Розробка ресурсозберігаючої технології переробки низькосортного короткого льняного волокна - Автореферат

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук Розробка ресурсозберігаючої технології переробки низькосортного короткого льняного волокнаРобота виконана в Херсонському державному технічному університеті Міністерства освіти і науки України. Науковий керівник кандидат технічних наук, доцент, Валько Микола Іванович, Херсонський державний технічний університет, доцент кафедри виробництва натуральних волокон кандидат технічних наук, старший науковий співробітник, Синельникова Валентина Іванівна, Український науково-дослідний Інститут текстильної промисловості, м. Захист відбудеться "27 "червня 2000 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д67.052.02 в Херсонському державному технічному університеті за адресою: 73008, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Херсонського державного технічного університету м.В сучасних умовах одним із головних завдань льняної галузі є підвищення якості льоноволокна, яке може бути використано не тільки для одержання високоякісної текстильної продукції за традиційною технологією, але й для виробництва змішаних бавовнольняних виробів, вати, тощо. Лише якісна обробка льняного волокна, що передбачає в першу чергу максимальне виділення рослинних неволокнистих домішок і подрібнення волокнистих пучків, може забезпечити його використання для виробництва різноманітних продуктів широкого вжитку. Деяким підприємствам удається підвищити показник загального виходу волокон до 28 - 29%, проте фактичний вихід довгого волокна при цьому дорівнює лише 6,5 - 9,5% і різко зростає вміст дуже засмічених коротких волокон. Так, використання волокна №3 обмежується виготовленням кручених або нетканих виробів, а волокно №2 взагалі використовується нераціонально - як клоччя у будівництві. Великі втрати льняного волокна спостерігаються при застосуванні досить жорстких режимів обробки і повторних пропусканнях волокна через мяльно-тіпальний агрегат (МТА) і куделеприготувальний агрегат (КПА) із метою зменшення вмісту неволокнистих домішок.У вступі обгрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовані мета і завдання досліджень, показані наукова новизна і практичне значення роботи.У першому розділі здійснено огляд наукових досліджень та подано сучасний стан проблеми комплексного використання текстильної сировини рослинного походження. Визначено загальні технології переробки льняного волокна залежно від умов його використання.У другому розділі, що складається з шести підрозділів, викладено основні методи досліджень. У другому підрозділі розглянуто загальну методику і основні методи визначення показників якості короткого льняного волокна - засміченості неволокнистими домішками, розщепленості і номера. У роботі використані результати традиційних однофакторних експериментів, що дозволило провести первинний відбір всіх чинників процесу механічної обробки сировини. Встановлені головні сировинні та технологічні параметри, що суттєво впливають на ступінь подрібнення і очищення низькосортного льняного волокна. У третьому підрозділі приведено методики визначення якісних показників трести, відходів тіпання та короткого волокна і наведена характеристика використаних приладів та експериментальної техніки.Для оцінки якості роботи КПА запропоновано застосовувати показники закостриченості (К) та вмісту неволокнистих домішок (Вк) у волокні. У випадку, коли вміст неволокнистих домішок визначається в торгівельних операціях, для характеристики партії волокна або для розрахунків при заготівлі зручніше застосовувати показник Вк - вміст костриці. В даній роботі ставилось завдання перевірити характер формування та якісний склад технологічних відходів, що утворюються при переробці їх на дослідній тіпальній машині у складі КПА за умови переробки відходів тіпання з різної сировини. Як свідчать результати аналізів, тенденція більш прискореного зростання вмісту волокна над кількістю костриці у складі технологічних відходів зберігається і для льняного волокна. В роботі проаналізовані показники вмісту технологічних відходів після обробки їх на дослідній тіпальній машині КПА і зазначена недоцільність застосування жорстких режимів обробки, які провокують різке зростання кількості технологічних відходів.Було поставлено за мету перевірити вірогідність використання дослідної тіпальної машини у складі КПА для переробки трести з підвищеною вологістю. Після обробки експериментальних даних із застосуванням методів математичної статистики було знайдено лінійні моделі для показника засміченості волокна неволокнистими домішками (У1) і показника розщепленості волокна (У2): (1) Вплив показника Х3 виявився мало значимим у межах вибраного інтервалу варіювання, що свідчить про можливість переробки сировини з вологістю до 24% включно при застосуванні у складі КПА дослідної тіпальної машини такого типу.

Основний зміст роботи