Характеристика існуючих технологій одержання короткого лляного волокна з відходів тіпання. Визначення основних напрямків оптимізації механічної обробки. Розробка нової технологічної лінії переробки для одержання короткого лляного волокна високої якості.
При низкой оригинальности работы "Розробка технологічного процесу одержання короткого лляного волокна підвищеної якості", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
ХЕРСОНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Розробка технологічного процесу одержання короткого лляного волокна підвищеної якостіЗахист відбудеться “_16__” травня_2007 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 67.052.02 в Херсонському національному технічному університеті за адресою: 73008, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Херсонського національного технічного університету за адресою: 73008, м. Захищається дисертація, яка містить теоретичні й експериментальні дослідження в галузі переробки відходів тіпання лляної сировини з метою одержання короткого волокна підвищеної якості. Застосування розробленого живильно-паралелізаційного комплексу при виробництві короткого волокна з відходів тіпання льону дасть змогу зменшити енерго-та матеріалоємність обладнання, отримати річний економічний ефект 560 тис. грн., що в перерахунку на 1 тону продукції це складе 1125 грн., за рахунок підвищення його якості та підвищити рівень рентабельності виробництва лляної продукції до 30,7 %. Для параллелизации волокон и дополнительного удаления несвязанной костры предлагается проводить обработку утоненного слоя в параллелизационном механизме с колками, которые перемещаются вовнутрь барабана за счет смещения центра их вращения относительно оси этого барабана.Аналіз науково-технічної літератури з проблем удосконалення механічної обробки льону свідчить, що розроблювана технологія одержання високоякісного короткого волокна з відходів тіпання і низькосортної трести повинна забезпечувати максимальне видалення костриці, збереження міцності та досягнення високого ступеня паралелізації волокон, оскільки саме такі вихідні характеристики короткого волокна обумовлюють його придатність до подальшої переробки в прядінні, целюлозно-паперовій і медичній промисловості. Тема досліджень є складовою частиною науково-дослідних робіт, що проводяться кафедрою переробки, стандартизації і сертифікації сировини Херсонського національного технічного університету за темою: „Розробка ресурсозберігаючих технологій переробки льону та конопель для створення екологічно чистих товарів народного вжитку”, номер державної реєстрації 0199U001229, протокол № 2 від 04.11.1998 р. та за темою „Отримання луб’яної сировини підвищеної якості за матеріало-та енергозберігаючими технологіями”, номер державної реєстрації 0102U005291, замовник Міністерство освіти і науки України, дата реєстрації - 30.10.2001 р., протокол №2. Автором здійснено розробку технологічного процесу одержання короткого лляного волокна з відходів тіпання льону і досліджено вплив механічних операцій на якість підготовленої сировини та кінцевого продукту, узагальнено дані вітчизняної та зарубіжної літератури й результати особистих досліджень. розробити нову технологічну лінію переробки відходів тіпання для одержання короткого лляного волокна з високими показниками якості; визначити оптимальний технологічний режим переробки відходів тіпання, який забезпечує одержання короткого лляного волокна високої якості;В результаті аналізу наукової, патентної та технічної літератури, яка висвітлює питання виробництва короткого волокна, і досвіду експлуатації промислового обладнання виявлено основні недоліки, характерні для загальноприйнятої технології переробки відходів тіпання. Визначення розривного навантаження та вмісту костриці здійснювалося за відомими методиками, викладеними в ГОСТ 9394-76 „Волокно льняное короткое. Сутність цієї методики полягає в тому, що після проходження кожної з шести пар кілкових барабанів експериментальної установки волокно в шарі піддавали різанню на довжину 40 мм і непрямим розрахунком по відсотковому вмісту волокон цієї довжини визначали ступінь паралелізації. Крім відомих форм, таких як кілки, голки, зубці, запропоновано удосконалені робочі органи, які дозволяють не тільки відокремлювати кострицю від волокна, а й розділяти волокнисті комплекси безпосередньо в живильно-потоншувальному механізмі. Величини L і ? можна виразити через діаметри кілкового барабана та витяжного вальця: Для подальшого руйнування звязку між деревиною та волокном і видалення звязаної костриці потоншений шар відходів тіпання запропоновано обробляти на дослідній мяльній машині з пятьма парами дрібнорифлених вальців.Розроблено нову технологію одержання короткого лляного волокна підвищеної якості з відходів тіпання за рахунок оптимізації процесів потоншення, мяття та паралелізації волокон. Доведено, що розволокнення шару відходів тіпання при його потоншенні та паралелізація волокон сприяють більш інтенсивному виділенню вільної костриці, а застосування експериментальної мяльної машини та відсутність процесу тіпання сприяє збереженню міцності волокна. Теоретично обгрунтовано й експериментально підтверджено вибір оптимальних режимів обробки відходів тіпання та конструктивних параметрів окремих вузлів і робочих органів нової технологічної лінії одержання короткого волокна.
План
2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы