Розробка технології довготривалого зберігання бактерій з використанням методу сорбційно-контактного зневоднення - Автореферат

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР “ІНСТИТУТ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ І КЛІНІЧНОЇ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ”Науковий керівник доктор ветеринарних наук, професор, академік Української академії аграрних наук Головко Анатолій Миколайович, Українська академія аграрних наук, віце-президент Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, професор, член-кореспондент Української академії аграрних наук Захист відбудеться 22 лютого 2008 р. о 9 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.359.01 у Національному науковому центрі “Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини” за адресою: вул. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного наукового центру “Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини” за адресою: вул.Перед науково-дослідними та діагностичними мікробіологічними лабораторіями, діяльність яких спрямована на зберігання та підтримання штамів мікроорганізмів у високоактивному стані, стоїть надзвичайно важливе завдання - розробка таких методів і способів довготривалого зберігання мікроорганізмів, які б забезпечували максимальне збереження життєздатності та основних біологічних властивостей вихідних культур як на початкових етапах підготовки зразків, так і впродовж тривалого зберігання виготовлених зразків штамів мікроорганізмів. До того ж актуальними на сьогодні є і питання подальшого вдосконалення механізації і автоматизації процесів висушування; уточнення умов спрощення тривалого зберігання біопрепаратів; підвищення ефективності існуючого й експериментального обладнання, що розробляється на основі більш глибокого вивчення теоретичних основ теплофізичних процесів і молекулярних змін у біологічних матеріалах, а також підбору таких захисних середовищ, які б забезпечували стабільність висушених препаратів, не впливаючи на їх активність і специфічність (Белоус А. М., Цветков Ц. Д., 1985; Маслак А. А., Емельянов Н. И., 1987; Родичева Э. К., Медведева С. Е., 1996; Самуйленко А. Я., Нежута А. А., Еремец В. И., Токарик Э. Ф., 2003). У доступній вітчизняній науковій літературі даних про використання методу сорбційно-контактного зневоднення з метою довготривалого зберігання мікроорганізмів не представлено. Вивчення даного питання відкриває шлях до розробки науково обґрунтованої технології довготривалого зберігання бактерій з використанням методу сорбційно-контактного зневоднення. Дисертаційна робота є складовою частиною досліджень відділу біотехнології і контролю якості бактеріальних препаратів Державного науково-контрольного інституту біотехнології і штамів мікроорганізмів, які виконувалися згідно з тематичними планами науково-дослідних робіт: "Розробити методи підтримання та збереження у високоактивному стані колекційних культур мікроорганізмів (бактерій, вірусів, грибів), що знаходяться в установах ветеринарної медицини України з наступним впровадженням їх при промисловому виготовленні біопрепаратів" (2002-2003 рр., № державної реєстрації 0101U000542); "Розробити технологію контактного висушування штамів мікроорганізмів та біологічних препаратів" (2002-2004 рр., № державної реєстрації 0102U006737) та "Колекція штамів патогенних для тварин мікроорганізмів Національного центру штамів мікроорганізмів Державного науково-контрольного інституту біотехнології і штамів мікроорганізмів" (2005-2006 рр., № державної реєстрації 0105U003218).У дослідах були використані паспортизовані штами бактерій різних таксономічних видів, отримані із Національного центру штамів мікроорганізмів ДНКІБШМ: 1) виробничий штам кишкової палички - Escherichia coli № 1084; 2) виробничий штам сальмонели - Salmonella cholerae suis № 9; 3) виробничий штам стрептокока - Streptococcus faecalis "Костянтинівський"; 4) тест-штам стафілокока - Staphylococcus aureus АТСС № 25923; 5) контрольно-виробничий штам збудника бешихи свиней - Erysipelothrix rhusiopathiae № 149; 6) тест-штам клостридії - Clostridium oedematiens 198 та 7) тест-штам Bacillus cereus АТСС 11778. При проведенні досліджень з підбору складових для сорбційно-контактного зневоднення бактерій в експериментах були використані: 1) органічні (іонообмінні смоли марки КБ-4П-2 та КУ-2-8, які за своїми фізико-хімічними показниками відповідали вимогам і нормам ГОСТ 20298-74) та неорганічний (технічний силікагель марки МСКГ, фізико-хімічні показники якого відповідали вимогам і нормам ГОСТ 3956-76) адсорбенти; 2) дезагрегант-диспергатор біомаси (гідрофобний аеросил марки АМ 1-300); 3) посередники-зневоднювачі біомаси (лактоза та крохмаль). Підготовку культур до висушування здійснювали, використовуючи загальновідомі методики (Никитин Е. Е., Звягин И. В., 1971); підготовку спорової тест-культури Clostridium oedematiens 198 до висушування проводили згідно з ГОСТ 4483-2005.