Вивчення контамінації качиних яєць та інкубаторів на предмет виділення та ідентифікації присутньої мікрофлори. Порівняльний аналіз впливу дезінфектантів на виводимість, якість виведеного молодняку та показники крові в процесі вирощування каченят.
ХАРКІВСЬКА ДЕРЖАВНА ЗООВЕТЕРИНАРНА АКАДЕМІЯ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наукРобота виконана в Національному науковому центрі “Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини” та Інституті птахівництва Української академії аграрних наук. Науковий керівник: доктор ветеринарних наук, професор, академік УААН, заслужений діяч науки і техніки України Стегній Борис Тимофійович, Національний науковий центр “Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини”, директор Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, професор, академік УААН Малинін Олег Олексійович, Національний науковий центр “Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини”, головний науковий співробітник відділу токсикології, безпеки та якості сільськогосподарської продукції кандидат ветеринарних наук, доцент Михальська Віта Михайлівна, Національний університет біоресурсів і природокористування України, доцент кафедри гігієни тварин ім. СКОРОХОДЬКАЗАХИСТ відбудеться “11 ”березня 2010 р. о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.070.01 у Харківській державній зооветеринарній академії за адресою: 62341, Харківська обл., Дергачівський район, с.У звязку з цим є актуальним підбір менш токсичного у порівняні з формаліном, але ефективного дезінфектанту, а також препарату, що підвищує повітропроникність шкаралупи качиних яєць у другу половину інкубації та не викликає корозію металевого обладнання інкубаторів. Робота виконана у 1999-2009 рр. згідно планів науково-дослідних робіт в Інституті птахівництва УААН (ІП УААН) за темою “Розробити засоби зниження смертності ембріонів та бактеріальної забрудненості яєць у пренатальний період розвитку птиці, удосконалити технологію інкубації яєць та визначити особливості ембріональних аномалій нових кросів сільськогосподарської птиці” (№ державної реєстрації 0104U004295) та Національному науковому центрі “Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини” (ННЦ “ІЕКВМ”) за темою “Вивчити принципи та методологічні підходи вирощування ВСП птиці і отримання ВСП яєць для біотехнології” в рамках виконання завдання “Вивчити звязок біологічних властивостей збудників особливо небезпечних вірусних та бактеріальних інфекцій птиці з рушійними силами епізоотичного процесу” (№ державної реєстрації 0107U003192). Провести порівняльний аналіз впливу дезінфектантів на виводимість, якість виведеного молодняку та показники крові в процесі вирощування каченят; перевірити в умовах виробництва ефективність кращого варіанту доінкубаційної обробки яєць. Встановити рівень дії хімічних препаратів (гіпохлориту натрію, оцтової та соляної кислот) на повітропроникність шкаралупи яєць; визначити оптимальні строки обробки яєць цими препаратами з урахуванням ступеня розвитку ембріонів, генетичних особливостей та віку качок батьківського стада. Вперше вивчено вплив газо-та паропроникності шкаралупи яєць на біохімічні та гематологічні показники в процесі онтогенезу качок, запропоновано найбільш ефективні хімічні речовини, які збільшують проникність шкаралупи яєць без порушення процесів ембріонального розвитку зародків, мають дезінфікуючі властивості, не викликають корозію металу та псування обладнання інкубатору.Після виводу молодняку аналізували відходи інкубації та враховували наступні показники: кількість запліднених яєць, “тумаків”, кровяних кілець, завмерлих ембріонів, задохликів, калік, яєць з ушкодженою шкаралупою (бій та насічка), виведеного кондиційного та некондиційного молодняку. На інкубацію було закладено 2000 яєць, які розділили нарівно на дві групи. Яйця першої групи перед закладкою на інкубацію обробляли препаратом “Полідез”, другої групи - формаліном (методом сублімації). Середню пробу з 10 яєць відбирали репрезентативним методом на початку, в середині та наприкінці сезону яйцекладки качок української білої, української сірої порід і кросу “Благоварський” з урахуванням породних відмінностей, віку, інтенсивності яйцекладки, живої маси, умов утримання птиці. Враховували наступні показники: масу яєць, шкаралупи, білка та жовтка; вміст шкаралупи, білка та жовтка в яйці; індекс форми яйця, жовтка та білка; одиниці Хау, щільність яєць, пружну деформацію, міцність і товщину шкаралупи.Мікробіологічними дослідженнями рівня контамінації інкубаторів і поверхні шкаралупи качиних яєць встановлено, що на візуально чистій поверхні шкаралупи качиного яйця перебуває від 1 до 13 тис. мікробних тіл, на середньозабрудненій - від 300 до 950 тис., за сильного забруднення - від 3,5 до 24 млн. Через 1 годину після знесення кількість мікробних тіл на візуально чистій поверхні шкаралупи яєць збільшувалась до 10 тис., а через 2 години - до 450 тис. Залежно від ступеня забруднення, мікробна контамінація поверхні яєць коливалась у межах від 2 до 5 млн. мікробних тіл у розрахунку на одне яйце.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
