Комплекс ергономічних і експлуатаційних вимог до матеріалів і конструкції взуття. Ієрархія вимог до спецвзуття, критерії відповідності вимогам комфортності. Математична модель комплексного показника комфортності як кількісна оцінка якісного явища.
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наукСьогодні в основному оцінку якості взуття виробники проводять при дослідному носінні його, проте в методиці не передбачається використання можливостей кількісної оцінки носіями ступеня відповідності ергономічним і експлуатаційним вимогам. Крім того, при підготовці технічних умов (ТУ) на взуття ці вимоги приймаються в апріорі. Для досягнення поставленої мети були намічені такі задачі: а) вивчити умови експлуатації взуття у вугільних шахтах; д) дослідити та визначити необхідні матеріали, раціональні параметри щодо технології формоутворення взуття для шахтарів; Вперше у взуттєвій технології створено методику визначення ієрархії вимог до спецвзуття, що дає можливість встановити пріоритети у вирішенні задач комфортності.Вимога: взуття повинно не пропускати вологу Взуття пропускає вологу Взуття трохи пропускає вологу Важко визначити Взуття майже не пропускає вологу Взуття не пропускає вологу Для зручності перетворяли комплексний показник відповідності взуття до n-вимоги R у коефіцієнт відповідності взуття n-вимогам - KR, який коливатиметься в межах від 0 до 1. Оцінка комфортності взуття має бути також і функцією від терміну носіння взуття, тобто KR=f (Rn, Wn, T), (7) де T - термін дослідного носіння взуття, дні (прийнято 1 зміну, 2, 3 та на 5-у зміну). З цією метою робили такі розрахунки: Передбачали, що оцінка aj, яка дається Mj експертом ni фактору, не залежить від оцінок aij, що дається Mj експертом nij фактору. Властивість транзитивності оцінок передбачає, що Mj експерт вважає ni фактор важливішим за фактор nj, а фактор nj важливішим за nk, тоді фактору nj надається перевага над фактором nk.Аналіз умов праці робітників вугільних шахт показав, що спецвзуття, яке застосовується у теперішній час на виробництві, не відповідає специфічним вимогам експлуатації, і якість взуття, особливо щодо ергономіки, невисока. Вперше у взуттєвій галузі створено методику визначення ієрархії вимог до взуття спеціального призначення на основі відчуттів та думки носіїв, яка дозволяє визначити пріоритетність вимог для вирішення задач при проектуванні та виборі матеріалів для деталей взуття. Створено теоретичні засади, математичну модель та методику розрахунку коефіцієнта комфортності взуття, який є кількісною оцінкою органолептичних відчуттів носіїв під час дослідного носіння взуття. Методика розрахунку коефіцієнта комфортності взуття базується на опрацюванні методами математичної статистики сенсорних відчуттів носіїв. Створена теорія показника комфортності може бути застосована як інструмент тестування на ергономічні властивості виробів та розробки технічних умов на взуття.
План
Основний зміст роботи
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
