Розробка технології прямих пошуків самородної міді в трапових утвореннях Волині фазово-спектральними методами наведеної поляризації - Автореферат

Київський національний університет імені Тараса Шевченка Розробка технології прямих пошуків самородної міді В трапових утвореннях Волині фазово-спектральними методами Наведеної поляризаціїРобота виконана на кафедрі геофізики геологічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Вижва Сергій Андрійович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, декан геологічного факультету Захист відбудеться 6 березня 2008 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.32 Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 03022, м. З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 03033, м.Для забезпечення та розвитку економіки України необхідна потужна мінерально-сировинна база, і зокрема міді, яка за обсягом застосування посідає третю позицію серед металів, поступаючись лише залізу та алюмінію. Відповідно до "Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2010 року" річні потреби в міді зростатимуть від 159,3 тис. т у 2006 р. до 171,5 тис. т у 2010 р. Тому в звязку зі зростаючим попитом на мідь та початком державного фінансування робіт визначено необхідність розробки та впровадження нової сучасної геофізичної технології пошуків родовищ самородної міді. Для досягнення цілей вирішувалися такі завдання щодо пошуків самородної міді в трапових утвореннях Волині. Для вирішення поставлених завдань використовували: 1) мінералого-петрографічні дослідження для визначення речовинного складу гірських порід, складу, вмісту й розмірів рудних включень;Трапові утворення осадово-вулканогенного чохла мають вищі порівняно з осадовими породами значення магнітних властивостей, густини, питомого електричного опору і поляризаційної здатності (тз = 0,5 с), за винятком туфів, які характеризуються низькими опором та густиною. Відсутність кореляції ділянок підвищеного вмісту самородної міді з гравімагнітними полями унеможливлює запланувати проведення детальних гравімагнітних зйомок для виявлення змінних зон та ділянок трапових утворень, які характеризуються, зазвичай, значно меншими показниками густини та намагнічування. Результати небагатьох робіт методом НП, виконаних до початку пошуків самородної міді, засвідчили, що дослідження НП на одній частоті (як правило, 0,3 Гц) чи на одній часовій затримці (0,5 с) не приводять до виявлення скупчень самородної міді за її вмісту в рудах менше 1-2 %, однак дають змогу розділяти за поляризаційною здатністю та опором різні за складом вулканогенні утворення. Ідея застосування для пошуків самородної міді диференціальної методики НП виникла на основі аналізу даних лабораторних досліджень комплексного питомого електричного опору, виконаних 1995 р. у США компанією ZONGE на 8 рудних зразках гірських порід трапової формації, відібраних у межах Гірницького рудного вузла на Жирицькій ділянці. Незважаючи на малу кількість зразків та негативний висновок щодо застосування фазового методу НП для пошуків самородної міді, зроблений геофізиками фірми PHELPS DODGE, на замовлення якої були виконані лабораторні дослідження, дисертант все ж припустив, що існує диференціальний параметр НП, який залежить від вмісту самородної міді.У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що виявляється в аналізі вперше вивчених ФЧХ та інших фізичних властивостей 85 зразків міденосних трапових утворень Волині у зіставленні з даними їх мінералого-петрографічних досліджень та результатами польових геолого-геофізичних робіт. Це дало змогу розробити технологію прямих пошуків самородної міді фазово-спектральними методами наведеної поляризації. Так, самородна мідь максимально поляризується на частотах 20-40, ільменіт - на частотах менше 0,06-1,0 Гц, магнетит - у широкому інтервалі частот. За даними електророзвідувальних робіт, виконаних на значній території, достовірно встановлено, що польові дослідження методом НПФ на одній частоті не забезпечують виявлення скупчень самородної міді, але дають змогу картувати за поляризаційною здатністю та питомим опором порід різні за складом вулканіти, зони тектонічних порушень, а також ділянки та зони змінених порід, що контролюють самородномідне зруденіння. Вперше встановлено і доведено, що скупчення самородної міді можна виявляти фазово-спектральними методами наведеної поляризації за аномальними значеннями швидкості зміни з частотою кутів зсуву фаз (поляризаційної здатності) в інтервалі частот від 0,8 до 2-4 Гц, для чого рекомендується виконувати польові виміри цих кутів в указаному діапазоні як мінімум на двох частотах.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ