Розробка та підвищення точності навігаційних комплексів системи зовнішнього цілевказування наземних рухомих об’єкті - Автореферат

Національний технічний університет УкраїниРобота виконана на кафедрі приладів та систем керування літальними апаратами Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут" Міністерства освіти і науки України та в Львівському науково-дослідному радіотехнічному інституті Міністерства промислової політики України. Науковий консультант Доктор технічних наук, професор, Лауреат Державних премій СРСР та України, Заслужений діяч науки і техніки, Збруцький Олександр Васильович Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут", завідувач кафедри приладів і систем керування літальними апаратами, декан факультету авіаційних та космічних систем. Доктор технічних наук, професор Карачун Володимир Володимирович, Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут", зав. кафедри біотехніки та інженерії; Захист відбудеться "09" червня 2006 р. о 14.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д26.002.07 при Національному технічному університеті України "Київський політехнічний інститут" за адресою: 03056, м. З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут" за адресою: 03056, м.Для протитанкових засобів противника основним видом боротьби з танками є далекий бій, коли вогонь на ураження відкривається з дальності понад 3 км. Недоліки в системі управління танками на полі бою - цілевказування ведеться одним з наступних способів: трасуючими кулями, кольоровими димами, голосом по радіо, або від орієнтирів, які можуть бути знищені в процесі бою. Як свідчать дослідження, проведені у військовій академії Бронетанкових військ (Росія), в основі маневру вогнем підрозділу є зовнішнє цілевказування, коли інформація о цілі передається з командирської машини на підлеглу. Тому одним з перспективних напрямків розвитку бронетанкової техніки військові спеціалісти вважають створення системи управління цілевказуванням наземними бойовими машинами підрозділу. В розробці теорії: - розроблено математичну модель похибок зовнішнього цілевказування досліджено вплив на його точність у танковому підрозділі похибок визначення поточних координат машин, вимірів дальності, кутів візування та піднесення цілі в статиці та динаміці та визначено домінуючі серед них, запропоновано шляхи їх мінімізації;Обєкт, що оснащений системою управління цілевказуванням, у складі підрозділу повинен забезпечувати: збір та обробку інформації, у тому числі і від зовнішніх джерел, передачу необхідної інформації як всередині, так і назовні, прийом і обробку цієї інформації у споживача, управління обєктами підрозділу з будь-якої машини по відповідних директивах оператора, захист інформаційних потоків від несанкціонованого доступу, необмежений час роботи тощо. Для цього система управління цілевказуванням має вирішувати наступні задачі: визначення поточних навігаційних параметрів (х, y, a, H, V, t), ведення календаря та служби часу, визначення параметрів пункту призначення (напрям і дальність до нього, час прибуття та інш.), збір інформації про місцеположення підлеглих за директивами командира, збір інформації про боєготовність машин підрозділу, зовнішнього цілевказування, прийом і передача телетексту, прийом повідомлень з радіолінії, їх обробка, обробка і відправка в радіолінію командних повідомлень, та повідомлень-відповідей. Де, - координати обєкту, що дає цілевказування, ац - кут за годинниковою стрілкою між напрямом на північ і на ціль з обєкту, що робить цілевказування Таким чином, похибка зовнішнього цілевказування обумовлена багатьма причинами, такими, як, похибки вимірювання дальності до цілі, помилки початкового орієнтування, поточного визначення місцеположення і дирекційних кутів машин, що приймають участь в рішенні задачі зовнішнього цілевказування, помилки вимірювання кутів візування, помилки визначення напряму гармати та прицільного приладу, помилки відробки кута на ціль прицільним приладом та інш. Дослідники та розробники систем навігації наземних рухомих обєктів завжди намагалися, знизити помилки визначення місцеположення, вдосконалюючи апаратуру, а з розвитком мікропроцесорної техніки, використовуючи і алгоритмічні засоби для забезпечення необхідної точності цілевказування.Датчикова апаратура навігаційного комплексу системи управління цілевказуванням повинна виробляти інформацію, що необхідна для вирішення задач, які докладно розглядалися у першому розділі. В склад автономної системи навігації повинні входити датчики, які здійснюють: початкову топопривязку обєкта-користувача уніфікованого навігаційного комплексу або інструментальне місцезнаходження обєктів на місцевості (автоматичний гірокомпас), лазерний тахеометр), визначення інформації про поточні значення дирекційного кута, а також кутів крену та тангажу наземного рухомого обєкту, визначення швидкості наземного рухомого обєкту або приросту шляху, що ним пройдено.

Основний зміст роботи