Розробка сучасних методів ведення вагітності та пологів у жінок з остеопенічним синдромом - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ Розробка сучасних методів ведення вагітності та пологів у жінок з остеопенічним синдромомРобота виконана в Харківській медичній академії післядипломної освіти МОЗ України. Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Грищенко Ольга Валентинівна, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри перинатології та гінекології. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Громова Антоніна Макарівна, Вищий державний навчальний заклад України “Українська медична стоматологічна академія”, м. доктор медичних наук, професор Венцківський Борис Михайлович, Національний медичний університет ім. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківського державного медичного університету МОЗ України (61022, м.Практичні лікарі часто обмежуються констатацією скарг вагітних на судоми у мязах, болі в кістках та зчленуваннях тазу без призначення будь-якого лікування. У теперішній час цю проблему розглядають з погляду сучасного вчення про остеопороз (ОП) і остеопенічний синдром (ОПС) при вагітності і лактації, а також його локальних проявів з боку кістково-звязкового апарату (КЗА) тазу і систем підтримки мінерального гомеостазу в організмі. Під впливом гормонів плаценти і яєчників впродовж вагітності в кістках і зчленуваннях тазу матері відбуваються певні зміни, що спрямовані на полегшення проходження плоду через порожнину кісткового тазу (М.Ф. Брак діагностичної апаратури і можливостей своєчасно проводити лабораторні дослідження обмежують обєктивну оцінку поширеності явища, що вивчається. остеопенічний синдром вагітність метаболізм Мета роботи: визначити особливості клініко-біохімічних характеристик, мінерального обміну і кісткового метаболізму у вагітних і породіль з остеопенічним синдромом та розробити комплекс лікувально-профілактичних заходів.Для вирішення поставлених завдань було обстежено 154 жінки, які були розподілені на 4 клінічні групи: I клінічну групу склали 34 (22,08 %) жінки з ОПС під час вагітності, без клінічних проявів патологіі ОРС, остеопенія у яких виявлена за допомогою інструментальних та лабораторних методів дослідження (ОПС-Д); II клінічна група представлена 68 (44,16 %) жінками з ОПС під час вагітності, з наявністю клінічних симптомів патології ОРС (ОПС-К); III клінічну групу склали 32 (20,78 %) жінки з ОПС у післяпологовому періоді з пошкодженням зчленувань тазу при пологах (ОПС-Р), у 20 з них перебіг вагітності, пологи і післяпологовий період вивчено ретроспективно, за архівними даними; IV - контрольна група представлена 20 (12,98 %) здоровими вагітними (КГ). При цьому у II триместрі біль відзначалась в ділянці лобкового зчленування (ЛЗ) у 12 (75,0 %) вагітних, правому крижово-клубовому зчленуванні (ККЗ) у 2 (12,5 %), що поєднувалась з болем у області ЛЗ, а в III триместрі відповідно - у 42 (82,4 %) і у 8 (15,7 %) пацієнток, а також були локалізовані в лівому ККЗ у 2 (3,9 %) жінок. Загальна сума балів у обстежених нами пацієнток групи ОПС-Р досягала максимального значення (30,9 ± 2,5 балів порівняно з 21,3 ± 0,9 балами в групі ОПС-К, р <0,001), при цьому I ст. клінічних проявів ОПС була діагностована у 7 (58,3 %) породіль групи ОПС-Р, а II ст. Характеризуючи основні показники МЩКТ у жінок з ОПС у II триместрі (рис.1) нами було виявлено (у порядку їх зростання), що в групі ОПС-Д показник Величини Жорсткості (ВЖ) склав 74,2 ± 1,7 % проти 104,9 ± 2,9 % у контролі, (р <0,001), в групі ОПС-Р - 85,3 ± 3,8 %, (р <0,001), а в групі ОПС-К - 89,3 ± 4,2 %, (р <0,05). Також очевидною є динаміка абсолютних значень Т-критерію, який в групі ОПС-Д відповідає мінімальним значенням (-2,0 ± 0,1 SD порівняно з 0,4 ± 0,2 SD в контролі, р <0,001); в групі ОПС-Р відповідає параметрам остеопенії (-1,1 ± 0,3 SD, р <0,001); у групі ОПС-К Т-критерій досягає нижньої межі норми (-0,8 ± 0,3 SD, р <0,05).Остеопенічний синдром під час вагітності має клінічні прояви патології кістково-звязкового апарату, до яких відносяться: біль в кістках тазу, нижньому відділі хребта, тазових зчленуваннях, зміни ходи (типу “качиної”), біль в нижніх кінцівках та паху, загострення каріозної хвороби та інш., виявляється за допомогою ультразвукової денситометрії та сучасних лабораторних методів дослідження. У породіль з пошкодженням зчленувань таза при пологах клінічні прояви ОПС максимальні (30,9 ± 2,5 балів) і в окремих випадках набувають рис ортопедичної патології. Т-критерій у вагітних без клінічних проявів ОПС найменший (-2,0 ± 0,1 SD, р <0,001); у породіль з пошкодженням тазових зчленувань відповідає параметрам остеопенії (-1,1 ± 0,3 SD, р <0,001); у жінок з клінічними проявами ОПС під час вагітності досягає нижньої межі норми (-0,8 ± 0,3 SD, р <0,05). Остеокальцин у вагітних без клінічних проявів ОПС на 34,9 % нижче контрольних значень, (р <0,001), а у вагітних з клінічними проявами ОПС - на 10,1 % перевищує показники контролю, (р <0,05).

Основний зміст роботи