Розробка спеціалізованого арифметико-логічного пристрою комп’ютера - Курсовая работа

бесплатно 0
4.5 128
Розгляд узагальненої структури арифметико-логічних пристроїв. Суть операційного та керуючого блоків. Етапи логічного проектування функціональних вузлів комп’ютерів. Аналіз мікропрограм операцій та їх графів. Особливість вибору інтегральних мікросхем.

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:


Аннотация к работе
Метою даного курсового проекту є розробка спеціалізованого арифметико-логічного пристрою (АЛП) компютера. Початкові дані для проекту: - тип арифметичної операції - додавання/віднімання двійкових чисел; Крім операції додавання проектований пристрій повинен виконувати порозрядну логічну операцію NOR над кодами операндів. Для рішення поставленої задачі в курсовому проекті необхідно розробити: - граф-схему мікропрограми додавання і віднімання;В математичних моделях АЛП перший пристрій подається операційним автоматом, а другий - керуючим автоматом. Операційний автомат (ОА) приймає по входу А операнди, по входу Y - керуючі сигнали {y}, передає на вхід Z результати операції і формує множину значень логічних умов {x}. Інакше кажучи, керуючий автомат задає порядок виконання дій в операційному автоматі, який виходить з алгоритму виконання операцій. По відношенню до керуючого автомату сигнали коду операції, за допомогою яких кодується найменування операції, і повідомлювальні сигнали х1,…, хі, які формуються в операційному автоматі, грають однакову роль: вони впливають на порядок генерування керуючих сигналів y. Тому сигнали коду операції і умовні сигнали відносяться до одного класу - до класу повідомлювальних сигналів, які поступають на вхід керуючого автомату. тобто кожна операція - це визначена послідовність мікрооперацій.? які називаються мікроопераціями? що містить більш прості операції? що будь-яка операція розглядається як складна?В основі опису керуючих автоматів лежить принцип мікропрограмного керування.Проектування типових функціональних вузлів компютера містить у собі такі етапи: 1. Змістовна постановка задачі. Указують тип і розрядність проектованого вузла, особливості його звязків з іншими вузлами, тип схемної логіки, вимоги до швидкодії споживаної потужності. На основі аналізу розмірності задачі приймають рішення про проектування вузла як цілісної системи або, у випадку великої розмірності, розбивають його на модульно-розрядні частини. Наприклад, синтезується однорозрядний суматор і потім за допомогою ланцюгів перенесення будується регулярна структура багаторозрядного суматора. Логіку функціонування вузла задають таблицями істинності чи мікрооперацій, графом, картами Карно.Алгоритм додавання та віднімання двійкових чисел можна виконувати в обернених або доповняльних кодах. У сучасних компютерах часто операнди зберігаються у памяті і обробляються в доповняльних кодах. Алгоритм додавання (код команди K[1]) або віднімання (код команди К[2]) виконується у такій послідовності: - у регістри RGA і RGB із вхідної шини один за одним паралельним кодом записуються відповідні їм операнди під час операції віднімання (код команди К[2] = 1) операнд B безумовно інвертується; мікрооперації додавання або віднімання виконується в обернених модифікованих кодах протягом одного машинного такту;Функціональну схему шістнадцяти розрядного АЛП для виконання мікропрограми додавання та віднімання подано композицією модуля операційного блока МОБ і модуля керуючого блока МКБ. Схема АЛП містить: - регістри RGA і RGB для приймання і подальшого зберігання із вхідної шини Ш1 першого і другого операндів; схеми МОК для перетворення операндів на модифікований обернений код;Проектування модуля МКБ на основі автомата Мура з памяттю на Т-тригерах виконується у такій послідовності: 1 Розмічається закодований граф мікропрограми додавання і віднімання. Визначається максимальна кількість станів автомата Мура, яка дорівнює . 2 На основі розміченого графу мікропрограми будується граф автомата Мура, який інтерпретує мікропрограму додавання і віднімання.Для побудови швидкодіючих цифрових мікросхем рекомендується використовувати мікросхеми ТТЛШ другого покоління серій КР1530, КР1531 і КР1533. Для реалізації розряду П використовують мікросхему КР1533ЛП5, яка містить чотири логічні елементи ВИКЛЮЧАЛЬНЕ I. Два логічні елементи ВИКЛЮЧАЛЬНЕ I реалізують функцію, третій логічний елемент інвертує значення розряду перенесення від суматора. Четвертий логічний елемент ВИКЛЮЧАЛЬНЕ I використовується для вироблення ознаки переповнення. Для побудови логічних схем пристроїв використовують мікросхеми НЕ, дизюнкторів, конюнкторів.

План
ЗМІСТ

1. АНАЛІЗ ТЕХНІЧНОГО ЗАВДАННЯ

2. АНАЛІЗ АРИФМЕТИКО-ЛОГІЧНИХ ПРИСТРОЇВ

2.1 Основи побудови арифметико логічних пристроїв

2.2 Етапи логічного проектування функціональних вузлів компютерів

3. ПРОЕКТУВАННЯ СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО АРИФМЕТИКО-ЛОГІЧНОГО ПРИСТРОЮ

3.1 Мікропрограми операцій та їх графи

3.2 Розробка функціональної схеми арифметико-логічного пристрою

3.3 Проектування модуля керуючого блока

4. РОЗРОБКА ПРИНЦИПОВОЇ СХЕМИ АЛП

4.1 Вибір елементної бази

4.2 Розрахунок технічних параметрів

БІБЛІОГРАФІЯ

1. АНАЛІЗ ТЕХНІЧНОГО ЗАВДАННЯ

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?