Створення схеми електричної принципової МР-3 програвача – приставки до ПК, структурної та загальної схеми. Призначення проектуємого пристрою. Принцип роботи окремих ВІС. Розробка програми тестування роботи пристрою, розрахунок надійності його роботи.
При низкой оригинальности работы "Розробка схеми електричної принципової МР3 програвача – приставки до ПК", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
1.3 Розробка і обґрунтування схеми електричної структурної2.2 Принцип роботи окремих ВІС з використанням часових діаграм та алгоритмів роботи3.2 Тест перевірки окремих вузлів або пристроївIMG_36fc4fa8-158b-4135-8483-8ace24a4db79· Для керування мікросхемою і передачею потоку МР3 даних використано дві шини: SCI (Serial Control Interface) та SCI (Serial Data Interface). Вона вміщує в себе високопродуктивне DSP-ядро з низькими споживчими характеристикам (VC_DSP), робочу память, ОЗП програм (4 Кбайт) і даних (0,5 Кбайт), послідовні інтерфейси керування і даних, високоякісний ЦАП і підсилювач ЗЧ для головних телефонів. · Пристрій передбачається підключати до паралельного порту ПК, але, оскільки, це дещо зменшить максимальну якість прогріваної музики, можна використати і порт ISA, для чого потрібно буде лише перепрограмувати мікросхеми, але в такому випадку його можна буде підключити лише до стаціонарних ПК (ноутбуки такої шини зазвичай не мають). · Для керування мікросхемою і передачею потоку МР3 даних використовуються 2 шини: SCI (Serial Control Interface) та SCI (Serial Data Interface), дані про які зведено до таблиці в пункті 1.2. · Процесор містить шини: PDATA - шина даних памяті програм; PADDR - шина адреси памяті програм; DDATA - шина даних памяті даних; DADDR - шина адреси памяті даних для незалежного доступу до памяті програм і даних.Програма ініціалізації мікросхем виконує налагодження портів вводу-виводу мікросхем та встановлює параметри дільника та входів мікросхеми по яким буде виконуватися переривання. Надійність - властивість пристрою виконувати задані функції в заданих режимах і умовах застосування, обслуговування, ремонту, збереження, транспортування на протязі необхідного інтервалу часу. Безвідмовність - властивість безупинно зберігати працездатність до граничного стану, після настання, якого подальша експлуатація виробу економічно недоцільна. До термінів ремонтопридатності відносяться: відмовлення, збереження. Відмовлення - подія, що полягає в повній або частковій утраті працездатності пристрою.
План
Зміст
Вступ
1 Загальний розділ
1.1 Призначення проектуємого пристрою
Список литературы
Вступ
Мікропроцесор - це пристрій, який здійснює прийом, обробку і видачу інформації. Конструктивно МП містить одну або декілька інтегральних схем і виконує дії за програмою, записаної в память.
Мікропроцесорна система - обчислювальна, контрольно-вимірювальна або керуюча система, в якій основним пристроєм обробки інформації є МП. Мікропроцесорна система будується з набору мікропроцесорних ВІС.
Мікропроцесори за призначенням поділяють на універсальні і спеціалізовані.
Універсальними мікропроцесорами є МП загального призначення, які розвязують широкий клас задач обчислення, обробки та керування.
Спеціалізовані мікропроцесори призначені для розвязання задач лише певного класу. До спеціалізованих МП належать: сигнальні, медійні та мультимедійні.
Мікропроцесорний комплект (МПК) - сукупність інтегральних схем, сумісних за електричними, інформаційними параметрами, призначених для побудови електронно-обчислювальної апаратури та мікропроцесорних систем керування.
За кількістю ВІС у МПК розрізняють багатокристальні МПК і однокристальні мікроконтролери. До багатокристальних комплектів відносять МПК з однокристальними і секційними МП.
Однокристальний мікропроцесор є конструктивно - завершеним виробом у вигляді однієї ВІС. До групи однокристальних належать процесори фірм Intel Pentium (P5, P6, P7), AMD - K5, Silicon Graphics - MIPS R10000, Motorola - Power PS 603, 604, 620.
У секційних мікропроцесорах в одній ВІС реалізується лише деяка функціональна частина процесора. Секційність ВІС МП зумовлює значну гнучкість МПС.
За способом керування розрізняють МП зі схемним та МП з мікропрограмним керуванням. Мікропроцесори з схемним керуванням мають фіксований набір команд, розроблений фірмою-виробником, який не може змінювати користувач. У мікропроцесорах з мікропрограмним керуванням систему команд розробляють при проектуванні конкретного МПК на базі набору мікрокоманд. В основу побудови МПС систем покладено 3 принципи: Принцип магістральності, який визначає характер звязків між функціональними блоками МПС - усі блоки зєднуються з єдиною системною шиною.
Принцип модульності, який полягає в тому, що система будується на основі обмеженої кількості типів конструктивно і функціонально завершених модулів. Кожний модуль МПС системи має вхід керування третім станом. Цей вхід CS (Chip Select) - вибір кристала або OE (Output Enable) - дозвіл виходу.
Принцип мікропрограмного керування полягає у можливості здійснення елементарних операцій-мікрокоманд.
Поняття архітектури МП визначає його складові частини. Архітектура містить: 1. Структурну схему самого МП;
2. Програмну модель МП регістрів;
3. Інформацію про організацію памяті;
4. Опис організації процедур введення-виведення;
Існують два основні типи архітектури - фоннейманівська та гарвардська. Фоннейманівську архітектуру запропонував 1945 року американський математик Джо фон Неймон. Її особливістю є те, що програма і дані знаходяться у спільній памяті, доступ до якої здійснюється по одній шині даних і команд.
Рисунок 1. - Основні типи архітектури: а - фоннейманівська; б - гарвардська.
Гарвардську архітектуру реалізовано 1944 року в релейній обчислювальній машині. Особливістю цієї архітектури є те, що память даних і память програми розділені та мають окремі шину даних і шину команд, що дозволяє підвищити швидкодію МП системи.
Структурні схеми обох архітектур містять: програмний елемент, память, інтерфейси введення-виведення (ІВВ) і (ПВВ). Усі елементи структурної схеми зєднані за допомогою шин.
Для програмування МПС використовується мова Асемблера asm8080 для МП КР580ВМ80А. При запису команд на мові Ассемблера вказується джерело і приймач даних.
Невідємною частиною сучасних автоматичних систем контролю і керування, вимірювальних приладів є перетворювачі аналогових і цифрових сигналів: ь аналого-цифрові перетворювачі (АЦП );
ь цифро-аналогові перетворювачі (ЦАП );
ь частотно-цифрові перетворювачі (ЧЦП ).
Існує три різновиди виконання ЦАП, АЦП і ЧЦП: модульне, гібридне й інтегральне. При цьому частка виробництва інтегральних схем ЦАП, АЦП загалом, в обсязі їхнього випуску безупинно зростає, що в значній мірі сприяє широкому поширенню мікропроцесорної техніки і методів цифрової обробки даних. У майбутньому, очевидно, у модульному і гібридному виконаннях будуть випускатися лише надточні і надшвидкі перетворювачі з досить великою потужністю розсіювання.
Необхідно відзначити наступні основні тенденції розвитку мікросхем ЦАП і АЦП; розширення функціональних можливостей за рахунок збільшення схемної і конструктивної складності; підвищення розрядності з одночасним зниженням споживаної потужності; ріст швидкодії до 100-150 Мгц при перетворенні сигналів зі смугою частот від 25 до 50 Мгц.
Завданням даного курсового проекту є розробка схеми електричної принципової програвача приставки до ПК. Даний пристрій передбачається підключати до паралельного порту компютера, але не виключається можливість його синхронізації з стаціонарним музичним центром, або програвачем в автомобілі.1. ЕСКД ГОСТ 2.105-79 "Общие требования к текстовым документам".
2. ЕСКД ГОСТ 2.702-75 "Правила выполнения электрических схем".
