Ефективність вилучення антитіл із плазми крові хворих на різні імунні захворювання. Оцінка специфічних властивостей синтезованих імуносорбентів. Вплив гемодилюції на ступінь адсорбції антитіл при наявності прозапальних цитокінів та аутоімунних станах.
При низкой оригинальности работы "Розробка та експериментальне вивчення властивостей вуглецевих ДНК-вмісних імуносорбентів з підвищеною потужністю", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наукРозробка та експериментальне вивчення властивостей вуглецевих ДНК-вмісних імуносорбентів з підвищеною потужністю. Дисертацію присвячено розробці нового покоління вуглецевих ДНК-вмісних імуносорбентів з підвищеною потужністю та вивчення їх специфічних та неспецифічних сорбційних властивостей. Синтезовані ДНК-вмісні імуносорбенти з підвищеною потужністю поєднують властивості вуглецевих матриць та ДНК, що дозволяє їх використовувати для вилучення з плазми крові хворих не тільки анти-ДНК антитіла, а і білок-звязані метаболіти, речовини «середньої» молекулярної маси. Ефективність вилучення антитіл із плазми крові хворих на різні аутоімунні захворювання вказує на перспективність застосування ДНК-вмісних імуносорбентів при будь-яких станах, повязаних з гіперпродукцією та нагромадженням анти-ДНК антитіл.За останні десятиріччя помітно зросла кількість аутоімунних захворювань та патологій з аутоімунним компонентом: системного червоного вовчака (СЧВ), ревматоїдного артриту, псоріазу та псоріатичних артропатій, синдрому Шегрена, аутоімунних гепатитів та інших, які залишаються однією із найбільш складних проблем клінічної імунології (Дранник Г.Н., 2003; Фаворова О.О., 1998; Jacobson D.L. et al., 1997; Sinha Окрему групу біоспецифічних селективних імуносорбентів складають ДНК-вмісні сорбенти, які вибірково вилучають з крові анти-ДНК антитіла, антитіла проти кардіоліпіну, циркулюючі імунні комплекси (ЦІК) при станах, повязаних з гіперпродукцією та нагромадженням цих речовин (Амосова Е.Н. и др., 1997; Захараш М.П. и др., 1998; Li G. et al., 2002; Terman D.S. et al., 1977; Yang Y. et al., 1988). На відміну від існуючих імуносорбентів, де для вилучення із плазми крові антитіл, компонентів комплементу, імунних комплексів тощо використовуються лише властивості іммобілізованого ліганду, синтезовані ДНК-вмісні імуносорбенти з підвищеною потужністю поєднують властивості вуглецевих матриць та ДНК. Така комбінація дозволяє використовувати їх для вилучення з плазми крові хворих не тільки анти-ДНК антитіл, а і білок-звязаних токсинів, речовин «середньої» молекулярної маси, прозапальних цитокінів. Для досягнення поставленої мети вирішувалися наступні завдання: Синтезувати і оцінити специфічні та неспецифічні сорбційні властивості ДНК-вмісних імуносорбентів на основі високодисперсних, волокнистих і високоактивних гранульованих вуглецевих матриць.Розділ дисертації, в якому наведено огляд літератури, складається із 5 основних підрозділів, у яких на підставі перегляду робіт вітчизняних та зарубіжних авторів висвітлені сучасні відомості про значення анти-ДНК антитіл та прозапальних цитокінів при аутоімунних захворюваннях та станах, повязаних із розвитком синдрому системної запальної реакції. Волокнисті вуглецеві сорбенти марки АУВМ використовувалися 2 типів: 1 - мікроволокна з розміром 8x7x50 мкм і насипною масою 0,223 г/см3 та 2 - волокна довжиною 4-7 мм і насипною масою 0,07-0,09 г/см3. Серед хворих на аутоімунні захворювання було: 93 особи з системним червоним вовчаком (СЧВ), 13 - з псоріазом, 30 - з псоріатичною артропатією, 10 - з ревматоїдним артритом, 15 - з хронічним аутоімунним гепатитом. При проведенні мікроколонкових експериментів використовували активну плазму хворих на СЧВ, псоріатичну артропатію та із синдромом Шегрена з підвищеними рівнями анти-ДНК антитіл (анти-НДНК, анти-ДНК, анти-ДНП антитіл), колонки обємом 2,5 см3 та перистальтичний багатоканальний насос LKB (Швеція). Слід відзначити, що для синтезу імуносорбентів можливе використання ДНК з інших джерел, зокрема, з молочок оселедця, що може значно зменшити вартість матеріалу при одночасному повному збереженні специфічних сорбційних властивостей синтезованих сорбентів щодо вилучення анти-НДНК, анти-ДДНК та анти-ДНП антитіл.У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення аспектів проблеми створення нових ефективних засобів та методів, що можуть використовуватися при лікуванні як аутоімунних захворювань, так і сидрому системної запальної реакції та інших станів, повязаних з гіперпродукцією прозапальних цитокінів. Синтезовані ДНК-вмісні імуносорбенти з підвищеною потужністю поєднують властивості вуглецевих матриць та ДНК, що дозволяє їх використовувати для вилучення з плазми крові хворих не тільки анти-ДНК антитіла, а і білок-звязані метаболіти, речовини «середньої» молекулярної маси, прозапальні цитокіни. У хворих на аутоімунні захворювання та пострадіаційну нейросоматичну поліпатію виявлені не тільки підвищені концентрації анти-ДНК антитіл, а і нелінійний характер відповіді концентрацій анти-ДНК антитіл при послідовних розведеннях, що вказує на те, що певна частина анти-ДНК антитіл знаходиться не у вільній розчинній формі, а у складі відповідних імунних комплексів, які здатні досить легко дисоціювати.
План
2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы