Визначення параметрів цифрового сигналу на виході АЦП. Розробка структури цифрового лінійного тракту, розрахунок його завадостійкості. Аналіз роботи демодулятора. Ймовірність помилкового прийому комбінації коду Хемінга та безнадлишкового коду МТК-2.
При низкой оригинальности работы "Розробка та розрахунок параметрів основних елементів ЦСП з ІКМ", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Розвиток засобів і систем звязку в даний час є одним із найважливіших факторів, що визначають темпи і досягнення науково-технічного прогресу. При розробці систем звязку використовуються не тільки можливості сучасних технологій, але і досягнення сучасної теорії електричного звязку, які дозволяють підвищити обсяги переданої інформації і якість переданих повідомлень (вірність звязку). Теорія електричного звязку встановлює загальні співвідношення між структурою повідомлення та параметрами сигналу в каналі звязку, визначає способи передачі інформації каналами звязку й оцінює їх ефективність, встановлює граничні межі швидкості і вірності передачі інформації каналами звязку.На вхід аналогово-цифрового перетворювача ЦСП з ІКМ поступає один інформаційний аналоговий сигнал з верхньою частотою спектру FB, динамічним діапазоном амплітуд D і середньою потужністю Рср=1Вт. 2.Розрахувати параметри АЦП: крок квантування, відношення середніх потужностей сигналу і шуму квантування, число рівнів квантування, довжину кодової комбінації. 3.Розрахувати параметри цифрового сигналу на виході АЦП: тривалість двійкового елемента сигналу, тривалість кодової комбінації, ширину спектру групового сигналу, швидкість передачі сигналу.До їх числа відноситься мова, рухомі та нерухомі зображення, різноманітні телеметричні параметри, характеристики положення у просторі обєктів, та ін.. Сигнали, що використовуються у цифровій передачі повідомлень мають бути попередньо перетворені з аналогових таким чином, щоб інформативна частина повідомлення залишилась була незмінною. З цією метою аналогові сигнали піддаються дискретизації, квантуванню та кодуванню. Головна ідея цифрової передачі полягає у тому, що відліки неперервного повідомлення (первинного сигналу), що розділені інтервалом часу 1.1 зображено перетворення відліків неперервного повідомлення у кодові комбінації двійкових імпульсів.Відношення середньої потужності сигналу, до потужності шуму квантування визначає відношення сигналу/шуму квантування h<2ш.кв:> У системах ІКМ спотворення сигналів при їх відтворенні у приймачі обумовлені як дією адитивних завад, так і помилками, що вносяться квантуванням неперервного повідомлення. Процес квантування створює так званий шум квантування, середня потужність якого визначається формулою: IMG_70174c32-ed7d-4e7f-b9d7-9e1632398c51 , де ? - крок квантування неперервного повідомлення.Згідно з умовою, задано верхню межу частоти спектру сигналу FB. Тепер, користуючись формулою: IMG_7e7a36ab-b488-4778-ae44-fe348477f905 , де N 2 - кількість каналів (два канальних інтервали при цьому передбачені для передачі синхронізації сигналів управління та взаємодії, N 2=3). Таким чином неважко знайти тривалість передачі двійкового елементу цифрового сигналу з ІКМ у багатоканальній системі передачі: IMG_44906c81-7bcf-4c8e-af43-76722fe831faНехай дискретне джерело видає послідовність символів довжиною n з алфавітом обсягом m. Припустимо, що ймовірності P(ai[n]) появи цих послідовностей задані. Кількість інформації, яка міститься в послідовності ai[n] довжини n є випадковою величиною, і дорівнює: . У відповідності до правил теорії ймовірностей, середня кількість інформації, що міститься в одному символі, дорівнює математичному сподіванню величини I(ai), тобто: . Дана величина називається ентропією джерела повідомлень, і характеризує міру невизначеності сукупності повідомлень даного джерела.IMG_b530de86-dad5-4028-856f-7f0f3c66c0a5У відповідності з вимогами цифрового лінійного тракту, визначеними у першому розділі (швидкість передачі та ймовірність помилки) для заданого типу маніпуляції та способу демодуляції розробити структуру модулятора та демодулятора, і розрахувати характеристики і параметри завадостійкості. Зобразити часові діаграми і спектри коливань на входах і виходах усіх функціональних елементів модулятора для первинного сигналу типу «меандр». Записати формулу, що визначає алгоритм роботи ідеального приймача, зобразити його функціональну схему і коротко описати принцип його роботи. Зобразити структурну схему каналу електрозвязку ЦСП, що відповідає заданому способу обробки сигналу (модуляція, демодуляція і спосіб прийому). Для двійкових систем передачі принцип АМ можна сформулювати наступним чином: символу «1» (« ») відповідає передача несучого коливання протягом часу ?i з амплітудою a1, а символу «0» («-») - передача несучого коливання з амплітудою a<2:>Сигнал з АМ (пасивною паузою) можна записати у вигляді: IMG_ce4a83d9-4d05-4229-a345-3002ea1489b1 , IMG_7dd8f5f0-8849-4145-a9af-bd0f165e1289 . При цьому енергія елемента сигналу А1(t) рівна E1=E, а елемента сигналу E2 рівна нулю. Оптимальне правило (2.1) для сигналів з АМ приймає у цьому випадку вигляд: IMG_d04f4aae-324f-42b3-b3c0-42a8f8de2229 Схема приймача Котельникова, яка реалізує це правило, що побудована на УФ, зображена на рис.Ймовірність Рпом помилкового прийняття елемента сигналу при когерентному способі прийому з відносно-фазовою маніпуляцією сигналу визначається виразом: IMG_67c40fba-a323-48cc-9609-7
План
Зміст
Список прийнятих скорочень
Вступ
1. Розрахунок основних параметрів і характеристик ЦСП з ІКМ
1.1 Постановка задачі
1.2 Опис роботи АЦП
1.3 Розрахунок параметрів АЦП
1.4 Розрахунок параметрів цифрового сигналу на виході АЦП
1.5 Побудова графіку для ентропії джерела двійкових сигналів та розрахунок продуктивності джерела цифрового сигналу
2. Розробка структури цифрового лінійного тракту, розрахунок його завадостійкості і розробка структурної схеми каналу звязку
2.1 Постановка задачі
2.2 Теоретичний аналіз алгоритму роботи модулятора
2.3 Опис роботи ідеального приймача
2.4 Аналіз роботи демодулятора
2.5 Розрахунок залежності
IMG_c30ba702-6378-45fe-8c2c-606542aff124
2.6 Структурна схема каналу електрозвязку
3. Аналіз алгоритмів роботи кодеків у системах з завадостійким кодуванням
3.1 Постановка задачі
3.2 Аналіз заданої комбінації, визначення спотвореного елемента та зашифрованого символу
