Вплив провідних факторів на ступінь рафінування металізованого молібденового концентрату. Оптимізація техніко-економічних показників одержання й використання нових легуючих і розкислюючих матеріалів методом математичного моделювання при виплавці сталі.
При низкой оригинальности работы "Розробка та удосконалення ресурсозберігаючих технологій одержання тугоплавких легуючих сплавів", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Державний вищий навчальний заклад АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора технічних наукНауковий консультант доктор технічних наук, професор Офіційні опоненти: доктор технічних наук, старший науковий співробітник КОСТЯКОВ Володимир Миколайович, Фізико-технологічний інститут металів і сплавів НАН України (м. доктор технічних наук, професор маняк Микола Олександрович, Державний вищий навчальний заклад «Донецький національний технічний університет» (м. Захист відбудеться «29» травня 2008р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.052.01 Державного вищого навчального закладу «Донецький національний технічний університет» за адресою: 83001, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державного вищого навчального закладу «Донецький національний технічний університет» за адресою: 83001, м.Робота відповідає плану НДР і впровадження на 1987-1988 р. Мінчормету СРСР з комплексного науково-технічного напрямку: 1.30 «Порошкова металургія», затвердженому 07.10.88 (завдання 1.30.-7.7.-87) «Розробка й впровадження технології виробництва порошкових швидкоріжучих сталей з використанням вторинної сировини в умовах ЦПМ заводу «Дніпроспецсталь», № д/р 018770063798. Мета і завдання дослідження: Теоретичне й методологічне обґрунтування наукових, технологічних і економічних положень виробництва й використання металізованих і плавлених легуючих і розкислюючих матеріалів, виходячи з особливостей взаємодії рудних концентратів і техногенних відходів з відновниками в гетерогенних - і в системах рідкофазних реакцій, та розробка ресурсозберігаючих технологій одержання тугоплавких легуючих матеріалів. Для реалізації мети визначені наступні завдання теоретичних, експериментальних та промислових досліджень: - виконано аналіз наукової інформації щодо фізико-хімічних, технологічних закономірностей й практики одержання металізованих концентратів та утилізації легуючих елементів з відходів різних джерел утворення, сформульовано положення розвитку технології порошкової металургії й проблем ресурсо-і енергозбереження тугоплавких легуючих елементів; проаналізовано умови термодинамічної рівноваги у системі (Fe, Mo, W, Cr, Co, V)-(O)-(C, Al, Si) стосовно параметрів технологій прямого відновлення Мо з концентрату, металізації металооксидних відходів швидкоріжучих сталей, виплавки сплаву для легування й розкислення сталі (СІР); узагальнено технологічні методи ресурсо-і енергозбереження при переробці техногенних відходів різних джерел утворення виробництва спеціальних сталей, проведено дослідницько-промислові випробування одержання металізованої окалини швидкоріжучих сталей, впровадити технологію виробництва сплаву СІР і технологію виплавки швидкоріжучих сталей з його використанням;Чималу роль у досягненні цілей виробництва продукції швидкоріжучих сталей відіграють витрати на легуючі матеріали. Присадка MOO3 поверх шихти або наприкінці плавлення на рідкий метал супроводжується значним випаром MOO3 і окислюванням ванни, у результаті чого підвищується вміст оксидів у шлаку, % мас.: до 27 FEO; 10 V2O3; 16 Cr2O3; 3WO3; 2,5 MOO3. У розробках ресурсо-і енергозберігаючих технологій легуючих матеріалів на основі рідких металів виділяються напрямки металізації концентратів у вигляді таблеток або брикетів, що дає можливість проводити процеси при більш низьких температурах і одержувати продукт із якісно новими технологічними властивостями. Рекомендовані граничні межі вмісту шлаків АВЛ у шихті (3-17 % мас.) і технологія його використання дали можливість знизити вигар Si з (36-48) до (2-10) % мас., підвищити концентрацію тугоплавких елементів на (1,26-7,14) кг/сплаву, за рахунок різкого зниження непроплавів окалини, металевого порошку й шлакових вкраплень сплаву, підвищення повноти поділу металевих і шлакових складових плавки й підвищити вихід придатного з (65-82) до (94-99) % мас. Розширення меж вмісту С у сплаві з (2,0-4,5) до (2,0-6,0) % мас. дозволило значно скоротити, а підвищення витрати сплаву із вмістом вуглецю близько 6,0 % мас. виключити використання графіту для навуглецевування розплаву сталі.У дисертації вирішена актуальна науково-технічна проблема теоретичного й методологічного обґрунтування наукових і технологічних основ ресурсозберігаючого виробництва тугоплавких легуючих матеріалів виходячи з особливостей взаємодії рудних концентратів і техногенних відходів з відновниками в гетерогенних - і в системах рідкофазних реакцій, що дозволяє знизити витрату дорогих елементів за рахунок підвищення ступеня їхнього засвоєння й утилізації з техногенних відходів при виплавці сталі. З аналізу літератури виплаває, що в розробках ресурсозберігаючих технологій виробництва тугоплавких легуючих матеріалів на основі рудних концентратів і металооксидних відходів перевага віддається металізованим брикетам і таблеткам у гетерогенних системах, що дозволяє одержувати матеріали для використання в сталеплавильному виробництві.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы