Створення схеми електричної принципової МР-3 програвача – приставки до ПК, структурної та загальної схеми. Призначення проектуємого пристрою. Принцип роботи окремих ВІС. Розробка програми тестування роботи пристрою, розрахунок надійності його роботи.
Аннотация к работе
1.3 Розробка і обґрунтування схеми електричної структурної2.2 Принцип роботи окремих ВІС з використанням часових діаграм та алгоритмів роботи3.2 Тест перевірки окремих вузлів або пристроївIMG_36fc4fa8-158b-4135-8483-8ace24a4db79· Для керування мікросхемою і передачею потоку МР3 даних використано дві шини: SCI (Serial Control Interface) та SCI (Serial Data Interface). Вона вміщує в себе високопродуктивне DSP-ядро з низькими споживчими характеристикам (VC_DSP), робочу память, ОЗП програм (4 Кбайт) і даних (0,5 Кбайт), послідовні інтерфейси керування і даних, високоякісний ЦАП і підсилювач ЗЧ для головних телефонів. · Пристрій передбачається підключати до паралельного порту ПК, але, оскільки, це дещо зменшить максимальну якість прогріваної музики, можна використати і порт ISA, для чого потрібно буде лише перепрограмувати мікросхеми, але в такому випадку його можна буде підключити лише до стаціонарних ПК (ноутбуки такої шини зазвичай не мають). · Для керування мікросхемою і передачею потоку МР3 даних використовуються 2 шини: SCI (Serial Control Interface) та SCI (Serial Data Interface), дані про які зведено до таблиці в пункті 1.2. · Процесор містить шини: PDATA - шина даних памяті програм; PADDR - шина адреси памяті програм; DDATA - шина даних памяті даних; DADDR - шина адреси памяті даних для незалежного доступу до памяті програм і даних.Програма ініціалізації мікросхем виконує налагодження портів вводу-виводу мікросхем та встановлює параметри дільника та входів мікросхеми по яким буде виконуватися переривання. Надійність - властивість пристрою виконувати задані функції в заданих режимах і умовах застосування, обслуговування, ремонту, збереження, транспортування на протязі необхідного інтервалу часу. Безвідмовність - властивість безупинно зберігати працездатність до граничного стану, після настання, якого подальша експлуатація виробу економічно недоцільна. До термінів ремонтопридатності відносяться: відмовлення, збереження. Відмовлення - подія, що полягає в повній або частковій утраті працездатності пристрою.
План
Зміст
Вступ
1 Загальний розділ
1.1 Призначення проектуємого пристрою
Список литературы
Вступ
Мікропроцесор - це пристрій, який здійснює прийом, обробку і видачу інформації. Конструктивно МП містить одну або декілька інтегральних схем і виконує дії за програмою, записаної в память.
Мікропроцесорна система - обчислювальна, контрольно-вимірювальна або керуюча система, в якій основним пристроєм обробки інформації є МП. Мікропроцесорна система будується з набору мікропроцесорних ВІС.
Мікропроцесори за призначенням поділяють на універсальні і спеціалізовані.
Універсальними мікропроцесорами є МП загального призначення, які розвязують широкий клас задач обчислення, обробки та керування.
Спеціалізовані мікропроцесори призначені для розвязання задач лише певного класу. До спеціалізованих МП належать: сигнальні, медійні та мультимедійні.
Мікропроцесорний комплект (МПК) - сукупність інтегральних схем, сумісних за електричними, інформаційними параметрами, призначених для побудови електронно-обчислювальної апаратури та мікропроцесорних систем керування.
За кількістю ВІС у МПК розрізняють багатокристальні МПК і однокристальні мікроконтролери. До багатокристальних комплектів відносять МПК з однокристальними і секційними МП.
Однокристальний мікропроцесор є конструктивно - завершеним виробом у вигляді однієї ВІС. До групи однокристальних належать процесори фірм Intel Pentium (P5, P6, P7), AMD - K5, Silicon Graphics - MIPS R10000, Motorola - Power PS 603, 604, 620.
У секційних мікропроцесорах в одній ВІС реалізується лише деяка функціональна частина процесора. Секційність ВІС МП зумовлює значну гнучкість МПС.
За способом керування розрізняють МП зі схемним та МП з мікропрограмним керуванням. Мікропроцесори з схемним керуванням мають фіксований набір команд, розроблений фірмою-виробником, який не може змінювати користувач. У мікропроцесорах з мікропрограмним керуванням систему команд розробляють при проектуванні конкретного МПК на базі набору мікрокоманд. В основу побудови МПС систем покладено 3 принципи: Принцип магістральності, який визначає характер звязків між функціональними блоками МПС - усі блоки зєднуються з єдиною системною шиною.
Принцип модульності, який полягає в тому, що система будується на основі обмеженої кількості типів конструктивно і функціонально завершених модулів. Кожний модуль МПС системи має вхід керування третім станом. Цей вхід CS (Chip Select) - вибір кристала або OE (Output Enable) - дозвіл виходу.
Принцип мікропрограмного керування полягає у можливості здійснення елементарних операцій-мікрокоманд.
Поняття архітектури МП визначає його складові частини. Архітектура містить: 1. Структурну схему самого МП;
2. Програмну модель МП регістрів;
3. Інформацію про організацію памяті;
4. Опис організації процедур введення-виведення;
Існують два основні типи архітектури - фоннейманівська та гарвардська. Фоннейманівську архітектуру запропонував 1945 року американський математик Джо фон Неймон. Її особливістю є те, що програма і дані знаходяться у спільній памяті, доступ до якої здійснюється по одній шині даних і команд.
Рисунок 1. - Основні типи архітектури: а - фоннейманівська; б - гарвардська.
Гарвардську архітектуру реалізовано 1944 року в релейній обчислювальній машині. Особливістю цієї архітектури є те, що память даних і память програми розділені та мають окремі шину даних і шину команд, що дозволяє підвищити швидкодію МП системи.
Структурні схеми обох архітектур містять: програмний елемент, память, інтерфейси введення-виведення (ІВВ) і (ПВВ). Усі елементи структурної схеми зєднані за допомогою шин.
Для програмування МПС використовується мова Асемблера asm8080 для МП КР580ВМ80А. При запису команд на мові Ассемблера вказується джерело і приймач даних.
Невідємною частиною сучасних автоматичних систем контролю і керування, вимірювальних приладів є перетворювачі аналогових і цифрових сигналів: ь аналого-цифрові перетворювачі (АЦП );
ь цифро-аналогові перетворювачі (ЦАП );
ь частотно-цифрові перетворювачі (ЧЦП ).
Існує три різновиди виконання ЦАП, АЦП і ЧЦП: модульне, гібридне й інтегральне. При цьому частка виробництва інтегральних схем ЦАП, АЦП загалом, в обсязі їхнього випуску безупинно зростає, що в значній мірі сприяє широкому поширенню мікропроцесорної техніки і методів цифрової обробки даних. У майбутньому, очевидно, у модульному і гібридному виконаннях будуть випускатися лише надточні і надшвидкі перетворювачі з досить великою потужністю розсіювання.
Необхідно відзначити наступні основні тенденції розвитку мікросхем ЦАП і АЦП; розширення функціональних можливостей за рахунок збільшення схемної і конструктивної складності; підвищення розрядності з одночасним зниженням споживаної потужності; ріст швидкодії до 100-150 Мгц при перетворенні сигналів зі смугою частот від 25 до 50 Мгц.
Завданням даного курсового проекту є розробка схеми електричної принципової програвача приставки до ПК. Даний пристрій передбачається підключати до паралельного порту компютера, але не виключається можливість його синхронізації з стаціонарним музичним центром, або програвачем в автомобілі.1. ЕСКД ГОСТ 2.105-79 "Общие требования к текстовым документам".
2. ЕСКД ГОСТ 2.702-75 "Правила выполнения электрических схем".