Розробка технології довготривалого зберігання бактерій з використанням методу сорбційно-контактного зневоднення - Автореферат

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК РОЗРОБКА ТЕХНОЛОГІЇ ДОВГОТРИВАЛОГО ЗБЕРІГАННЯ БАКТЕРІЙ З ВИКОРИСТАННЯМ МЕТОДУ СОРБЦІЙНО-КОНТАКТНОГО ЗНЕВОДНЕННЯНауковий керівник доктор ветеринарних наук, професор, академік Української академії аграрних наук Головко Анатолій Миколайович, Українська академія аграрних наук, віце-президент Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, професор, член-кореспондент Української академії аграрних наук Завгородній Андрій Іванович, Національний науковий центр “Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини”, завідувач лабораторії вивчення туберкульозу; Захист відбудеться 22 лютого 2008 р. о 9 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.359.01 у Національному науковому центрі “Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини” за адресою: вул. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного наукового центру “Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини” за адресою: вул.Перед науково-дослідними та діагностичними мікробіологічними лабораторіями, діяльність яких спрямована на зберігання та підтримання штамів мікроорганізмів у високоактивному стані, стоїть надзвичайно важливе завдання - розробка таких методів і способів довготривалого зберігання мікроорганізмів, які б забезпечували максимальне збереження життєздатності та основних біологічних властивостей вихідних культур як на початкових етапах підготовки зразків, так і впродовж тривалого зберігання виготовлених зразків штамів мікроорганізмів. До того ж актуальними на сьогодні є і питання подальшого вдосконалення механізації і автоматизації процесів висушування; уточнення умов спрощення тривалого зберігання біопрепаратів; підвищення ефективності існуючого й експериментального обладнання, що розробляється на основі більш глибокого вивчення теоретичних основ теплофізичних процесів і молекулярних змін у біологічних матеріалах, а також підбору таких захисних середовищ, які б забезпечували стабільність висушених препаратів, не впливаючи на їх активність і специфічність (Белоус А. М., Цветков Ц. Д., 1985; Маслак А. А., Емельянов Н. И., 1987; Родичева Э. К., Медведева С. Е., 1996; Самуйленко А. Я., Нежута А. А., Еремец В. И., Токарик Э. Ф., 2003). У доступній вітчизняній науковій літературі даних про використання методу сорбційно-контактного зневоднення з метою довготривалого зберігання мікроорганізмів не представлено. Дисертаційна робота є складовою частиною досліджень відділу біотехнології і контролю якості бактеріальних препаратів Державного науково-контрольного інституту біотехнології і штамів мікроорганізмів, які виконувалися згідно з тематичними планами науково-дослідних робіт: "Розробити методи підтримання та збереження у високоактивному стані колекційних культур мікроорганізмів (бактерій, вірусів, грибів), що знаходяться в установах ветеринарної медицини України з наступним впровадженням їх при промисловому виготовленні біопрепаратів" (2002-2003 рр., № державної реєстрації 0101U000542); "Розробити технологію контактного висушування штамів мікроорганізмів та біологічних препаратів" (2002-2004 рр., № державної реєстрації 0102U006737) та "Колекція штамів патогенних для тварин мікроорганізмів Національного центру штамів мікроорганізмів Державного науково-контрольного інституту біотехнології і штамів мікроорганізмів" (2005-2006 рр., № державної реєстрації 0105U003218). Провести підбір компонентів для сорбційно-контактного зневоднення бактерій і відпрацювати оптимальні режими поступового зневоднення бактеріальних клітин.Під час вивчення показників життєздатності бактерій, зневоднених органічними адсорбентами КБ-4П-2 та КУ-2-8, а також неорганічним - технічним силікагелем марки МСКГ нами було встановлено, що найвищий відсоток життєздатних бактерій у процесі зневоднення та впродовж 9 місяців зберігання відзначався при використанні як наповнювача-зневоднювача біомаси органічного адсорбенту марки КБ-4П-2. Аналіз отриманих результатів засвідчив, що втрата життєздатних бактерій кишкової палички на етапах процесу зневоднення катіонітом КБ-4П-2 становила 31,6 %, сальмонел - 35,0 %, стрептококів - 25,8 %, у той час як при застосуванні як наповнювача-зневоднювача біомаси адсорбенту КУ-2-8 досліджувані показники були вірогідно вищими і відповідно становили 44,0; 46,2 та 28,0 %. Так, у суспензіях, які містили 2Ч109 мікробних клітин на 1 г сухого препарату, через 2 роки після сорбційно-контактного зневоднення збереглось майже в 1,5 рази більше живих бактерій, ніж у суспензіях із концентрацією клітин 1Ч109, а саме: 85,6 % мікробних клітин кишкової палички проти 74,8 %; 82,5 % мікробних клітин сальмонел проти 68,0 %; 75,3 % мікробних клітин збудника бешихи свиней проти 56,0 %; 87,6 % стрептококів проти 79,0 %; 84,8 % мікробних клітин стафілококів проти 74,0 %; 86,0 % мікробних клітин Bacillus cereus проти 76,0 % мікр. кл./г сухого препарату.