Розробка технології використання і доочищення господарськопобутових стічних вод на рисових системах - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук РОЗРОБКА ТЕХНОЛОГІЇ ВИКОРИСТАННЯ І ДООЧИЩЕННЯ ГОСПОДАРСЬКОПОБУТОВИХ СТІЧНИХ ВОД НА РИСОВИХ СИСТЕМАХ (НА ПРИКЛАДІ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ)Робота виконана в Українському державному університеті водного господарства та природокористування Міністерства освіти і науки України. Науковий керівник - кандидат технічних наук, професор КОВАЛЬОВ СЕРГІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ, Український державний університет водного господарства та природокористування МОН України, проректор. Українського державного університету водного господарства та природокористування Захист відбудеться “18 ”червня 2004 р. о 1200 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради при Українському державному університеті водного господарства та природокористування за адресою: 33000, м.Кальміус в Донецькій області) загальною протяжністю понад 1 тис. км очисні споруди, які обслуговують оздоровчі заклади та населенні пункти, не забезпечують очищення господарськопобутових стічних вод до граничнодопустимих концентрацій (ГДК), які предявляються до вод, що скидаються у відкриті водойми. Відомі технології утилізації господарськопобутових стічних вод на зрошуваних сільськогосподарських полях та на біоплато не можуть бути реалізовані по причині складних гідрогеологічних умов приморської оздоровчої території, зокрема, близького залягання мінералізованих ґрунтових вод, підвищеної мінералізації стічних вод з великим вмістом біогенів, що є небезпечним для зрошуваних сільськогосподарських культур і гідрохімічного складу ґрунтів. встановлено технологічні параметри удосконаленої конструкції гідромеліоративної системи для використання і доочищення стоків та пропозиції щодо її експлуатації, а саме: підготовка стоків для зрошення; режими поливу і просушування чеків-біоплато; глибина заповнення чеків стічною водою; параметри дренажно-скидних каналів. Та частина рисових карт, яка характеризується хорошим меліоративним станом використовується для вирощування кормових культур при зрошенні розбавленими стічними водами, а решта використовується під мілководні затоплювані стічною водою чеки-біоплато, які відіграють роль басейнів-накопичувачів в осінньозимовий та міжполивні періоди, полів фільтрації та сумарного випаровування стічних вод. Оскільки структура посівних площ і принципи побудови сівозміни на системах зрошення стічними водами суттєво відрізняється від сівозмін на системах, які використовують для зрошення воду із природних джерел, і, враховуючи, що: найбільш продуктивною по виходу кормових одиниць з 1га в умовах зрошення є люцерна та кормові коренеплоди; слід використовувати такі сорти вирощуваних культур, які стійкі до вилягання; при обробітку ґрунту і вирощуванні сільськогосподарських культур потрібно створювати умови для повного знезараження біологічних складових, які надходять із стічною водою, а згодовування продукції дозволяється після силосування, або термічного обробітку; на зрошуваних сівозмінах з використанням стічних вод кормові культури повинні складати 70…80% - прийнято такі варіанти сівозмін для зрошення стічними водами: яровий ячмінь з підсівом трав, люцерна, люцерна та кормовий буряк.У дисертації наведено вирішення наукового завдання, яка виявляється в тому, що недостатньо очищені господарсько-побутові стічні води скидаються у відкриті водойми, прискорюють процеси евтрофікації природних водойм і погіршують їх санітарно-епідеміологічний стан. Існуючі технології природної очистки господарськопобутових стічних вод не можуть бути реалізовані через складні гідрогеологічні умови приморської зони: близьке залягання від поверхні мінералізованих ґрунтових вод (до 40 г/л), нерівномірне навантаження стічних вод (у весняно-літній період 400…600 тис. м3 і у осінньозимовий - 100…200 тис. м3), особливий хімічний їх склад (великий вміст хлору (> 350 мл/л), мінералізація - до 2 г/л, підвищена кількість біогенних елементів: NO3 - 2,54 мг/л, Р2О5 - 5,7 мг/л, К2О - 21,4 мг/л). Розроблені блок-схеми розрахунку можливого навантаження стічних вод на землеробні поля зрошення та біоплато, які показують чітку послідовність етапів розрахунків для різних умов використання і доочищення стічних вод.