Розробка стратегії виходу підприємства на зовнішні ринки - Курсовая работа

Отже, управління зовнішньоекономічною діяльністю необхідно розглядати як істотний фактор підвищення ефективності господарської діяльності як ні рівні окремих підприємницьких структур, так і в масштабах країни. Зовнішньоекономічна діяльність, тобто міжнародний обмін товарами й послугами, належить до числа найбільш давніх форм міжнародних відносин. У плані розвитку зовнішньоекономічної діяльності визначаються номенклатура й обсяги основних товарів, які мають змінити товарну структуру експорту та імпорту, головні напрями розвитку зовнішньоторгового обороту по окремих країнах, обсяг технічного й економічного сприяння країнам, які розвиваються, характер і обсяги кредитних операцій. Під час розробки планів проводяться розрахунки економічної ефективності зовнішньоторговельних операцій, експорту, імпорту та сумарного економічного ефекту відповідно до методики визначення економічної ефективності зовнішньої торгівлі; її ефективність визначається шляхом порівняння витрат на виробництво з витратами на імпорт. Для досягнення цієї мети необхідно виконати такі завдання: вивчити теоретичні аспекти організації зовнішньоекономічної діяльності підприємства, розкрити поняття і сутність зовнішньоекономічної діяльності підприємств, проаналізувати питання державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні, проаналізувати теоретичні підходи до оцінки та вибору стратегій виходу на зовнішні ринки, провести аналіз діяльності підприємства та зовнішнього середовища, провести аналіз стану та перспектив розвитку підприємства, провести пошук та вибір зовнішніх ринків збуту, провести аналіз зовнішнього середовища, розробити рекомендації щодо реалізації стратегії виходу підприємства на зовнішні ринки, провести огляд та вибір стратегій розвитку підприємства, розробити практичні рекомендації по впровадженню та оптимізації стратегії виходу підприємства на зовнішні ринки.У науковій економічній літературі часто під зовнішньоекономічними звязками розуміється система міждержавних зовнішньоекономічних відносин, а зовнішньоекономічна діяльність обмежується рамками функціонування субєктів господарювання [1, с. Зовнішньоекономічні відносини - це сукупність економічних відносин, що забезпечують організацію експортно-імпортних операцій з приводу транснаціональної передачі товарів, послуг, робочої сили і капіталу з метою підвищення ефективності функціонування взаємодіючих субєктів. Зовнішньоекономічна діяльність може приймати різні форми, найбільш важливі з яких наступні:зовнішня торгівля; виробнича кооперація; інвестиційне співробітництво; інші форми (валютні, кредитні та інші) [3, c.124]. Зовнішня торгівля являє собою сукупність економічних відносин з приводу обміну товарами, послугами, науково-технічною продукцією на комерційній основі. Консигнатором є субєкт, який отримує на свій склад товари від експортера (консигнанта) для реалізації протягом певного часу і розраховується з останнім у міру реалізації його товару.Завданням торгово-промислових палат (ТПП) є сприяння розвиткові зовнішньоекономічних звязків, експорту українських товарів і послуг, подання практичної допомоги підприємцям у проведенні торговельно-економічних операцій на внутрішньому та зовнішньому ринках, освоєні нових форм співробітництва; представлення інтересів членів палати з питань господарської діяльності як в Україні, так і за її межами; організація взаємодії між субєктами підприємницької діяльності, координація їх взаємовідносин з державою в особі її органів; участь в організації в Україні і за кордоном професійного навчання і стажування фахівців-громадян України з питань підприємництва, розвитку конкуренції, а також у розробленні та реалізації державних і міждержавних програм у цій галузі; сприяння в організації структури інформаційного обслуговування підприємництва; надання послуг для здійснення комерційної діяльності іноземним фірмам та організаціям; надання довідково-інформаційних послуг, основних відомостей, що не є комерційною таємницею, про діяльність українських підприємців і підприємців зарубіжних країн згідно з національним законодавством, сприяння поширенню, зокрема через засоби масової інформації, знань про економіку і науково-технічні досягнення, законодавство, звичаї та правила торгівлі в Україні і зарубіжних країнах, можливості зовнішньоекономічного співробітництва українських підприємств; встановлення і розвиток звязків з іноземними підприємцями, а також організаціями, що обєднують або представляють їх, участь у роботі міжнародних неурядових організацій; сприяння розвитку торгових та інших чесних звичаїв у підприємницькій діяльності, участь у підприємницькій діяльності, участь у розроблені правил професійної етики у конкуренції для різних форм підприємницької діяльності, галузей економіки, спілок та обєднань підприємців; виконання інших завдань, передбачених статутом ТПП. Закон України “Про операції з давальницькою сировиною” визначає давальницьку сировину як сировину, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, вивезені на митну територію України

ЗМІСТ

ВСТУП

1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОРГАНІЗАЦІЇ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Поняття і сутність зовнішньоекономічної діяльності підприємства

1.2 Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні

1.3 Теоретичні підходи до оцінки та вибору стратегій виходу на зовнішні ринки

Висновки до розділу 1

2. АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ТА ЗОВНІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

2.1 Аналіз стану та перспектив розвитку підприємства

2.2 Обґрунтування вибору зовнішніх ринків збуту

2.3 Аналіз зовнішнього середовища (Російська Федерація)

Висновки до розділу 2

3. РОЗРОБКА ТА РЕАЛІЗАЦІЯ СТРАТЕГІЇ ВИХОДУ ПІДПРИЄМСТВА НА ЗОВНІШНІ РИНКИ

3.1 Огляд та вибір стратегій розвитку підприємства

3.2 Практичні рекомендації щодо реалізації стратегії виходу підприємства на зовнішні ринки

Висновки до розділу 3

ВИСНОВКИ

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ