Розробка складу та технології комбінованої мазі антисептичної дії для лікування ранового процесу - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО охорони здоровя України НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ Університет АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук РОЗРОБКА СКЛАДУ ТА ТЕХНОЛОГІЇ КОМБІНОВАНОЇ МАЗІ АНТИСЕПТИЧНОЇ ДІЇ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ РАНОВОГО ПРОЦЕСУ Робота виконана на кафедрі промислової фармації Національного фармацевтичного університету Міністерства охорони здоровя України.Новим напрямком в лікуванні ранової інфекції є створення високоефективних антисептичних лікарських засобів, що мають комплексний вплив на рановий процес. Протягом ранового процесу у рані відзначається ацидоз, а потім швидке залуження середовища, що обумовлює рівень РН у рані від 5,0 до 8,0. В аспекті вищевикладеного розробка комбінованої антисептичної мазі, що містить гексаметилентетрамін, фенілсаліцилат і тіотриазолін як діючі речовини, є актуальним науковим напрямком у вирішенні проблеми створення нових високоефективних лікарських препаратів для лікування ранового процесу. Метою дисертаційної роботи є розробка науково обгрунтованого складу і раціональної технології одержання комбінованої мазі антисептичної дії для лікування ран у другій та третій фазах ранового процесу, що містить гексаметилентетрамін, фенілсаліцилат і тіотриазолін, володіє належними антисептичними властивостями. Вперше теоретично обґрунтовано і експериментально розроблено оптимальний склад та раціональну технологію виготовлення комбінованої мазі під умовною назвою «Гексафен», що містить антисептики гексаметилентетрамін та фенілсаліцилат, а також репарант тіотриазолін і використовується для лікування ран у другій та третій фазах ранового процесу внаслідок реалізації антисептичних властивостей цих речовин залежно від РН рани.Обгрунтовано доцільність розробки нової комбінованої мазі антисептичної дії, що містить гексаметилентетрамін, фенілсаліцилат та тіотриазолін як діючі речовини і може бути використана для лікування ран у другій та третій фазах ранового процесу внаслідок реалізації антисептичних властивостей залежно від РН рани. При створенні мазей для лікування гранулюючих ран найбільший інтерес представляють основи, які забезпечують високе вивільнення лікарських речовин, що посилює їх стимулювальну дію, а також основи, які створюють в рані помірний рівень дегідратації. Було виготовлено досліджувані зразки із різними мазевими основами: зразок з емульгелевою основою (із карбомером як основним гелеутворювачем) і зразок з емульсійною основою (типу олія/вода). Враховуючи розчинність обраних субстанцій (гексаметилентетрамін і тіотриазолін, які легко розчинні у воді і пропіленгліколі, а фенілсаліцилат практично не розчинний у воді, але розчинний в олії), до складу всіх композицій фенілсаліцилат вводили з олією соєвою, а гексаметилентетрамін і тіотриазолін розчиняли у воді. При дослідженні впливу зміни концентрації карбомеру 980 на реопараметри емульгелевих основ було встановлено, що оптимальними реологічними властивостями володіє основа, що містить 1% карбомеру 980, оскільки при перевищенні цієї концентрації основа стає реологічно нестійкою, незворотньо руйнується і потім не відновлюється (рис.На моделі лінійної різаної рани у щурів встановлена висока репаративна активність мазі, що перевищила активність препаратів порівняння - мазі тіотриазоліну та олії обліпихової (табл. Репаративна активність мазі “Гексафен” та препаратів порівняння - олії обліпихової та мазі тіотриазоліну на моделі лінійної різаної рани у щурів на 6-у добу експерименту Групи тварин, які лікувались в експерименті 6-а доба досліду міцність рубця (v, мл) репаративна активність (%) Була встановлена відсутність подразливої дії мазі “Гексафен” при контакті зі слизовою оболонкою ока кролів. Вивчалася дія гексаметилентетраміну та фенілсаліцилату в межах РН від 4,0 до 9,0 з інтервалом 0,5 і було встановлено, що гексаметилентетрамін виявляє антимікробну активність у межах РН 5,0-7,0, а фенілсаліцилат - у межах РН 7,0-9,0.На основі проведених фізико-хімічних, біофармацевтичних, мікробіологічних, біологічних та технологічних досліджень вперше науково обгрунтовано та експериментально підтверджено раціональний склад та технологію виробництва комбінованої мазі з гексаметилентетраміном, фенілсаліцилатом, тіотриазоліном під умовною назвою “Гексафен” для місцевого лікування ран у другій та третій фазах ранового процесу. За результатами мікробіологічних досліджень обгрунтовано раціональні концентрації гексаметилентетраміну та фенілсаліцилату (по 10%), які забезпечують необхідну протимікробну активність. На підставі фізико-хімічних, мікробіологічних, біологічних досліджень обгрунтовано тип основи для препарату - емульгелеву основу, обгрунтовано якісний та кількісний склад допоміжних речовин в розробленій мазі, використання яких забезпечує одержання стабільного при тривалому зберіганні препарату. З метою стандартизації розробленого лікарського засобу визначено основні показники та критерії якості мазі, методи ідентифікації та кількісного визначення активних речовин.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ