Розробка складу та технології м"якої лікарської форми для лікування інфекційно-алергічних захворювань шкіри та раневого процесу - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ РОЗРОБКА СКЛАДУ ТА ТЕХНОЛОГІЇ МЯКОЇ ЛІКАРСЬКОЇ ФОРМИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ІНФЕКЦІЙНО-АЛЕРГІЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ШКІРИ ТА РАНЕВОГО ПРОЦЕСУОфіційні опоненти: доктор фармацевтичних наук Гладух Євгеній Володимирович Національний фармацевтичний університет, професор кафедри промислової фармації та економіки Інституту підвищення кваліфікації спеціалістів фармації доктор фармацевтичних наук, професор Гладишев Віталій Валентинович Запорізький державний медичний університет, завідувач кафедри технології ліків Захист дисертації відбудеться ”23” листопада 2007 р. о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.605.02 при Національному фармацевтичному університеті за адресою: 61002, м. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного фармацевтичного університету за адресою: 61168, м. З використання системного підходу проведено комплексні дослідження з метою створення мазі для лікування дерматозів та раневого процесу. На підставі результатів фізико-хімічних, біофармацевтичних і біологічних досліджень розроблено оптимальний склад та обгрунтовано раціональну технологію мазі з мірамістином, декспантенолом, кислотою мефенаміновою та димексидом.Лікування запальних захворювань шкіри було і є однією з найважливіших проблем сучасної медицини, тому що інфекційні та інфекційно-алергічні захворювання різноманітної етіології широко розповсюджені, часто супроводжуються больовим синдромом, і є причиною часткової, а в деяких випадках, і повної втрати працездатності. В звязку з цим розробка та впровадження нових ефективних препаратів, що мають комплексний вплив на патологічний процес інфекційних захворювань залишається актуальною задачею сучасної вітчизняної фармації. Згідно з метою необхідно було вирішити наступні задачі: провести аналіз джерел літератури з питань місцевої терапії інфекційно-алергічних дерматозів та раневого процесу; провести дослідження з встановлення основних показників якості розробленого складу мазі, обґрунтувати вид упаковки, умови зберігання та строки придатності; Визначено системний підхід при виборі та обґрунтуванні складу, технології та методів контролю якості нового лікарського препарату у формі мазі для лікування інфекційно-алергічних захворювань шкіри та раневого процесу на підставі вивчення технологічних, фізичних, фізико-хімічних, мікробіологічних та біологічних властивостей активних компонентів і допоміжних речовин.Враховуючи основні патогенетичні ланки розвитку дерматозів та раневого процесу ми вважали за доцільне ввести до складу мазі нестероїдний протизапальний засіб, який при місцевому застосуванні проявляє протизапальну, протинабрякову та місцевознеболюючу дію, володіє інгібуючими властивостями у відношенні протеолітичних ферментів, стабілізує білкові структури клітинних мембран - кислоту мефенамінову . Виходячи з того, що мазь призначається для лікування інфекційно-алергічних дерматозів та раневого процесу, першим етапом наших досліджень було вивчення антимікробної активності зразків мазей виготовлених на різних за природою основах до складу яких було введено кислоту мефенамінову (1 %), мірамістин (0,5 %) та димексид (3 %). Емульсійна основа була обрана у звязку з тим, що більшість мазей для лікування другої фази раневого процесу виготовляється саме на таких основах, крім того, зразки мазі на цій основі виявили задовільні значення антимікробної активності, а гідрофільна поліетиленоксидна основа (зразок № 7) обрана як така, що виявила найбільшу антимікробну активність. Вже за першу годину з мазі на цій основі в діалізат переходить на 81 % речовини більше, ніж з мазі на емульсійній основі. З метою вибору оптимальної концентрації димексиду у складі мазі нами були виготовлені зразки мазей з кислотою мефенаміновою 1 %, мірамістином 0,5 %, декспантенолом 2,5 %, до складу яких вводили димексид у кількості 1 % (зразок № 1), 3 % (зразок № 2), 5 % (зразок № 3), 7 % (зразок № 4).Протизапальну та протиалергічну активність мазі “Мірамеф” досліджували на моделі алергічного контактного дерматиту у мурчаків викликаного калію біхроматом. На моделі трафаретних ран у щурів досліджена репаративна активність мазі “Мірамеф” та препарату порівняння - мазі метилурацилової.Теоретично та експериментально на підставі технологічних, фізико-хімічних, біофармацевтичних мікробіологічних, досліджень обґрунтовано склад і раціональну технологію мазі для лікування інфекційно-алергічних дерматитів та раневого процесу. До складу мазі входять: нестероїдний протизапальний засіб кислота мефенамінова, вітчизняний антисептик широкого спектру дії - мірамістин - 0,5 %, похідне пантотенової кислоти - декспантенол 2,5 % та пенетратор всмоктування - димексид 3 %. За результатами дослідження швидкості вивільнення декспантенолу з різних мазевих основ, проведених мікробіологічних, біофармацевтичних досліджень обрано оптимальний носій для мазі - поліетиленоксидна основа з пропіленгліколем.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ