київської політекономічної школи Євгена Слуцького (1880-1948), умови, за яких відбувалося його становлення, а також ідеї і погляди, що вплинули на формування вченого. Але направленість наукових досліджень Слуцького щодо можливості застосування математичних методів в економічній науці, яка цілком відповідала направленості наукової роботи вузу, не стала в нагоді: із-за репутації революційно-настроєного студента Євгена Слуцького при університеті не залишили. Вивчення стаціонарно звязних рядів випадкових величин привело Слуцького до розуміння, що між процесами суттєво випадковими, в яких звязки між членами зменшуються із зростанням відстані в часі, існує близька спорідненість і ймовірність безперервного переходу від процесів одного роду до процесів іншого роду. Слуцький розглядає в своєму дослідженні про рівновагу в споживанні (стаття «До теорії збалансованого бюджету споживача» (1915 р.)). А сам термін «праксеологія», який вперше використав французький соціолог Еспінас у 1890 р. в статті про основи технології, в економічну науку ввів український математик та економіст Є.Є. Слуцький.Слуцький, вплинуло на формування самостійних напрямків наукових досліджень, зокрема в даній роботі головну увагу приділено визначенню того місця в математичній теорії попиту, яке займає доробок Слуцького з теорії поведінки споживачів. Повернути економічну науку до проблем споживання і попиту вдалося (не зважаючи на деяку спірність їх теоретичних побудов) маржиналістам, надавши поштовху наступним численним дослідженням ринку і ціноутворення. Відштовхнувшись від причинно-наслідкових методів аналізу і субєктивного тлумачення корисності, маржиналізм (зокрема лозанської школи) прийшов в своєму розвитку до вивчення функціональних звязків, до ophilimite - корисності Парето, - що базується на емпіричних спостереженнях і залежить від усіх умов, за яких відбувається споживання. Однією з найважливіших віх аналізу впливу товарних цін на ринковий попит стала опублікована в 1915 році праця «До теорії збалансованого бюджету споживача», де не заперечуючи цілком субєктивного трактування цінності, Євген Слуцький довів, що воно може отримати обєктивне тлумачення шляхом визначення параметрів функції корисності через коефіцієнти еластичності попиту по цінам і доходу. А теоретичне вивчення взаємозвязків між коефіцієнтами еластичності: перехресної еластичності попиту по цінам, з одного боку, а з іншого, еластичності попиту по доходу, - дало змогу перейти до використання конкретних моделей попиту по окремим товарам і агрегатних моделей.

Основний зміст