Розробка теплової схеми суднової адіабатної водоопріснювальної установки з циркуляційним контуром розсолу - Дипломная работа

Розробка теплової схеми суднової адіабатної водоопріснювальні установки з циркуляційним контуром розсолу Дипломна робота бакалавра "Розробка теплової схеми суднової адіабатної ВОУ з циркуляційним контуром розсолу", виконана курсантом Білих В.О. на кафедрі технічної експлуатації флоту і присвячена аналізу теплових процесів, що протікають в адіабатних ВОУ. Дипломна робота складається із вступу, 6 розділів та висновку, загальним обсягом 72 сторінок.Перелік умовних позначень МВ морська вода ВОУ водо опріснювальна установка СВ стічні води ОНВ очищення нафтоутримуючищ водСуднові водоопріснювальні установки служать для приготування з морської води дистиляту, який використовується для поповнення витоків пари і конденсату, як води для миття, а в деяких випадках і для приготування питної води. На паротурбінних судах в якості гріючого середовища в випарних установках служить пара низького тиску, що відбирається від головної турбіни, а під час стоянки - редуцьована пара з парогенераторів. За способом випаровування морської води водоопріснювальні установки підрозділяються на установки з випарниками поверхневого типу, де для нагрівання і видалення води розміщені гріючі батареї у вигляді труб, змійовиків чи іншої форми, і установки з камерами випаровування бесповерхневого типу, в яких немає гріючих батарей. У камеру випаровування 2 надходить морська вода, попередньо нагріта в підігрівачі 1 до температури, на 4-10 °С перевищує температуру насичення, відповідну підтримуваного в ній тиску. Таким чином, вода в момент надходження в камеру випаровування виявляється "перегрітої", при чому температура її відразу знижується (до температури насичення) і за рахунок тепла, шо вивільнилось при цьому невелика частина води (0,6-1,5 %) випаровується.Застосування ВОУ економічно доцільно, оскільки призводить до скорочення суднових запасів прісної води (і відповідного збільшення вантажопідйомності судна), а також через більш низьку вартість приготованого дистиляту в порівнянні з водою, прийнятої з берега. Під загальним солевмістом розуміють наявність у воді всіх розчинених мінеральних речовин, здатних проводити електричний струм, тобто,дисоціюючих на іони (солі, кислоти, луги, вуглекислий газ). При кипінні морської води МВ в випарнику 1 вся теплова енергія гріючого середовища (в даному випадку пара П1) витрачається на переклад молекул води з рідкої фази в пароподібну. При цьому солі, позитивні і негативні іони яких разом з поляризованими молекулами води утворюють малорухливі зєднання - сольвати, які містяться в морській воді, не можуть придбати необхідної енергії для фазового переходу. До недоліків дистиляційних установок слід віднести велику енергоємність (крім інших витрат, на випаровування 1 кг води витрачається до 2,25 МДЖ теплової енергії) і відкладення солей жорсткості при кипінні морської води на поверхні нагрівання.Найпоширенішими на морських суднах є вакуумні ВОУ поверхневого типу, в яких вода випаровується з поверхні нагрівання (рис. 1.2) циркуляційний насос 6 подає морську воду МВ на охолодження конденсатора 5, після чого основна частина цієї води йде за борт, а та, яка залишилась в якості живильної проходить послідовно через охолоджувач дистиляту 8, охолоджувач пароповітряної суміші 4, охолоджувач розсолу Р 9, і прямує у випарник 1 на дистиляцію. Утворена в результаті кипіння морської води вторинна пара звільняється від крапель розсолу в сепараторі 2 і спрямовується в конденсатор на конденсацію. Розсіл видаляється з випарника насосом 10 за борт. Підтримання розрідження в паровій частині випарника і конденсатора забезпечується за допомогою вакуумного насоса 3, який видаляє з установки повітря, що надходить через нещільності зєднань, а також разом з морською водою у випарник.Залежно від призначення прісну воду на суднах ділять на питну, для миття і технічну. До кожної групи предявляються свої вимоги, з них найбільш жорсткі - до питної води та води для живлення парових котлів. Концентрація солей в кожному морі відрізняється від їх концентрації в океанській воді. Солевміст за NACL вимірюють за допомогою приладу солеміра, принцип дії якого заснований на зіставленні електропровідності досліджуваного розчину з електропровідністю розчину NACL відповідної концентрації. Відповідно до рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоровя до питної води предявляються вимоги по забезпеченню нешкідливості хімічного складу, сприятливих органолептичних властивостей, а також епідеміологічної безпеки.Під накипом розуміють сукупність мінеральних речовин, що випадають в осад на поверхні при нагріванні, випаровуванні або кипінні морської води. Накип різко погіршує теплопередачу і зменшує продуктивність випарника при незмінній температурі гріючого середовища. Залежно від вихідної концентрації і температури розсолу деякі солі можуть досягати концентрації, яка насичується швидше за інших і першими випадають в накип. Інтенсивність утворення карбонатної накипу в основному залежить від температури і умов виділення з води вільної вуглеки

Зміст

Перелік умовних позначень

Вступ

1. Призначення і принцип дії ВОУ

1.1 Дистиляційні установки

1.2 Вимоги до якості дистиляту

1.3 Накипоформування на поверхнях нагріву ВОУ

1.4 Живлення та продування установок

2. Фактори, що визначають якість отриманого дистилату

3. Тепловий розрахунок адіабатної ВОУ з киркуляційним контуром розсолу

3.1 Початкові дані

3.2 Тепловий розрахунок конденсатору

3.3 Компонувальний розрахунок конденсатору

3.4 Тепловий розрахунок підігрівача

3.5 Компонувальний розрахунок підігрівача

4. Основи технічної експлуатації і ремонту водоопріснювальних установок

4.1 Послідовність включення механізмів в період пуску і зупинки водоопріснювальної установки

4.2 Особливості технічного обслуговування водоопріснювальних установок

4.3 Несправності при експлуатації водоопріснювальної установки, причини порушення режиму роботи і заходи щодо їх усунення

4.4 Ремонт опріснювальних установок

5. Цивільна оборона судна

6. Безпека життєдіяльності

6.1 Боротьба за живучість контейнеровоза

6.2 Заходи щодо забезпечення безпеки праці при підготовці паливних і водяних цистерн до ремонту, а також при зачисних роботах

6.3 Тактика боротьби із судновими пожежами. Гасіння пожеж у машинному відділені

6.4 Утилізація відходів сепарації палива і мастил на судні

Висновки

Список використаних джерел та літератури