Розробка технології знепилення хвостосховищ гірничо-збагачувальних комбінатів Кривбасу - Автореферат

МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наукРобота виконана в Криворізькому технічному університеті Міністерства освіти і науки України. Науковий керівник: доктор технічних наук, професор Гурін Аркадій Олександрович, Криворізький технічний університет Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри рудникової аерології та охорони праці. Офіційні опоненти: доктор технічних наук, професор Колесник Валерій Євгенійович, Національний гірничий університет Міністерства освіти і науки України, професор кафедри екології; Захист відбудеться «19» травня 2010 р. об 1100 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 09.052.02 в Криворізькому технічному університеті за адресою: 50002, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Криворізького технічного університету за адресою: 50002, м.Технологія видобутку корисних копалин з подальшим збагаченням бідних руд, що існує на сьогодні, потребує великих територій під облаштування спеціальних місць для розміщення відходів збагачення (хвостів). Відходи збагачення (хвости) складуються до хвостосховищ, які займають значну площу (близько 4700 га). Хвости на ділянках укосів швидко віддають вологу, висихають і при швидкостях вітру понад 3 м/с, піддаючись вітровій ерозії, стають джерелами винесення пилу в атмосферне повітря. Це сприяє зпонаднню вітрової ерозії на їх поверхні, а відповідно і поширенню негативного впливу хвостосховищ на стан здоровя працівників підприємств. Для запобігання негативному впливу діючих хвостосховищ на стан здоровя працівників і з метою поліпшення санітарно-гігієнічних умов на прилеглих територіях різні автори пропонують закріплювати сухі ділянки хвостосховищ відходами нафтопереробки та виробництва целюлози, латексами, полімерами тощо, які утворюють на поверхні хвостів тонку плівку.У першому розділі зроблено аналітичний огляд сучасного стану хвостосховищ та існуючої технології складування відходів збагачення, дано характеристику джерел пиловиділення і стану обєктів дослідження, розглянуто відомі заходи зі зменшення пиловиділення з поверхні хвостосховищ, розглянуто придатність використання тих чи інших заходів та засобів закріплення поверхонь, що пилять. Гранулометричний та ситовий склад хвостів на хвостосховищах ГЗК Кривбасу доводить, що хвости - це тонкозернистий матеріал, в якому вміст фракцій ? 0,05 мм становить до 90%, середній діаметр частинок хвостів змінюється від 0,07 мм до 0,55 мм, однак переважають пилуваті хвости. До керованих факторів відносимо параметри хвостосховищ, техніку й технологію складування хвостів, організацію робіт, а також гранулометричний і хімічний склад хвостів, звязуваність частинок хвостів між собою тощо. У звязку з тим, що питома сила аутогезії частинок пилу залежить від вологості матеріалу, нами було проведено комплекс лабораторних досліджень для кількісноого оцінювання сил аутогезії сухого і вологого пилу порід та хвостів Кривбасу за методикою ДП НДІБПГ. ,(2) де маса частинки пилу, кг; - радіус-вектор, проведений від початку координат до тієї точки, де в цей момент часу перебуває частинка пилу, м; прискорення частинки пилу, м/с2; - і-та сила, що діє на частинку пилу, Н.Дисертація є завершеною науково-дослідною роботою, в якій на основі встановлених закономірностей винесення пилу з поверхонь діючих хвостосховищ з урахуванням фізико-механічних властивостей матеріалу хвостів, атмосферних факторів та пори року вирішена актуальна наукова задача, яка полягає в розробленні ефективної технології закріплення поверхонь хвостосховищ, заснованої на підтримці постійної високої вологості верхнього шару хвостів, оброблених високогігроскопічним розчином природного бішофіту, що дозволяє підтримувати ступінь забрудненості повітря пилом в робочий зоні хвостосховища в межах ГДК протягом не менше трьох місяців. З проведеного аналізу результатів теоретичних і практичних досліджень вітчизняних і зарубіжних авторів випливає, що запропоновані засоби для зменшення кількості надходження пилу до атмосферного повітря не відповідають поставленим перед ним вимогам і не забезпечують надійного утримання пилу на поверхні хвостосховищ. Для обрання ефективного засобу боротьби з винесенням пилу з поверхні хвостосховищ проведено кількісне оцінювання факторів, що впливають на цей процес, таких як кліматичні умови, хімічний та мінеральний склад хвостів, технологія складування тощо. Вперше було досліджено сили, які впливають на здатність матеріалу хвостів опиратися впливу вітрової ерозії. Одержано залежність питомої сили аутогезії від вологості хвостів та ущільнювального навантаження на них, що дозволяє визначити момент відриву частинки пилу від поверхні.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ