Розробка складу та технології гранул цеоліту з плантаглюцидом для лікування виразкової хвороби шлунку - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукРозробка складу та технології гранул цеоліту з плантаглюцидом для лікування виразкової хвороби шлунку. Дисертація присвячена теоретичному та експериментальному обґрунтуванню, розробці складу та технології твердої лікарської форми - гранул цеоліту з плантаглюцидом, призначених для лікування виразкової хвороби шлунку з нормальною та зниженою кислотністю, а також гіпоацидних гастритів. Вперше поєднано в лікарській формі гранул біологічно активну субстанцію рослинного походження - плантаглюцид та природний мінерал - цеоліт. Дослідження довели збільшення противиразкової активності створених гранул в 2,3 рази в порівнянні з цеолітом і в 2,6 рази по відношенню до плантаглюциду при лікуванні виразки без їх поєднання.Для лікування шлунково-кишкових захворювань використовують лікарські засоби різних фармакологічних груп рослинного, мінерального та синтетичного походження. Дані літератури свідчать про те, що перспективним джерелом для розробки противиразкових препаратів є природні мінерали - цеоліти, яким притаманні каталітичні, іонообмінні та сорбційні властивості, антимікробні та ранозагоюючі властивості, здатність розподіляти за розмірами іони та молекули різних речовин, крім цього вони нешкідливі для здоровя людини. Додавання до цеолітів рослинних субстанцій, зокрема плантаглюциду, теж є доцільним у звязку з тим, що він містить суміш полісахаридів листя подорожника великого, який є широко розповсюдженою рослиною, що застосовується в медичний практиці при лікуванні гіпоацидних гастритів та виразок шлунку з нормальною або зниженою кислотністю. Вибір цього напрямку обумовлений прагненням покращити їх фармакологічні та терапевтичні властивості, збільшити терапевтичний індекс та резорбцію з шлунково-кишкового тракту лікарських речовин та мати можливість виведення з організму шкідливих сполук, а також максимально підвищити позитивний ефект лікування виразкової хвороби шлунку та хронічного гастриту. Вперше створено комбінований лікарській засіб у формі гранул під умовною назвою “Планталіт” , який містить вітчизняні субстанції природного походження - цеоліт і плантаглюцид, для лікування виразкової хвороби шлунку з нормальною або зниженою кислотністю.При розробці технології гранул нами було використано цеоліт природний марки “А” та субстанцію плантаглюциду (АНД, затверджена наказом МОЗ України від 02.08.01 № 316 зі змінами від 19.04.02 № 1 ), а також допоміжні речовини: воду очищену (ФС ДФУ 1 вид., доповнення 1, с.308), цукор-рафінад(ДСТУ 2316-93), крохмаль картопляний (ДСТУ 7699-78) й карбоксиметилцелюлозу (ТУ 6-55-39-90). При аналізі переваг і недоліків вказаних лікарських форм було встановлено, що гранули вигідно відрізняються від них по ряду позицій: гранульовані порошки містять мало вологи, що різко гальмує в них протікання фізико-хімічних та мікробіологічних процесів і сприяє збільшенню терміну придатності; Для визначення оптимального складу та розробки технології гранул проводили вивчення технологічних властивостей цеоліту, таких як плинність, кут природного укосу, насипну густину. Як видно з експериментальних даних, гранули субстанції плантаглюциду з водою, 1% та 2% крохмальним клейстером не характеризуються достатньою міцністю, а гранули, виготовлені з 10% крохмальним клейстером мають поганий показник розпадання. Виходячи з цього, ми виготовили ряд зразків гранул з різним вмістом субстанцій плантаглюциду та цеоліту, використовуючи в якості звязуючих агентів 64% цукровий сироп та 5% крохмальний клейстер та провели їх оцінку за тими ж критеріями.Розроблено склад та технологію виробництва гранул на основі цеоліту під умовною назвою “Планталіт”. На підставі літературних даних показана актуальність проблеми лікування виразкової хвороби та доцільність поєднання цеоліту з плантаглюцидом з метою ефективного лікування виразки шлунку за рахунок підвищення активності вихідних компонентів. Встановлено, що величина набряку цеоліту незначна і складає 7,18% - у воді, 7,16% - у цукровому сиропі, 7,15% - у крохмальному клейстері та 7,14% - у розчині карбоксиметилцелюлози від початкового обєму мінералу. Встановлено, що дисперсії цеоліту лише з вмістом дисперсної фази 30% - 50% та й вище утворюють стійки системи з певною вязкістю, а суспензії з вмістом цеоліту до 30% рекомендується готувати безпосередньо перед вживанням. Встановлено, що цеоліт володіє поганою плинністю.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ