Розробка та клініко-експериментальне обґрунтування використання матеріалу "Стомафтор" у лікуванні хворих з гіперчутливістю твердих тканин зубів - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ РОЗРОБКА ТА КЛІНІКО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ МАТЕРІАЛУ «СТОМАФТОР» У ЛІКУВАННІ ХВОРИХ З ГІПЕРЧУТЛИВІСТЮ ТВЕРДИХ ТКАНИН ЗУБІВНауковий керівник: доктор медичних наук, професор Рябоконь Євген Миколайович, Харківський національний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри терапевтичної стоматології Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Гризодуб Василь Іванович, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри ортопедичної стоматології та ортодонтії дорослих доктор медичних наук, професор Ніколішин Анатолій Карлович, Вищий державний навчальний заклад МОЗ України "Українська медична стоматологічна академія", завідувач кафедри терапевтичної стоматології Захист відбудеться «24 » березня 2011р. о 13.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.600.02 при Харківському національному медичному університеті МОЗ України за адресою: 61022, м.Останнім часом у клініці терапевтичної стоматології відзначається зростання частоти випадків підвищеної чутливості (ПЧ) твердих тканин зуба (ТТЗ) (Луцька І.К. Провести мікробіологічні дослідження антибактеріальної активності матеріалу «Стомафтор» і його складових in vitro на стандартних тестах-штамах мікроорганізмів та in vivo на зубному нальоті пацієнтів. Розробити схему застосування матеріалу «Стомафтор» при гіперчутливості твердих тканин зуба. Вивчити результати лікування хворих з гіперчутливістю твердих тканин зуба гідрофільним фторетонійвмісним матеріалом «Стомафтор», оцінити його ефективність за клінічними, мікробіологічними, морфологічними та лабораторним показниками. Уперше в Україні розроблено новий фторетонійвмісний матеріал на гідрофільній основі «Стомафтор» (АТ «Стома», Україна) для лікування гіперчутливості твердих тканин зуба.Група В складалася з 33 пацієнтів (чоловіків - 17, жінок - 16) у віці від 25 до 42 років (середній вік 34,8 ± 0,95 років) з ПЧТТЗ на тлі підвищеної стертості, яким під час лікуванні використовувався матеріал «DMG» (DMG, Німеччина), обраний на роль матеріалу порівняння. До групи С увійшли 37 пацієнтів (чоловіків - 12, жінок - 25) у віці від 29 до 53 років (середній вік 37,6 ± 0,93 років) з ГТТЗ на тлі генералізованого пародонтиту, яким лікування проводилося з використанням матеріалу «Стомафтор», а в групі D (30 осіб, чоловіків - 14, жінок - 16) у віці від 30 до 55 років (середній вік 42,5 ± 1,77 років) - з використанням матеріалу «DMG». Мікробіологічні дослідження передбачали виявлення антибактеріальної активності матеріалу «Стомафтор» та його складових на стандартних тест-штамах in vitro (Staphylococcus aureus АТСС 25923, Escherichia coli АТСС 25922, Streptococcus pyogenes 2432, Candida albicans 885/653 АТСС, S. aureus 4a, S. aureus 4б, S. aureus 6а, S. aureus 8а, S. pyogenes 5а, S. pyogenes 5в, S. pyogenes 7а) у порівнянні з матеріалом аналогом DMG. Проведено лабораторні дослідження для визначення міграції іонів фтору й етонію з плівки зразків матеріалу "Стомафтор" з різним змістом фториду натрію й етонію в модельне середовище (дистильовану воду) залежно від часу контакту з нею, а також фізико-хімічні дослідження: визначення консистенції, зовнішнього вигляду, час утворення плівки, наявність адгезії до ТТЗ зуба і час адгезії. При вивченні антибактеріальної активності матеріалу «Стомафтор» і його компонентів in vitro, виявили, що введення до складу етонію стало успішним рішенням, оскільки він показав найбільш виражену антибактеріальну активність щодо всіх тест-мікробів (Staphylococcus aureus АТСС 25923, Escherichia coli АТСС 25922, Streptococcus pyogenes 2432, Candida albicans 885/653 АТСС, S. aureus 4a, S. aureus 4б, S. aureus 6а, S. aureus 8а, S. pyogenes 5а, S. pyogenes 5в, S. pyogenes 7а).У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та нове розвязання наукового та практичного завдання - підвищення ефективності лікування хворих на ПЧТТЗ шляхом розробки нового фторетонійвмісного матеріалу «Стомафтор» і вивчення його терапевтичної дії. Встановлено оптимальне співвідношення складових компонентів та розроблена рецептура фторетонійвмісного матеріалу «Стомафтор»: фторид натрію - 2 %, етоній - 0,5 %, матриця на гідрофільній полімерній основі - 97,5 % (розчин сополімеру бутилметакрилату, стиролу, монометакрилату етилгліколя, метакрилової кислоти в бутилацетаті - 57,5 ± 5 %, етилацетат - 40 ± 5 %). Встановлено, що матеріал «Стомафтор» має виражену антибактеріальну активність стосовно більшості мікроорганізмів як in vitro на стандартних тест-штамах мікроорганізмів, так і in vivo на зубному нальоті пацієнтів, що обумовлено введенням до його складу етонію. Дані морфологічного дослідження свідчать про досить щільне прилягання матеріалу «Стомафтор» до структур зуба, проникнення не лише в структури емалі, але й дентинні канальці, що дозволяє віднести його до матеріалів ізоляторного типу, які забезпечують механічну обтурацію дентинних канальців.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ